РІДНІ СЕСТРИ: старша стала молодшій за матір

   Каріна Георгян  і Настя  Бедуля - рідні сестри по матері. Ще в молодості  півтора десятка років тому їхня мати Світлана, ще проживаючи в Запорізькій області, покинула там своїх дітей, а в Золотоноші  знайшла собі довірливого, слабохарактерного чоловіка, що й комахи не зобидить. З собою взяла тільки доньку Карину й стала з ним проживати, а в 2007 році в них народилась ще й спільна донька Настя. Та сімейна ідилія тривала недовго: коли Насті було всього два роки, її мати покинула обох дівчаток  на чоловікові руки та й подалася світ за очі без повернення. Материнських прав її позбавили вже пост-фактум (навздогін). Він  глядів молодшу Настю, а над старшою Каріною  був опікуном. В свою чергу старша  заміняла молодшій матір, хоч сама ще потребувала материнської ласки та уваги! Каріна навчалась в Золотоніському професійному ліцеї, де про неї відгукуються як про самостійну, відповідальну дівчинку.Там дружила з хлопцем, бабуся якого Галина Титова стала для неї опікуном. В цієї жінки  вона  багато чого навчилася: як вести домашнє господарство, куховарити тощо.  Коли закінчила ліцей і стала повнолітньою, Їй міська рада виділила житло - стару хату на вулиці Баха, як кажуть, без вікон—без дверей, а конкретніше - без світла, води і газу. За останні 10 років це був другий випадок надання житла міськрадою. Як дівчина хазяйновита, Каріна не розпустила на якісь дрібнички заощаджені гроші допомоги, а купила холодильник та ліжко, ще деякі меблі  їй надала опікун.  Однак   не обійшлося й без розпачу: що вона робитиме з цією необжитою хатою? Сама, сирота, без ніякої рідні. Проте, як кажуть, світ не без добрих людей. Прийшли із ліцею і зробили їй світло. Підприємець Оксана Міхновська, в магазині якої  вона влаштувалася працювати продавцем, зробила загорожу навколо двору. 5 тисяч гривень на проведення води виділив Віктор Полозов - відремонтували скважину, встановили насос. А підприємець Костянтин Котенко  із фірми «Зодчий»  залив цементом підлогу на веранді. Немало праці доклала й сама Каріна, тому  в три опоряджені кімнатки можна вже й заселятися.
  А Настя, поки живий був батько, не знала, яким болючим буває сирітство. Та несподівано захворів і помер батько. Дівчинку під опіку взяла бабуся, батькова мати. Але ненадовго, бо у травні померла й бабуся і залишилась третьокласниця Настя  круглою сиротою. Її забрали в притулок. Туди через день навідувалась тітка й обіцяла, що її забере. Щебетала, що дуже  племінницю любить і хоче над нею оформити опікунство. Але  у міській службі в справах дітей не ризикували оформляти таке опікунство. Насторожувало те, що жінка не має ні роботи, ні постійного місця проживання, а її троє  власних дітей потребують кращого виховання. Натомість через прокуратуру служба порушила клопотання про оформлення на дівчинку батьківської спадщини - крихітної хатинки з двох кімнаток і кухоньки. Тут як тут об’явилася та ж тітка і заявила, що й вона має право на частину цієї спадщини.Тепер  своє слово має сказати суд.
- Навіщо ж обіцяєте Насті, що заберете її з притулку, коли не збираєтесь цього робити? - допитувались працівниці служби у тітки. А вона їм на те: «Але ж мушу я їй щось  пообіцяти!» (така от родинна логіка…)
  Коли повідомили Каріні  про те, що Настя в притулку, реакція в сестри була зовсім іншою. Стрепенулась старша сестра, де й поділись похнюпленість та розпач, вона готова поступитися власними інтересами. Бо вже доросла, повнолітня, а головне  - рідна сестра Насті. Вони вдвох - уже не сироти. Вона бере під опіку Настю й готова бути їй за матір. Рішення прийняла блискавично, не допускаючи ніяких сумнівів.
   Пройшло вже два місяці, як Каріна забрала до себе Настю. Перевела до іншої школи, щоб  ближче було добиратися. Хвалилася, що її менша сестра  старається вчитися, вже й «десятки» приносить зі школи. Поки триває ремонт в хаті, дівчата живуть на квартирі поряд і з хазяйчиними дітьми ходили в бібліотеку. А по вихідних - гуляли в парку і ходили посмакувати піццою у кафе. Такі звичайні речі молодша сестра розцінює як свято, чого раніше вона не знала. Дівчатам допомагають готувати дім до новосілля сусіди. А припасами на зиму вони забезпечені, бо Каріна з весни біля дому город  засадила і овочі тепер на зиму мають свої. Цих двох сестер як своїх рідних  приймають співробітниці   міської служби  у справах дітей, готові поділитися порадою й конкретною підтримкою, а також  переповнюючою  радістю  за них обох.