Молоді та успішні українки за кордоном. Науменко Вікторія

Вікторія Науменко
Відразу погодилася на інтерв’ю та, із найкращими спогадами, розповідала про маленьку та рідну Золотоношу Вікторія Науменко: «Я народилася у Золотоноші і усе життя, до переїзду в США, жила там, у школі я навчалася добре, але у старших класах навчанню приділяла зовсім мало уваги, тому дуже зараз про це шкодую. У школі дуже любила  історію, георгафію, українську мову та зарубіжну літературу», - пригадує Вікторія, - «я навіть деякі вірші пам’ятаю досі». Дуже сумує дівчина за тим безтурботним часом, за однокласниками та вчителями, як допомгли обрати дорогу у життя. Після закінчення школи вона вступає до Національного авіаційного університету у Києві. Думка поїхати за кордон у Вікторії з’явилася не миттєво, вона завжди любила подорожувати і ще у школі намагалася відвідувати усі можливі екскурсії, аби дізнатися якомога більше про Черкащину та усю Україну. Відтоді коли подорослішала, дівчина розширила горизонти своїх подорожей і відкрила для себе Європу, здобувала безцінний досвід подорожей за кордоном разом із шкільними друзями та вчителями. Саме у одній із цих поїздок Вікторія отримала «щасливий квиток»: «У Італії я зустріла хлопця Рому, який уже був за програмою у США і збирався їхати туди знову, я була захоплена його історіями та попросила наступного разу узяти мене із собою. Рома пообіцяв і зробив», - пригадує дівчина. Майже через місяць після знайомства Вікторії зателефонував Роман та сказав, що збирається їхати у туристичну фірму для реєстрації на свою другу поїздку з «Work&Travel», він запропонував дівчині поїхати разом, - так усе і почалося. Це була перша поїздка дівчини у Америку, за цією програмою вона уже здійснила дві подорожі. Спонсорами поїздки для дівчини виступили батьки, які і раніше допомагади їй реалізовувати свої плани, за що вона безмежно вдячна родині.
Вікторія пригадує, що спочатку була шокована і довго не могла звикнути до США, але їй дуже сподобалося місто, у яке вона потрапила, вона опинилася у маленькому містечку у Техасі, де усі люди були привітні та ввічливі: Усі завжди посміхалися, містечко було доглянуте, чисте та спокійне, це дуже допомагало для того, щоб швидше адаптуватися», - пригадує дівчина, - «тоді я думала, що у США так всюди», - жартує. До звичаїв та побуту звикла дуже швидко, коли повернулася в Україну, після першої подорожі, довго була в депресії та хотіла повернутися назад. Вікторія розповідає, що у США дуже легко завести нові знайомства, американці дуже товариські: «Тут усі дуже товариські, а коли зустрічаєш українця, то здається, що зустрів когось рідного. У Нью-Йорку я їх зустрічала часто. Мої друзі працюють у сфері обслуговування, деякі у модельному бізнесі, деякі навчаються тут. Я коли вперше приїхала за цією програмою, була прибиральницею у готелях, другий рік – хостес та помічником офіціанта, потім почала працювати у ресторані та займаю позицію менеджера.
Протягом усього часу перебування у США великих проблем у Вікторії не  виникало, на щастя, спочатку були деякі незручності через мовний бар’єр: Його здолати дуже важко, хоча я дуже довго ходила до репетиторів. Крім англійської мови я дуже люблю французьку, яку вивчала у Надії Михайлівни – найкращої вчительки французької у Золотоноші (передає учительці привіт). Дуже важкою для дівчини була розлука із родиною, яку вона переживає і досі: «Я дуже близька із своєю сім’єю, і відстань між нами найбільше мене мучить, мене засмучує, що мама далеко, я дуже за нею сумую, хоч ми щодня розмовляємо по телефону і спілкуємося у соцмережах. Мама для мене – мама, сестра і найкраща подруга», - відкривається нам дівчина. Золотоніській молоді Вікторія радить бути сміливим та не боятися змінювати своє життя, все, що треба для того, аби поїхати за кордон і змінити своє майбутнє, хоча, на думку Вікторії Науменко, самореалізація залежить не від того у якій країні ти налаштовуєш свій побут, а від того наскільки ти цього прагнеш та що готовий віддати за це.
Від людей, які побували за кордоном часто чуємо, що життя там безтурботніше і навість сонце світить яскравіше, але Вікторія запевняє, що усе далеко не так як здається. Треба пережити найбільш болючий етап – розлука із родиною, треба пам’ятати і усвідомлювати, що ніхто у чужій країні не чекає тебе із відкритими обіймами: «Люди думають, що коли переїжджаєш у Америку, то відразу все стає добре і яскраво, а життя тут безтурботне і єдиним клопотом залишається показати яскраві фото в Instagram, але для того, щоб мати хороший рівень життя потрібно багато працювати. Дехто із моїх знайомих працює без вихідних, дехто на 2-3 роботах і досі не можуть «зійти з мертвої точки», тут дуже дорога медицина, це інколи стає дуже великою проблемою. Переїзд сюди – це нове і полярно інше життя, інколи це ламає людей. Також харчування у Америці гірше, натуральні продукти коштують дорого і знайти їх дуже важко. Яйця, м'ясо, молоко, овочі, фрукти в Україні смачніші і якісніші. Багато американців любить борщ і вареники, дехто обожнює українську музику», - розповідає дівчина.
Вікторія радіє, коли американці розповідають про Україну, здебільшого говорять про Львів, Київ, Одесу: «Багато американців були в Україні і дуже вражені її красою, вони часто говорять, що наші жінки найкрасивіші».
Вікторія має багато планів на майбутнє – найближчі – об'їздити США, побувати у всіх красивих місцях Америки, у неї їх довгий перелік. Дівчина радіє, що все складається саме так, бо переїзд у США допоміг їй знайти себе, навчив приймати рішення, відповідати за свої вчинки, навчив бути самостійною та організованою.