Золотоніська громада-гігант: за і проти

Під час проведення останньої сесії обласної ради під стінами ОДА мітингували представники із сільських громад Золотоніщини, протестуючи проти утворення громади-гіганта. До міста обласного підпорядкування - Золотоноші мало б приєднатися 18 сільських рад району у складі 35 сіл. Такий зініційований у стінах облдержадміністрації проект було запропоновано для обговорення у міністерстві регіональної політики, куди до столиці запросили кількох представників міста й села. Після того на позачерговій сесії депутати Золотоніської районної ради висловилися категорично проти цього проекту, а мітингувальники в Черкасах тримали в руках транспарант «Золотоніській ОТГ - ні!». Як іде тут процес децентралізації, на які перешкоди натикається, яких істин досяг і уроків засвоїв, яких помилок наробив - це ми намагалися з’ясувати в розмові з авторитетними людьми в місцевому самоврядуванні.

Валерій Петрович Саранча, голова Золотоніської районної ради:

Потреба зміни влади, децентралізації виникла на Майдані - я там був і своїми вухами чув. Народ від влади відсторонений, у рад - формальні повноваження. Найпростішим був спосіб при радах утворити виконкоми, але побоялися забагато передати повноважень. Тому замість свого простого способу запозичили модель польську, прибалтійську, - створення об’єднаних територіальних громад. Чому в нас тривалий час процес об’єднання не рухався? Причина - в нашій успішності, в самодостатності сільських рад, в кожній з яких є ресурс саморозвитку.Ми не відмовились від пільгових перевезень, зберегли автобусне сполучення, не закрили жодного навчального закладу й не понизили рівня в школах, не закрили жодного ФАПУ, навіть збереглися терапевтичні відділення  у Пальмірі, Домантовому і Гельмязові. Із сільських рад всі самодостатні, окрім Благодатного, в якому зовсім не залишилось земель резерву - у 90-х роках всю землю роздали під дачі. А там один з найбільших дитсадків, на його утримання район відстібає 1 мільйон гривень. Їхнім сусідам із Деньгів пощастило - введено акциз на пальне на автозаправках і їхній бюджет найзаможніший - 5 мільйонів гривень. Або в Піщаній є значна кількість державних земель під комплексом - з них і податок до 2 млн.грн. Тут район виступає певним балансом для вирівнювання. Район має й резервний фонд  2 млн. грн. Наведу як приклад село Привітне, рівно рік тому знищене ураганом. Буквально на 3-ій день туди завезли шиферу на 800 тис. грн., людям надали грошову допомогу. Не дали загинути. Крім матеріальних досягнень району, є ще кадрові, культурні, духовні. Мені боляче, як відбувається процес шматування району. Питання не в мені, мені 60,  як кажуть, шапку в торбу - та й пішов.
Я виступаю за збереження району. За збереження всієї інфраструктури, яку не потрібно перешивати. Ми руйнуємо здоровий організм. Він вже сьогодні є такою громадою, якою спільно все робимо.  Потрібна добра воля панів з регіон - буду, керівників області  визнати, що це і є добровільне рішення, якщо не всіх, то принаймні більшості наших сіл.
Але нас чомусь на те засідання в мін регіоні не запросили, до рішення позачергової сесії не прислухалися, тому люди й подалися мітингувати.
- Значить, Ви особисто за таку велику, гігантську громаду  під назвою Золотоніська ОТГ, проти якої й мітингували з плакатами?
- Я за Золотоніську ОТГ в складі району, але без приєднання до міста. Категорично проти проекту Золотоноша +18 сільських рад. Я нічого не маю проти міста, але в села і міста різна ментальність. У міста є свій ресурс для розвитку. Вибори у місті і в селі непропорційні, відбуваються за різними принципами.
Ще побоююсь створення феодальних громад. Це коли наші хазяї хочуть створити ОТГ. Але ж на заході  весь бізнес поза владою, вони не пересікаються. У нас є побоювання, бо ніколи бізнес собі на хвоста не наступить.
Але якщо вже без розлучення не можна буде обійтися, то хотілося б, щоб відбулося воно цивілізовано, одномоментно, щоб із живого тіла не рвали шматками.

Віталій Олександрович Войцехівський, міський голова Золотоноші другий термін:

- 1 травня 2018 року набрав чинності Закон №6466, що дозволяє громадам за спрощеною процедурою приєднуватися до міст обласного  підпорядкування  й створювати ОТГ не методом об’єднання, а приєднання. Чи скористалася цим правом якась територіальна одиниця? Чи місто запрошувало до приєднання якісь приміські села?
- Децентралізація триває вже четвертий рік. Попервах ми запропонували об’єднатися 5 сільським радам, але ніякої відповіді не отримали. Район запропонував кілька проектів, яким пропонувалось створити 5-6 громад. А потім одну велику громаду-гігант, окреслену межами району без міста Золотоноша. Про другий проект створення громади-гіганта на базі Золотоноші з приєднанням 18 сільських рад (а це 35 сіл) я почув кілька тижнів тому на нараді у Міністерстві  регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, куди був запрошений, проводив зустріч перший заступник міністра Вячеслав Негода, а ініціював зібрання народний депутат України від нашого 197 округу Владислав Голуб. Щиро кажучи, я дуже здивувався такій величині й конфігурації об’єднаної громади, адже в селах за півсотні кілометрів навряд чи наблизилися б міські послуги. Не дивно, що він не пройшов. Район великий і варто створити не одну громаду, а крім Зорівської  ще Гельмязівську, Піщанську, Вознесенську, Драбівецьку. А розташовані поряд  із Золотоношею села тісно пов’язані з містом. Наприклад, з Новодмитрівкою - спільною вулицею, продовженням вулиці Шевченка. До Мелесівки вже не один рік курсує міський автобус. У школах міста навчається до 200 дітей з Антипівки, Дібрівки, Вільхів, Коробівки, Мелесівки. Населення цих сіл працює на міських підприємствах.
У селах побутує думка,  що зі створенням ОТГ будуть ліквідовані школи, дитсадки, ФАПи. Але до такої пропаганди й агітації вдаються чиновники, що бояться втратити свої посади й портфелі.
- Що дає створення Золотоніської ОТГ для міста і для села?
- І для села, і для міста - переваги очевидні: додатковий фінансовий ресурс. Якщо одна із сільських рад має бюджет 1 млн. 200 тис. гривень, то після об’єднання - понад 4 мільйони бюджетних коштів. Коли ми матимемо статус ОТГ, зможемо розпоряджатися землями за адмінмежами міста. А до міського бюджету додасться понад 100 мільйонів бюджетних коштів. Для блага людей, що проживають на території громади. І села нікуди не зникнуть, так само називатимуться; таке-то село такої-то громади.
- Доки триватиме «добровільна» децентралізація, а після якого терміну почнеться примусова?
- Десь на кінець жовтня призначені останні вибори до ОТГ, отже, десь до кінця серпня потрібно визначитися й підготувати документи. Це якщо не будуть продовжені строки. Тому це питання обговорюється на громадських слуханнях, сесіях, сходках, зборах. Це тема №1. Тільки важливо визначитися керуючись правдивою інформацією, а не піддатися на чиюсь пропаганду.
Важливо все зробити своєчасно. Як підтверджує досвід  Польщі і Литви, хто не об’єднався добровільно, того приєднали розпорядженням зверху. Доживемо і ми до 2019 року і питання зникне автоматично.

Михайло Іванович Назаренко, сільський голова Новодмитрівки:

- Незважаючи на те, що ми претендуємо на спальний район Золотоноші, що міські жителі працюють в нашій школі і дитсадку, а значна, скажемо - переважна частина жителів Новодмитрівки і Мелесівки працюють в місті, остерігаємось приєднуватись до міста. А саме через те, що приєднання не передбачає виборів до чергового строку у 2020 році, тобто порушення права вибору на 2 роки. У разі створення своєї громади  до наших податків ПДФО райрада додасть ще 60%, чого не матимемо від міста. А ще в наших адмінмежах маємо 5 тисяч гектарів землі. Хоч у нашої сільської ради й невеликий бюджет, та маємо 2 школи і один з найбільших дитсадків.У середній школі кількість учнів зросла від 165 до 200 дітей і в цьому році після 27-річної перерви набираємо не один, а два паралельні класи первачків. А який прекрасний дитсадок, у який ми стільки сил вклали! Тому це обнадіює і спонукає мати свою ОТГ. Спершу був проект об’єднатися із 7-ма навколишніми селами. Тепер - із 9-а сільськими радами: Антипівкою, Вільхами, Драбівцями, Домантовим, Ковтунами, Коробівкою, Подільським, Дмитрівкою, Скориківкою. Якщо об’єднаються 9 сільрад, то така громада буде численною - 9 тисяч жителів. Загальних надходжень зможемо мати 20 мільйонів і 9,5 млн. ПДФО. Ще участь в проектах, держава обіцяє підтримку протягом 3 років. Заманливо…
Тому повели громадські слухання і цю ініціативу розглядатимемо на сесії сільської ради.

Чотири села створили Плешканівську громаду

17 липня 2018 року  четверо сусідніх сіл  створили Плешканівську об’єднану територіальну громаду, другу в Золотоніському районі після Зорівської. Ця дата - її офіційний день народження. Народжувалося дитя цілий рік і, як висловилася голова села Плешкані Галина Іванівна Міхова, є дитям омріяним  і вистражданим, бо народжувалось у великих муках і спротиву.
Остаточну крапку  в створенні громади відіграли збори в селі Коврай 17 липня, на які масово зійшлися місцеві  жителі і в присутності  представників сусідів  одностайно висловились за  входження до ПлешканівськоїОТГ.Отже, тепер до неї ввійшло четверо сіл, приблизно однакових за розміром і кількістю населення: Плешкані, Підставки, Коврай і Безпальче Драбівського району.
- Ініціатором створення  стали прості селяни з Безпальчого, які й запропонували об’єднатися навколо міцного господарства . Цю ідею відразу ж підтримали в Підставках. Відпали села  Жорнокльови і Левченки Драбівського району, а також відмовилися сусідні Каленики. А ми відмовилися від пропозиції Гельмязова, котрий хоч раніше і був райцентром, без підтримки тепер занепав з соціальними питаннями.У нас же в усіх селах,де господарюють «Плешкані», всі вулиці освітлені, дороги прогортаються і ремонтуються, зроблено ремонт в клубах. Опорною буде школа в Ковраї,що носить ім’я Сковороди, щоб зберегти самобутній дух наших сіл. Ми всі згуртувалися навколо господарства - це з одного боку, а з другого - товаровиробник має бути захищений тією ж громадою. За цей рік колотнечі зі створенням громади  я дістала неоціненний досвід, - розповіла Галина Іванівна Міхова.
Тепер створення Плешканівської ОТГ мають офіційно затвердити в облдержадміністрації, а потім-в кабінеті міністрів.

Замість епілогу.

За чотири роки децентралізації народилось всього дві ОТГ на Золотоніщині, а тепер вона вся, підперта строками, заворушилася. У Золотоніській райдержадміністрації, будучи об’єктом подання, запропонували черговий проект. По селах мотаються гінці - агітатори. Одні тягнуть за, другі - проти, спробуй розберись. Сватачів хоч відбавляй. Претендентів на гетьманську булаву - також. Тут наочним зразком може бути змагальність між двома селами Піщаною і Гельмязовом, претендуючими на центр громади. У першому навіть випускають «Піщанські вісті», схожі на багатотиражку, а в другому «відстрілюються»на їхні претензії.Обидва претендуючи на центр громади села запропонували об’єднатися з ними Бубнівській Слобідці, котра відмовила обом, обіцяючи до останнього залишатись самостійною. Така позиція ще багато в кого. З ким подружитись, до кого пристати - такі торги  продовжуються, агітація, пропаганда і контрпропаганда триває. Штовханина при спробі вскочити в останній вагон. Є припущення, що серед таких на Золотоніщині ймовірно буде й громада - велетень.