Вільхи . Корови у памперсах

Щовесни, як тільки піднімається трава і корів ведуть на пасовище, у Вільхи приходить делікатна проблема – корови без памперсів. До редакції звернулася родина, яка потерпає від неохайності та нахабності односельців, які водять свою худобу до пасовища, поряд із двором господарів: «Щодня повз будинок проходить 4 корови, які мають тридцятиметрові цепи, корови ці йдуть вранці і увечері, щоразу хоча б одна із корів залишає після себе неприємний слід, але то ще нічого, якби корова не протягувала усе це цепом через усе обійстя чужих людей». Григорій Васильович розуміє, що впоратися із життєвими інстинктами корови надзвичайно важко, і сама до туалету вона не попроситься, але досі в його голові не вкладається думка чому люди, які тримають у господарстві корову, женуть через його двір,  відмовляються прибрати за нею і створюють дискомфорт не тільки пенсіонеру, а й його гостям, односельцям, приїжджим.
Григорій Васильович скаржиться: «На вулицю не можливо вийти, наче виходиш на заміноване поле - ускрізь лежать «бомби». Також неможливо дітям кататися на велосипеді, бо є шанс бути у коров'ячих добривах. Це питання у селі не вперше виноситься на розголос, голова сільської ради, Циганник Віра Іванівна, уже неодноразово проводила бесіди із хазяїнами «шкідників», які відмовляються поважати сусідську працю та чесно прибрати за своєю твариною, усі претензії голови села так і залишилися для власників корів на рівні розмови, жодних дій, задля комфортного співжиття із односельцями вони не провели. Хіба що відповіли: «Якщо вас не влаштовує – купуйте нашим коровам памперси, тоді ми їх одягатимемо!». Зрозуміло, що така відповідь нікого не влаштувала і влада села звернулася до дільничного, який у свою чергу теж провів бесіди із порушниками, на що вони абсолютно ніяк не відреагували.
Кілька років тому в Україні Міністерство регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства запровадило штрафи за не прибирання екскрементів котів і собак на вулиці. Власникам хатніх тварин доводиться сплачувати від 17 до 51 грн. То чому б не запровадити такі штрафи для господарів ВРХ? Не хочете прибирати – платіть!
Уже не один рік між односельцями точаться суперечки з приводу неохайності. Кожен господар намагається зробити свій двір затишним та чистим і, зрозуміло, не повинен страждати через односельців-нечупар. Прикро, що чоловік бореться із «жінками-господинями» за чисту територію: «Я поважаю їх, і хотів би, щоб вони поважали мене, прошу прибрати після ЇХНЬОЇ корови, а у відповідь чую те, що приберуть вони тільки тоді, коли вона залишить свої екскременти у моєму дворі, а дорога –спільна, тому ніяких претензій бути не може». Дивує, що жінки у Вільхах байдужі до добробуту села.
Запитуємо які бували незручності у господарів через неохайність чужих людей? - Буває незручно дуже часто, наприклад ми проводили інтернет – біля двору хлопці, які налаштовували усе це поставили свій автомобіль, зібралися їхати і помітили, що корова залишила свій слід не тільки на асфальті, а і на автівці. Також був неприємний випадок із каретою швидкої допомоги – поки лікар робив процедури у будинку, шофер мусив мити автомобіль та колеса від коров’ячих неприємностей. А ще буває, що власники худоби, скаржаться, що біля двору стоять автомобілі друзів чи кумів, і сердито обурюються: «Понаставляли машин, не обійти, не проїхати», - а я теж посліди їхніх корів не можу ні обійти, ні об’їхати!.
 Григорій Васильович бачить декілька цивілізованих вирішень цієї проблеми:
1.    До пастівника корова повинна іти з налигачем, тут же корови ідуть окремо, а господарі поруч котять велосипеди.
2.    Прибирати за своїми тваринами, аби не створювати дискомфорту для інших.
Ця проблема стосується не тільки села Вільхи, а усіх сіл в Україні, які мають корови, просто у кожному селі з цим по-різному борються, а десь і не борються, а просто шанують працю один одного, поважають односельців та прибирають за своїми тваринами.
Голова села Подільського Артем Кухаренко на центральному телебаченні підняв болючу тему і для свого села, розповів журналістам, що йому не подобається, що корови ідуть до пасовища центральною вулицею і можуть залишить після себе слід. Артем запропонував громаді 2 виходи із цієї ситуації: «Або ми тут живемо у бруді, або женемо корову іншою дорогою», - зрозуміло, що хороші господарі хочуть жити у чистоті і обрали другий варіант. Так як усі хочуть жити у комфорті. Задля добробуту селян голова села зробив нову об’їзну дорогу, вона не тільки для ВРХ, а і для важкої сільськогосподарської техніки. Сподіваємося, що це стане прикладом для багатьох сільських громад, які хочуть жити краще.  
У Антипівській сільській раді запевняють, що великої проблеми з випасом корів вони не мають, бо ж організували спеціальну дорогу, якою худоба іде до випасу, у селі, кількість поголів'я, порівняно з попередніми роками суттєво зменшилася, нині до череди ходить близько 50 корів. Центральною вулицею корови не ідуть - отож нарікань від жителів села немає. Влада села Антипівка зуміла налаштувати комфортне співіснування людей, які тримають худобу із тими людьми, які проживають біля дороги на пасовище.