У добрих господарів все до ладу

Напередодні професійного свята – Дня працівників сільського господарства мені довелося побувати у одному із сіл Золотоніщини. Це село Крупське, яке  вражає багатьох не тільки своєю історією, а і сьогоденням. Найбільше захоплення  викликає те, що в селі працює аж троє підприємств: приватне підприємство «Крупське», сільськогосподарський виробничий кооператив «Струмок»,  товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський бекон».  Засновниками цих господарств  є брати Андрій Тельманович та Фрунзе Тельманович  Казаряни , а керують підприємствами  Володимир і Сергій Барвети та Галина Дубовик.
   Із Чорнобаївської траси, де на перехресті дорога  повертає на Крупське, здалеку видно, як білі кораблі у степу, корпуси свиновідгодівельного комплексу – там триває безперервний виробничий процес, без сезонності. Під керівництвом чарівноі жінки Галини Дубовик  на «Золотоніському беконі»  свою трудову вахту несуть понад сотня робітників, в основному жителі навколишніх сіл (Крупське, Кропивна, Маліївка, Щербинівка).
  Це не ті свиноферми, які нам доводилося бачити двадцять і більше років тому, а комплекс  з новітнім обладнанням, із охайно одягненими у спецодяг  працівниками, із свинками, які почувають себе тут, як на курорті.
  ТОВ «Золотоніський бекон» - це підприємство, де цінують роботу кожного, починаючи з обслуговуючого і закінчуючи адмінперсоналом. Найголовніше для яких  вчасно виплачена і достойна заробітна плата. Крім створення нових робочих місць тут переймаються  і проблемами сіл. Так , наприклад, на дольовій участі із Кропивнянською сільською радою  відремонтували дорогу у с.Щербинівка. ТОВ на ці потреби виділило 250 тис.грн.  А щоб люди могли ще і духовно збагатитися, оплатили приїзд  у с.Крупське  Черкаських акторів  із виставою «За двома зайцями» та організовували інші культурно-масові заходи.
  Якщо в день мого візиту на «Золотоніський бекон» зустрітися  з Галиною Дубовик не вдалося, а вистачило позитивних відгуків про неї від працюючих  та жителів навколишніх сіл, то двох керівників ПП «Крупське» та СВК «Струмок» , батька і сина Барветів я застала в офісі. Володимир Васильович якраз  ділився із Сергієм Володимировичем своїм баченням подальшої  роботи на полях підприємств біля вивішеної на стіні саморобної карти прогнозів погоди. Виявляється, він сам собі синоптик. Десь колись вичитав і своїми спостереженнями перевірив, що треба  в період від католицького Різдва до нашого кожен день пильно спостерігати за погодою і записувати цей проміжок у 12 днів. Кожен день відповідає за певний місяць у році. От він і вивішує в своєму кабінеті цю карту прогнозів, а до нього за рекомендаціями навіть колеги з інших господарств звертаються. То ось чому на полях зійшла і бринить озимина, бо не зважаючи на посушливу осінь  підгадали з її посівом.
  Свою розмову з Барветами вела, знаючи про те, що не люблять вони похвали, але після кожної обговореної теми господарювання дуже хотілося сказати: - «Які ж Ви молодці». Та й посудіть самі.
  Володимир Васильович Барвет ось уже 16 років поспіль керує підприємством, яке обробляє 439 паїв та землі державного запасу  поза межами населеного пункту Крупської сільської ради. Очолюване ним ПП ніколи не пасло задніх. Тому і Сергій Володимирович , як керівник СВК «Струмок» (обробляє 200 паїв) добре завчив батькову науку, що земля любить тих , хто не цурається на ній працювати.
  У полі закінчують збирати кукурудзу. І батько, і син радіють щедрому врожаєві – деякі гібриди на окремих площах дають по 100 ц зерна з гектара, а в середньому на круг виходить близько 90 центнерів. Та і врожайність ранніх зернових сягала 60 ц з гектара, не зважаючи на несприятливі погодні умови. Хіба це не найкращий показник умілого і мудрого господарника?
   Одним із перших у Золотоніському районі ПП «Крупське» та СВК «Струмок» стали виплачувати за оренду паїв 7 відсотків. До речі, у цьому році, з паями у грошовому еквіваленті вже розрахувалися. За бажанням людей на паї  видавали кукурудзу, пшеницю, олію, крупи, цукор, яблука, борошно. А крім того безкоштовно  по три сітки сортової картоплі. Зерно кукурудзи людям відпускають за зниженими цінами – по 2750грн. з безкоштовною доставкою додому, тоді  як ринкова ціна кукурудзи становить 4200 гривень.  У разі потреби своїм пайовикам видають по тисячі гривень допомоги на лікування , по 800грн. на поховання. Крім того, кому потрібно – той може взяти свою плату за пай на кілька років наперед.
  65 працюючих ПП «Крупське» обслуговують і землі «Струмка».  Щоб легше працювалося механізаторам, за останні роки оновили парк техніки – це і комбайни, і сівалки, і потужні трактори, сучасний широкозахватний  оприскувач та ін.. Але більше за техніку у господарствах цінують людей. Механізаторами – асами називають Володимира  Артеменка, Володимира Литовченка,  Миколу Чорнявського, Віктора Радченка, а ще династію Вовковинських – батька Павла Павловича та синів Івана і Тараса. А Ігор Савісько – захищав Батьківщину в зоні АТО  і за його відсутності за ним рік зберігалося робоче місце й виплачувалася заробітна плата, а коли повернувся – довірили працювати на новому комбайні. До речі, всім хлопцям, хто воював в АТО, виділили землю. Хвалять керівники  й інженера Миколу Гришка.  За роботу дякують не тільки механізаторам, а і працівникам бухгалтеріі, їдальні, одним словом, всім тим, хто так чи інакше причетний до роботи підприємств.
 Як і ТОВ «Золотоніський бекон», так і ПП «Крупське» і СВК «Струмок» переймаються  проблемами громади сіл. До Крупського відремонтували дорогу, витративши на це понад 100 тис.грн.  У Маліївці провели ямковий ремонт центральної вулиці на 40 тис.грн. та відремонтували покрівлю клубу  цього села. А що вже говорити про школу. Для ПП «Крупське» це підшефна установа : замінені двері, відремонтовані сходи та фасад будівлі, шкільна їдальня при потребі забезпечується продуктами.  А крім того, для всіх дітей села встановили дитячий майданчик, який коштує понад 100 тис.грн.  Молодий голова СВК «Струмок» Сергій Барвет, який є депутатом районної ради, допоміг Крупській бібліотеці-філіалу з поповненням книжкового фонду, бо добре знає, що не хлібом єдиним сита людина. Для того, щоб у селі залишалась молодь і у господарстві працювали освідчені спеціалісти, про них необхідно думати ще зі шкільної парти.
   Як Ви зрозуміли із вищевикладеного, між трьома керівниками господарств є домовленість про те, що вони зобов’язуються  допомагати у вирішенні різних проблем громад сіл Крупське, Щербинівка, Маліївка. Тож ніхто не залишається поза їхньою увагою.  Навіть такі свята , як День села , не проходять без участі сільськогосподарських підприємств. Люди завжди чекають на розіграші цінних подарунків між працівниками всіх ланок, на святкове застілля, на подарунки пайовикам, та добре вітальне слово керівників.
   Про роботу цих трьох підприємств та їх добрі справи можна було б говорити ще довго.  Та користуючись нагодою, що цей номер газети виходить у святковий День, власники підприємств та їх керівники вітають всіх своїх  працівників зі святом. Бажають всім доброго здоров’я,  щастя, достатку, мирного неба. Нехай всіх нас береже Бог, а Земля-годувальниця завжди радує добрими та щедрими врожаями.
   А ми, шановні наші читачі, подякуємо  цим товаровиробникам за їхній труд, за те що вони не словом, а ділом  примножують добробут нашої неньки-України.