Робота слідчого є надзвичайно складною, потребує неабиякої концентрації уваги та займає багато часу

Валентина Пономар більще 10 років подарувала слідству, від інших жінок її відрізняє наполегливий, цілеспрямований і сміливий характер. розсудливість і практичність.
Прокидається Валентина о 6. 30 ранку аби приготувати родині сніданок та смаколиків на увесь день, бо жінка-слідчий має ненормований робочий графік та не знає о котрій повернеться додому. Родина у Валентини Василівни незвичайна, бо чоловік теж працює у внутрішніх органах, експертом, тому з вихованням синів родині допомагає дідусь. Сини радіють, що батьки працюють у поліції і беруть приклад із батьків, які оберігають спокій міста та району.
Свою професію Валентина знає від «А» до «Я». Співробітників слідчих підрозділів без перебільшення називають інтелектуальною елітою. Адже робота слідчого дуже цікава і захоплююча, а кожне кримінальне провадження ціла головоломка, яку необхідно обов'язково розв'язати. За час 10-річної служби Валентина розслідувала велику кількість кримінальних справ, кожна  з яких вимагала ретельного аналізу: «Мені усе це цікаво, бо ж кожна справа – це нові люди, нові долі, відчуття потрібності, бажання допомогти», – усе це сплітається у вузол щоденної кропіткої роботи Валентини.
Звичайно, робота забирає багато часу і сил. Іноді доводиться працювати без вихідних і свят, серед ночі виїжджати на місце події. Але з усіма витратами професії жінка в погонах змушена миритися, і вірить, що немає таких перепон, які людина не в силах подолати.
Хвилюється Валентина, коли розслідує нову справу, бо за кожною справою стоїть людське життя і від її розслідування залежить чиясь доля. На щастя, жодного разу Валентині не довелося помилитися у своїй професії, завжди знаходила правильне рішення. Однією з найцікавіших своїх справ вважає кримінальну справу, де коханець приревнував свою обраницю до її законного чоловіка і наніс жінці ножові рани. У ході слідства закохані знайшли спільну мову і нині проживають разом у щасливому шлюбі.
Говоримо про риси характеру, які повинна мати жінка-слідчий: «Перш за все, це має бути наполеглива, віддана професії людина, небайдужа до своєї роботи. Добре знати специфіку системи правоохоронних органів і законодавство, вміти застосовувати ці знання в роботі. Також слідчий має бути відкритим для нового досвіду, мати розвинений інтелект, уміння використовувати у мисленні закони логіки. Водночас у цій професії повинні бути високоморальні і дуже відповідальні люди. Також, хочеться сказати, що слідчий має вміти співпрацювати з колегами, адже без оперативного працівника, експерта, він не зможе зробити нічого. Це тандем, без співпраці якого не буде розкрито жодного злочину, також сильний дух, терпіння, витримку, стійку психіку, холоднокровність і гострий розум» – усіма цими рисами наділена природою і Валентина Пономар.
Нашу розмову перериває телефонний дзвінок і жінка-слідча вмить стає турботливою мамою, яка піклується про обід трирічного сина. Телефоном роздає вказівки щодо раціону дитини. Потім знову повертається до роботи.
«Найчастіше, - розповідає Валентина, - у місті відбуваються крадіжки, дуже рідко вбивства, є виклики стосовно зберігання та збуту наркотичних речовин».
Робота слідчого є надзвичайно складною, потребує неабиякої концентрації уваги, займає багато часу – іноді навіть доводиться залишатися на роботі на ніч, аби встигнути в поставлені строки завершити розслідування.
Розмовляючи з цієї тендітною і в той же час напрочуд сильною духом жінкою, розумієш, що навантаження у слiдчих серйозне. Робочий день ненормований. На вирiшення особистих проблем часу практично не залишається. Та й без вихiдних інколи доводиться працювати. Але, щоб досягти позитивного результату в роботi, потрiбно повнiстю вiддаватися улюбленiй справi. I, незважаючи на всi труднощi й складностi служби, Валентина упевнена, що слiдчий – її професiя за покликанням. Звичайно, тi, хто не витримує колосального навантаження, йдуть. Ідуть ще й тому, що слiдчий постiйно зiштовхується з людським горем, насильством, стражданням. Але для тих, хто залишається в цiй професiї, вона стає сенсом життя.