Мій Янгол-Охоронець

- Привіт! Будь ласка, не клади слухавку! - Що тобі потрібно? У мене немає часу на твою балаканину, давай швидше! - Я сьогодні була у лікаря ... - Ну і що він тобі сказав? - Вагітність підтвердилася, вже 4-й місяць. - А я тобі чимось можу допомогти? Мені проблеми не потрібні, позбавляйся! - Сказали, пізно вже. Що мені робити? - Забути мій телефон! - Як забути? Алло Алло! - Абонент знаходиться поза зоною досяжності...
Минуло 3 місяці. - Привіт малий! – Привіт, а ти хто? - Я твій Янгол Охоронець. - А від кого ти будеш мене охороняти? Я ж тут, і нікуди звідси не подінуся - Ти дуже смішний! Як ти тут поживаєш? - Я добре! А ось мама моя щось кожен день плаче. - Малюк, не переживай, дорослі завжди чимось незадоволені! Ти, головне, побільше спи, набирайся сил, вони тобі ще ой як знадобляться! - А ти бачив мою маму? Яка вона? - Звичайно, я ж завжди поруч з тобою! Твоя мама красива і дуже молода! Минуло ще 3 місяці. - Ну, що ти будеш робити? Неначе хтось під руку штовхає, вже другий стакан розлила! Так і горілки не настачишся! - Янголе, ти тут? - Звичайно, тут. - Щось сьогодні зовсім мамі погано. Цілий день плаче і лається сама з собою! - А ти не звертай уваги. Не готовий ще білий світ побачити? - Здається, вже готовий, але дуже боюся. А раптом мама ще сильніше засмутиться, коли мене побачить? - Що ти, вона обов'язково зрадіє! Хіба можна не полюбити такого малюка, як ти? - Янголе, а як там? Що там, за животом? - Тут зараз зима. Навколо все біле-біле, і падають красиві сніжинки. Ти скоро сам все побачиш! - Янголе, я готовий все побачити! - Давай! Малюк, я чекаю тебе! - Янголе, мені боляче і страшно! - Ой, мамочки, боляче-то як! Ой, допоможіть хоч хто-небудь ... Що ж я тут одна зможу зробити? Допоможіть, боляче ... Малюк народився дуже швидко, без сторонньої допомоги. Напевно, малюк дуже боявся зробити мамі боляче.
Через добу, ввечері, на околиці міста, недалеко від житлового масиву. - Ти, синку, на мене не ображайся. Зараз час такий, я така не одна. Ну, куди я з тобою? У мене все життя попереду. А тобі все одно, ти просто заснеш, і все ... - Янголе, а куди мама пішла? - Не знаю, не переживай, вона зараз повернеться. - Янголе, а чому в тебе такий голос? Ти що, плачеш? Янголе, поквап маму, будь ласка, а то мені тут дуже холодно - Ні, малюк, я не плачу, тобі здалося, я зараз її приведу! А ти тільки не спи, ти плач, голосно плач! - Ні, Янголе, я не буду плакати, мама мені сказала, що потрібно спати.
У цей час у найближчій п'ятиповерхівці, в одній з квартир, сперечалися чоловік і дружина: - Я не розумію тебе! Куди ти зібралася? На вулиці вже темно! Ти стала нестерпною після цієї лікарні! Люба, ми такі не одні, тисячі пар мають діагноз безпліддя. І вони якось з цим живуть. - Я прошу тебе, будь ласка, одягнися і пішли! - Куди? - Я не знаю, куди! Просто відчуваю, що я повинна кудись піти! Повір мені, будь ласка! - Добре, востаннє! Чуєш, востаннє я йду у тебе на поводу! З під'їзду вийшла пара. Попереду йшла швидким кроком жінка. За нею слідом йшов чоловік: - Кохана, у мене таке відчуття, що ти йдеш по заздалегідь вибраному маршруту. - Ти не повіриш, але мене хтось веде за руку. - Ти мене лякаєш. Обіцяй завтра цілий день провести в ліжку. Я подзвоню твоєму лікарю! - Тихіше ... ти чуєш, хтось плаче? - Так, з того боку доноситься плач дитини! - Малюк, плач голосніше! Твоя мама заблукала, але скоро тебе знайде! - Янголе, де ти був? Я кликав тебе! Мені зовсім холодно! - Я ходив за твоєю мамою! Вона вже поруч! - О, Господи, це ж і справді дитина! Він зовсім замерз, швидше додому! Дорогий, Бог послав нам малюка! - Янголе, у моєї мами змінився голос. - Малюк, звикай, це справжній голос твоєї МАМИ!