Оновлений 07:14:52 18.05.2018
Заголовки:

Богатиря Вернигору назвали Владиславом

Наприкінці січня у пологовому відділенні Чорнобаївської районної лікарні народився хлопчик—богатир вагою 5 кілограмів і завдовжки 57 сантиметрів. Із прізвищем теж богатирським—Вернигора. У молодого місцевого подружжя Тетяни Вікторівни і Олега Олександровича Вернигор це вже друга дитина. Назвали хлопчика Владислав, Владик, хай росте здоровий та щасливий на радість батькам, великій родині та нашій Україні!
-Не кесарили, жінка народила самостійно, навіть без жодного розриву чи розрізу,--з неприхованою радістю, ніби за себе особисто, повідомила мені завідуюча відділенням лікарні Тетяна Григорівна Ведмідь на моє прохання як з ними сконтактувати.—Та вони обоє статні й дорідні зростом, красива й здорова сім’я.
У гостях у Вернигор я побувала минулої неділі, коли всі були вдома. Невеличкий будиночок  на вулиці Григорія Тютюнника, садиба з виходом до берега  річки Ірклій. Дві кімнатки з газовим конвектором допомагає обігрівати ще й грубка на дровах. У хаті тепло й затишно, особливо відчувається тепло домашнього затишку. Хлопчик-богатир (так за дитячими параметрами), а просто так на вигляд збоку—немовлятко—крихітка спав у колисці, а біля нього чергував тато Олег з асистенткою –помічницею донькою Вітою. Про останню найголовнішу подію в їхньому сімействі розповідала господиня—мама Таня.
-Одружилися ми в 2009 році, я пішла за невістку в Богодухівку. Перші пологи 8 років тому в мене приймала Тетяна Григорівна. Тоді народилася донька Віта, теж чималою вагою—4360, тому цій лікарці довіряла. Цього разу пішла в лікарню 28.01 в неділю опівдні близько 12-ої, було щось схоже на перейми. Тетяна Григорівна мене оглянула і це підтвердила. Кажу: сходжу додому та зберуся. А вона мені: на це вже немає часу, залишаєшся тут і будемо народжувати. А о 3-ій годині дня вже й Владик народився.
-Що народиться хлопчик—знали наперед?
-Так, завдяки УЗД, що «висвітлив» таку новину наперед—якраз на мій день народження. Нас двоє дівчат з сестрою, обидві першими теж принесли дівчаток, а батько дуже хотів сина. Тому йому догодили із внуком, а в сім’ї Олега—двоє хлопців, тепер і наш синок продовжуватиме рід.
-Зараз для підтримки породіллі практикують партнерські пологи.Вам такі пропонували?
-Можна й мої вважати партнерськими.Тетяні Григорівні асистував Петро Петрович—ще один лікар—акушер. А мене тримала за руку й підтримувала підбадьорливими словами тьотя Валентина Іванівна Бородін, вона працює санітаркою в пологовому відділенні. Чоловік переживав і дожидався на першому поверсі, а коли мене з малям помістили в одномісну палату (одномісні й двомісні палати після ремонту дуже комфортні), то був він з нами. Нас на четвертий день і виписали. Тоді і новину повідомили рідним.
-Чи порівнюєте перші пологи з другими і чи є відчуття досвіду?
-Перше дитя народжувала в 19, тоді мабуть було не так страшно тому, що багато чого ще не знала.Зараз вже 27, тому простіше, бо знаю, як з дитям обходитись. Тоді немовля навчила купати бабуся (її вже не стало, тепер ми проживаємо в її хаті), зараз купаємо вдвох з Олегом. А Віточку допомагала бавити свекруха Ольга Миколаївна, вона працює медсестрою в неврологічному відділенні, і ростити також, бо вони тримали навіть козочку. Хоч доньку годувала грудним молоком, а для синочка напевне доведеться прикупляти й суміші. Декретні дородові вже розійшлися, а післяродових доведеться почекати, тому покладаємось на чоловікові заробітки. Мінімальна зарплата і народження дитини—це несумісні речі.
Таня з Олегом вболівають за те, щоб розширювалося виробництво й збільшувалась кількість робочих місць. Вона—бухгалтер за фахом, він—спершу закінчив Золотоніський ветеринарний технікум, потім—Полтавську академію, а працює в охороні. Чому б не працювати зооветспеціалістом чи технологом з переробки? Взагалі, відчувалося, що вони патріоти того краю, в якому живуть і працюють.Розповідали; їхню вулицю перейменували, назвавши іменем письменника Григорія Тютюнника, який колись проживав у Чорнобаї. Розповідали про вже покійну Мотю Бубенкову, свою недалеку сусідку, яка зо три десятки років працювала акушеркою і прийняла своїми руками з пів-селища немовлят.
-А ви дивилися мультик про Котигорошка? Там Вернидуб і Вернигора—герої з таким прізвищем, як у нас,-почала розповідати другокласниця Віта та втаємничувати мене у деякі свої секрети.Та в колясці прокинувся й подав голосочок маленький братик—і за малою нянькою тільки полопотіло.
У пологове відділення Чорнобаївської районної лікарні приїздять народжувати не тільки свої, а й породіллі із Золотоноші та сіл Золотоніського й Драбівського районів, навіть з самих Черкас. Секрет простий—бо є довіра. Як це видно на прикладі сімейства Вернигори.

Login to post comments

10°C

Золотоноша

Clear

Humidity: 100%

Wind: 11.27 km/h

  • 23 May 2018 25°C 9°C
  • 24 May 2018 27°C 12°C