Після буревію наша редакція постійно тримала зв'язок із комунальниками, зокрема Сергій Володимирович Кузнєцов надав чітку та вичерпну інформацію щодо ходу робіт  у Золотоноші та районі.
Відразу після буревію до 00. 30 працівники водоканалу працювали, аби звільнити проїжджі частини від дерев. Сергій Володимирович повідомив, що 2 липня о 4 ранку уже з’явилася у місті вода, об 11 запрацювали очисні споруди, о 16. 00 було повністю відновлено водопостачання, станом на 00. 00 3 липня усе місто було повністю забезпечене водою, сумісно з РЕМом розчищали проїжджі частини, було підключено енергопостачання до будинків, які обслуговуються кабельними лініями. Також Сергій Кузнєцов наголошує, що плітки, які ходять по місту, з приводу того, що РЕМ бастує, не виїжджає у місто, не має пального: «РЕМівці разом із нами працювали на усю потужність, а то і більше, намагалися у найшвидший термін упоратися із наслідками негоди, аби  забезпечити комфортне життя містян. Щодо допомоги, то ми її поки що не потребуємо, єдине, хотілося б, щоб кожен зробив посильний вклад у прибирання біля свого будинку та прилеглої території, це б суттєво зменшило час роботи працівників ЖКГ.
Сергій Володимирович  говорить, що деякі містяни залишаються незадоволені роботою комунальної служби, але ми впевнені, що це занадто вимогливі жителі Золотоноші та егоїсти, які хочуть, аби скоріше налагодили їхній побут, і залишаються байдужими до горя своїх земляків. Більшість людей, говорить директор водоканалу, поставилися із розумінням. Також Сергій Володимирович наголошує, що жителі вулиць  Благовіщенська, Черкаська, Незалежності, Шевченка та Згарі самі облаштовували свої обійстя та прилеглі території, швидко прибрали з проїжджої частини повалені дерева та зробили своє життя комфортним, працівникам ЖКГ хотілося б, аби усі мешканці так переймалися своїм побутом. Також Сергій Володимирович говорить, що штату працівників замало, їм за швидкий термін впоратися нереально ні фізично, ні морально, бо ж треба прибрати усе місто, і , до речі, Сергій Кузнєцов наголошує: «Прибирати комунальники будуть усі вулиці по черзі, ніхто не переходитиме з одного об’єкту на інший через чиїсь примхи.
Далі обговорюємо ціну за шифер, бо у місті знайшлися підприємці-нахаби, які поставили ціну аж до 370 грн/ лист шиферу, але знайшлися люди, які змогли поставити на місці горе-підприємців. 3 липня на виконкомі було вирішено: У разі встановленої ціни на шифер, більше, ніж 120 грн/лист шиферу підприємців буде покарано. З цього приводу, заявив мер, звертатися на гарячу лінію міської ради.

1 липня Черкащина опинилася в зоні дії потужного циклону, який завдав значних руйнувань на території 5-ти районів області: Золотоніському, Чорнобаївському, Драбівському, Уманському та Шполянському. Найбільше постраждали Золотоніський та Чорнобаївський райони.
Станом на 06 годину ранку 3 липня в постраждалих районах залишаються відключені 657 трансформаторних підстанцій, через що без енергопостачання перебувають 78 населених пунктів області.
У розчищенні об’єктів енергетичної інфраструктури аварійним бригадам обленерго крім фахівців Управління ДСНС та особового складу Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля допомагають ще й представники Золотоніського лісгоспу.
За попередніми оцінками в Уманському, Драбівському, Золотоніському та Чорнобаївському районах внаслідок шквалистого посилення вітру були повалені 648 дерев, якими було перекрито рух автотранспорту, пошкоджено житлові будинки, промислові споруди та об’єкти енергетичної інфраструктури. Завали на дорогах за допомогою інженерного інструменту та обладнання, силами служби утримання автодоріг та рятувальників місцевих пожежно-рятувальних частин Управління ДСНС впродовж доби були прибрані. Дерева розпиляні, рух автотранспорту повністю відновлено усіма автошляхами.
Підрозділами ДСНС розпилені та прибрані 248 дерев (з початку ліквідації наслідків негоди розпилені та прибрані 428 дерев).
Внаслідок негоди за медичною допомогою звернулися 48 громадян,  17 чоловік серед яких 4 діти госпіталізовані.
Всього на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації залучено 68 чоловік особового складу та 10 одиниць техніки підрозділів Управління ДСНС, а також 126 чоловік особового складу та 3 одиниці техніки ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля.
В усіх районах у цілодобовому режимі продовжують працювати штаби з ліквідації надзвичайної ситуації.

Першого липня, після бурі, яка наробила лиха, півобласті залишилося знеструмленою. Золотоноша взагалі стала невиїздною, через те, що у Пальмирі, на Нібулоні перекинувся бункер вагою 115 тонн, тим самим заблокував напрямок руху усіх поїздів. Дивно, що через декілька годин після падіння бункера працівники залізничного вокзалу не тямили, що робити із їхніми пасажирами. О 22. 00, про відсутність дизеля ніхто не повідомляє (нагадаємо, що це єдиний спосіб виїхати до Черкас), о 23. 00 пасажири стурбовані і у паніці чекають, що керівництво дасть якісь пояснення, але на жаль, люди мусили сидіти без води, у темряві та невідомості. Близько сотні пасажирів не знали, як вибратися із чужого міста, дехто переймався з приводу пересадки на інший потяг: хтось їхав відпочивати, хтось вступати на навчання, хтось лікуватися, тощо. Серед пасажирів була різна вікова категорія: діти, молодь, пенсіонери. Неорганізованість працівників залізниці обурювала пасажирів, які вимагали пояснень від жінки-касира, яка намагалася люб'язно та вічливо донести хоч якусь інформацію.
Люди із квитками, які не встигали на Харків, Львів, Одесу, Миколаїв зрозуміли, що не дочекаються чіткої відповіді на залізничному вокзалі, вирішили покластися на розуміння ДПС і їхати до Черас автомобілями, через дамбу, на якій ведуться ремонтні роботи. На жаль, напівсонні чергові на Золотоніському КП тільки знизували плечима з відповідями: "Не знаємо чи пропустять, хто зна як там буде, у нас із черкаськими патрульними зв'язків нема". Тож пасажири вирішили не чекати допомоги від утомлених поліцейських і сподівалися на розуміння черкаських патрульних. На щастя, вони були більш зібрані та організовані, ніж золотоніські поліцейські та працівники Золотоніського відділення залізниці.
У багатьох пасажирів виникає питання: на скільки  Укрзалізниця готова до непогоди? Наскільки Золотоноша може забезпечити іногородніх безпечним перевезенням, ночівлею, водою та увагою. Бо гостям здалося, що вони, серед поганої погоди залишилися чужими і покинутими у маленькому знеструмленому місті, без зв'язку та води. Але до усього цього вони із розумінням, терпінням та повагою допитувалися, як і коли вони зможуть поїхати додому.

30 червня у міському будинку культури відбувся випускний студентів 4 курсу Коледжу ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету. 101 випускник залишив стіни рідного коледжу.
Урочистості у будинку культури  розпочала директор коледжу Євдокія Василівна Лисенко.  З любов’ю та щирістю Євдокія Василівна побажала випускникам стати висококваліфікованими фахівцями, впевнено йти до поставленої мети, не зупинятися на досягнутому, не забувати дороги до коледжу. Нагадала усім, що цьогорічний випуск- висококваліфіковані спеціалісти, тому додала, що бажає успіху у роботі усім тим, хто піде працювати, а тим, хто хоче продовжувати навчання, побажала успіхів на ниві науки. Згадала у вітальному слові і колектив технікуму, які усіляко допомагали студентам стати хорошими фахівцями, також приклали багато зусиль, щоб урізноманітнити буденність учнів, щоб їхнє студентське життя у коледжі запам’яталося як цікаве та багатогранне.
На свято прибуло чимало поважних гостей, які із найкращими зиченнями вручили випускникам дипломи. З особливою увагою слухали присутні мудрі настанови Давиденко Олени Валіковни, директора Золотоніської державної лабораторії ветеринарної медицини , яка говорила, що цей курс склав враження достойних розумних студентів, чиї знання, порівняно з іншими випусками, стрімко злетіли вгору. Зичила добра, тепла, здоров’я, мирного неба, щоб не забували звідки. Наголосила на тому, що вони – майбутнє України.
Щасливої долі, щедрої професійної ниви побажав вихованцям коледжу  настотель  Свято-Успенського собору протоієрей Ярослав та благословив молоду генерацію на щасливе майбутнє: «На вашій життєвій дорозі нехай будуть добрі люди, які вас любитимуть і поважатимуть, які вас не розчаровуватимуть, а навпаки, готові пожертвувати заради вас усім. Самі себе не розчаруйте, нехай усі знання ваші знадобляться у роботі, пам’ятайте ваших учителів, які усі ці роки  давали вам настанови, дарували тепло, пам’ятайте про жертовність батьків, які допомагали вам усі ці роки і підтримували в усіх починаннях. Нехай милосердний Господь буде поруч із вами, щоб тоді коли буде вам дуже добре, ви могли встояти від цього успіху і не полишав, коли будуть неприємності» , - побажав також добра, любові та щастя на довгі роки життя.