В черговий раз з’явилося повідомлення про те, що на пізніший строк відтерміновується відкриття Черкаського мосту після ремонту. Розпочалася ця епопея  19 червня і вже триває 5 місяців. Спершу з ремонтом планувалось впоратись за 3-4 місяці, до 15 вересня.  Потім термін змістився до 30 жовтня, до середини листопада й конкретно до 30 листопада. Більшими й меншими начальниками вже було названо чотири дати завершення ремонтних робіт, на чому дехто умудрився попіаритись, Наближається до кінця місяць листопад і строки вчергове, вже вп’яте,  переносять. Більші оптимісти—до 15 грудня, менші—до нового року, а найменші-взагалі до весни. З приводу строків у соціальних мережах вже з’явились дотепні жарти, навіть починають робити ставки—хто точніше вгадає. Виходить , як гадання на кавовій гущі.Хоча для того, хто маршруткою, машиною чи дизельом проїздив через міст, вимальовувалась картина неспішного ремонту, не можна було сказати, що там кипіла робота.
Вже й не згадують про те, що з приводу ремонту мосту проводився тендер, визначалися витрати і строки. Дехто із арбітрів посилається на те, що на такому об’єкті не можна всього передбачити.Мовляв, тим більше, що міст не ремонтувався з незапам’ятних часів. Тут вже мають нас за забудькуватих. Бо ремонт мосту виконувався у 2009 році й тривав три місяці—від березня й до 6 червня,коли з оркестром і пере різанням стрічки міст було відкрито після ремонту. Коли на цей раз?

На цьогорічному професійному святі працівників сільського господарства в Золотоніському районному будинку культури  не тільки в нові декорації й кольори була прибрана сцена, а й іншими інтонаціями говорилося про незвичайно трудний господарський рік.
Пізні заморозки, засуха й на довершення буревій 1-го липня, коли в районі було знищено 4 тисячі гектарів зернових, а 8 тисяч гектарів пошкоджено, господарникам завдано збитків на 129 мільйонів гривень—нагадав присутнім голова Золотоніської райдержадміністрації Олександр Лісовий, а також подякував, що люди вистояли і зібрали непоганий врожай,  озимої пшениці на 10 центнерів нижчий, ніж попереднього року. Він разом із головою районної ради Валерієм Саранчею вручали грамоти, подяки, подарунки й квіти передовикам виробництва, серед яких—головному агроному Віктору Романюку(іменинникові в той день) і головному бухгалтеру Людмилі Черниш з ПСП «Плешкані, механізатору Андрію Бульченку з «Ниви», директору фермерського господарства «Ромашка» Федору Прейсу, доярці Тетяні Момсик з «Перемоги», машиністу Василю Верещаці з «Прогресу», головному агроному Олександру Левчику з «Волі» та багатьом—багатьом іншим, чи не всім в цьому залі, котрих  пригощали ще й запашними короваями.  Для них працівники районного будинку культури та самодіяльних колективів з Піщанського, Вознесенського сільських будинків  культури підготували змістовний концерт як з народних пісень, так і естрадних авторських, звеселяли запальними танцями. Артисти майже всіх колективів виступали в нових костюмах, ніби підтверджуючи, що коли заможнішає село, то багатшає й культура. «Співаймо разом, співаймо всі, співаймо рідні свої пісні»--дуже гарно закликалося в одній з пісень, а в іншій бажалося, «щоб вам засіялись й вродили поля», пісні були всі без винятку українською мовою.

17 листопада у Чорнобаї, у двоповерховому будинку на чотири квартири трапилася пожежа. Караул у складі командира відділення Буряка Миколи Петровича, заступника начальника частини Головні Володимира Анатолійовича, водія Щербини Юрія Сергійовича. Родина, у квартирі якої сталася пожежа, за словами сусідів та очевидців неблагонадійна, часто до молодого хлопця заходять гості, які люблять випити спиртного. Квартира, у якій горіли три кімнати залишилася без нагляду. Чоловік із друзями після розпиття спиртних напоїв пішли із будинку і залишили його відчиненим. Пожежа сталася відразу у трьох кімнатах, горів диван, матрац та деякий одяг у ванній кімнаті.
Рятувальники допомогли покинути задимлені квартири п’ятьом особам, серед яких була і неповнолітня дитина, 2003 року народження. Допомагали врятувати людей і звичайні перехожі, які допомагали встановляти драбину та евакуювати людей із 2 поверху. Попередня версія – підпал, особа досі не встановлена. Зчинити пожежу могли і товариші по чарці, і злі перехожі, які могли бачити, що двері у квартиру не зачинені. Версій нині багато, тепер їх вивчає та розслідує поліція.
Загиблих та потерпілих на місці пожежі немає, але родини-сусіди отримали неприємні враження та спогади.

14 листопада, коли за церковними святцями випадає празник Кузьми та Дем’яна, на Золотоніському маслоробному комбінаті урочисто відкрили після реконструкції діючий маслоцех. На цю подію прибуло багато гостей як місцевих, так і керівництво групи компаній «Молочний альянс», до складу якого належить і «Златокрай». В актовому залі розмістили стіл достатку, на якому було тісно від вироблюваної тут продукції: до півтора десятка найменувань кружків і брусків твердого сиру, до десятка — м’якого, сухі молочні суміші, серед яких і популярна де-мінералізована сироватка, кілька сортів масла, зокрема «Золотоніське» і «Златокрай», яке розпробували вже і в країнах Європейського Союзу. Не порушуючи давню традицію, за якою на Кузьми та Дем’яна годиться смакувати виробленим, тут теж пригостили своєю продукцією, а директор підприємства, Заслужений працівник  промисловості України Владислав Кулініч розповів  про приємні новини. На маслозаводі нині працює 610 працівників, для яких у жовтні було чергове підвищення зарплати в межах 30%.Це завдяки зростанню виробництва-- з усіх показників мають «плюси», а зокрема випуск масла зріс на 60%, сироватки—на 40%.Директор з гордістю повідомив, що нині продукція масло комбінату реалізовується в 41 країну світу. Перепусткою якості їхньої продукції є міжнародний сертифікат FSSC 22000, що відповідає всім вимогам  системи безпечності  управління харчових продукті. «Ми рухаємося вперед, до нового рівня,-наголосив Владислав Віталійович, відзначивши,що за 5 останніх років інвестори з «Молочного альянсу» вклали у їхнє підприємство 100 мільйонів гривень, а 10 років тому тільки на один сирцех — 30 мільйонів. А в цю реконструкцію маслоцеху інвестор вклав понад 5 мільйонів гривень і тривала вона три місяці. Провели її спеціалісти підприємства  без залучення сторонньої робочої сили. В цьому заслуга й високий рівень інженерно-технічної й технологічної служби на чолі з головним інженером Анатолієм Строканем, головним механіком Вячеславом Ященком, головним енергетиком Юрієм Зінченком, головним метрологом Володимиром Верхольотом, інженером—будівельником Василем Якубенком, начальником виробництва Тетяною Гонзою. Символічну  стрічку перед оновленим масло цехом перерізали директор Владислав Віталійович Кулініч разом з Сергієм Миколайовичем Вовченком, головою наглядової ради АТ «Молочний альянс», де повним ходом тривала робота.
- А яке масло смачніше—«Яготинське» чи «Золотоніське»?— спробував протестувати  обстановку Сергій Миколайович і сам же відповів на своє запитання: без обгортки його не розрізниш, бо виготовлене за єдиною технологією й рецептурою однаково в Золотоноші, Яготині чи Баштанці. На цих трьох заводах по-сучасному реконструйовано маслоцехи.Сировину для Золотоніського заготовляють в 5 областях України, а два заводи Тростянецький у Вінницькій області та Новоархангельський у Кропивницькій взагалі працюють на заготівлі молока.
- Серед 5 відомих в  Україні холдингів наш «Молочний альянс» на першому місці під №1  і другий після «Рошену» завдяки реалізованій на експорт продукції, із якої півтори тисячі тонн масла —Золотоніський  маслокомбінат продав у Європу тільки в цьому році.Тільки за тиждень до цього на «Златокраї» був гість із Сінгапура, цікавився сухими молочними сумішами, а його пригостили ще й маслом, котре сподобалось.Тому Золотоніський «Златокрай» для нашого «Молочного альянсу» прорубав вікно в Японію і Китай,--ділився він з присутніми свіжими приємними новинами.
Хоч не все так гладко й просто. То в світі зріс попит на натуральне тваринне масло, то відбулися коливання на ринку і впала ціна з 6 до 5 тисяч доларів за тонну масла. При такій ціновій політиці по собівартості й нижче неї його «Златокрай» не продаватиме, є для зберігання склад-холодильник , один з найсучасніших і найпотужніших в країні. Це як страховий варіант. А повсякденно, як наголосив під час брифінгу  голова ради директорів  ГК «Молочний альянс» Сергій Каліберов, вони постійно комуні кують з існуючими партнерами й споживачами, в тому числі й потенційними.Нові технології діють не тільки у виробництві, а й  у бізнесі і це справа молодих,--засвідчував сам вигляд цього молодого директора.
Під час оглядової екскурсії директор із 20-річним стажем керівника Віталій Кулініч показав пакувальну машину «Вітіейч»(BTH)яка всі операції з упаковки сухої продукції виконує автоматично, придбали її в Голландії і така єдина в Україні.Та й взагалі все виробництво на «Златокраї»—від труб виключно з нержавійки до сучасного обладнання на цій екскурсії з приводу виглядало як справжній «безвіз»—подорож у високотехнологічне зарубіжжя.Це мимоволі викликало почуття патріотизму й великої поваги до його творців.
Валентина Андрійченко. На фото: момент перерізання стрічки, в маслоцеху робота тривала повним ходом, дружній колектив маслоробів.