Якби зустрілася із жінками-слідчими не у відділку поліції, а на вулиці, то ні за що не здогадалася, де вони працюють. Лише уважні погляди і впевнена поведінка видавали, що сфера їхньої діяльності більш як серйозна. Пограбування, розбій, вбивство… Це лише початок переліку кримінальних справ, з якими мало не щодня мають справу  наші героїні. Їхня робота далека від жіночого романтизму, але маючи погони та нереальне навантаження, вони борються із ліквідацією злочинності та оберігають родинний затишок.
Зараз, напевно, як ніколи важко відшукати сферу діяльності, в якій би не можна було зустріти жінку. Винятком не стають правоохоронні органи. Жінка, яка працює в органах внутрішніх справ, швидше вже стала правилом, ніж винятком. Так яка вона, ця загадкова жінка-слідчий? І чи важко працювати жінці на цій посаді?
22-річна Марина Білик - слідчий Золотоніського відділення поліції, лейтенант поліції. Працює у відділку близько року, але вже свій авторитет серед колег. Красива, ніжна, витончена і ще досить юна дівчина-слідчий нічим не  поступається іншим, досвідченішим слідчим. Уміє затримати злочинця і віддати його у руки правосуддя.
Спілкувалися із Мариною  під час її добового чергування. День дівчини розпочався о 6 ранку, уже о 8 вона отримала вказівки на нараді, але наголошує, що протягом дня усе може змінитися, якщо з’являться інші невідкладні справи.
О 8 Марину проінструктували, зачитали орієнтування, доповіли, що трапилося на попередньому чергуванні, вона отримала зброю, спецзасоби і заступила на добове чергування. Уже о 10. 00 Марина Білик затримала злочинця, який вчинив крадіжку. Також наголошує, що протягом дня трапляються різні злочини, зокрема, крадіжки.
Зі зброєю Марина Анатоліївна на «ти», при собі має пістолет Макарова, газовий балончик, бронежилет: «Зараз у місті великий відсоток злочинів проти власності, в основному крадіжки металу. Минулого місяця найбільше справ було за 309 статтею, по наркотиках (щомісяця по наркоманії є щонайменше одна справа ) та за статтею 263 ККУ Незаконне поводження зі зброєю», - зізнається молода слідча.
Починає свою роботу слідча з прийому письмової заяви про скоєння злочину. Після вона заводить справу, організовує і проводить слідство на місці скоєння злочину, займається пошуком і опитуванням свідків. На наступній стадії проведення слідчих заходів аналізує отриману інформацію і висуває кілька версій злочину. Проводиться допит підозрюваних про вчинення неправомірних дій з метою пошуку доказів. Далі, в підсумку своєї роботи пише звіт і передає справу на розгляд суду. Під час розслідування слідчій необхідна допомога слідчої групи, криміналістів, судово-медичних експертів, судових виконавців та інших фахівців. Ось тому слідчому потрібно мати терпіння і хороші організаторські якості: «Минулого місяця я направила 3 справи до суду: наркотики, незаконне зберігання зброї і крадіжка телефонних проводів. Остання дуже поширена зараз у районі, по місту масово здійснюються такі крадіжки. Буквально місяць тому, у ході розслідування іншого злочину, ми знайшли особу, яка може бути причетна до справи з телефонними проводами».
Протягом дня Марина Білик отримує ще не один виклик. Зокрема це крадіжка паркану у с. Деньги, крадіжка дротів на цукровому заводі у Пальмірі, та крадіжка грошей у гуртожитку технікуму ветеринарної медицини.
Марина Білик вважає, що жінки-слідчі виконують свою роботу не гірше, ніж чоловіки. Тим більше, називає жінок стриманішими, емоційно стабільнішими, витривалішими, зібранішими: «Існує хибна думка про те, що служба в міліції — чоловіча прерогатива. Мовляв, ненормований робочий день, добові чергування, які часто переходять у звичайний робочий день, необхідність інтереси служби ставити вище сімейних — усе це чинники не жіночої професії, бо жінка має бути берегинею: створювати домашній затишок, плекати дітей. Це так. Однак не слід забувати, що на слідчій роботі велике значення мають жіноча логіка, мудрість, тонкість відчуттів, зрештою, терпіння, толерантність, уміння вислухати сповіді підслідних. І підслідний, і потерпілий, і підозрюваний мають тобі довіряти та розповісти правду про злочин і причини його скоєння», -зауважує Марина Білик.
Після добового чергування Марина взуває підбори та одягає сукню. Відтепер у ній не впізнаєш слідчу, яка протягом доби затримувала злочинців.

31 березня відбулася чергова сесія Чорнобаївської  районної ради. В міжсесійний період обов’язки голови районної ради виконував  заступник Анатолій Нужний, так як напередодні нового року голову районної ради Григорія Зінченка згідно із поданою заявою із займано посади було звільнено.Так що основним питанням нинішньої сесії було кадрове - обрання голови районної ради. Але виявилося, що немає й заступника - подав заяву звільнити його із посади заступника голови районної ради Анатолій Нужний, який переходить працювати в апарат обласної ради. Депутати доручили бути головуючою  й вести цю  сесію  Валентині  Олексіївні Гонтар, депутату з фракції «Черкащани». Всіх винесених на порядок денний питань сесія не розглянула,тому не була  закрита і продовжить свою  роботу 7 квітня, на Благовіщення. Від цієї майбутньої сесії депутати й справді сподіваються благої вістки.

В Золотоніському районі кожної середи  безплатний проїзд пільговиків у автобусах приміського сполучення. Користуючись нагодою проїхатись безплатно, в салон приміських автобусів набивається стільки пасажирів, що ні дихнути, ні поворушитись.Отримуєш море адреналіну й безкоштовний масаж.Якщо за такий проїзд ще й доводиться платити - то це виглядає ніби злий жарт.Після такої їзди десятому закажете, як, боронь Боже, не потрапити в пільговий автобус.Салон автобуса - не резиновий. Пасажирами він заповнюється на кінцевій зупинці та кількох ближніх, а вже на дальших автобус не зупиняється, бо нікуди бажаючих втиснути. Виходить така колоритна їзда з пригодами. Не дивно, що в такий автобус можна й не протовпитись. Наприклад, у №305, що курсує за маршрутом Золотоноша - Черкаси через Кедину Гору. Той рейс, що о 15-ій годині дня відправляється із  Золотоноші, не може забрати всіх охочих потрапити у придніпровські села. А ранковий рейс, навпаки,у середу не може з усіх сіл забрати бажаючих  доїхати в Золотоношу. Бо автобус  вже в Коробівці наповнений, як консервна банка оселедцями, тому буває, що у Вільхах він уже не зупиняється. Така картина спостерігається й на інших маршрутах, які охоплюють по кілька сіл.
Щоб  хоч трохи додати справедливості  та не такою вже напруженою  зробити поїздку в пільговий день, у Чорнобаївському районі  на приміському рейсі Красенівка - Черкаси для пасажирів кожного з сіл встановили свій пільговий день.Для Красенівки - вівторок, для Іванівки й Привітного - середа, для Богодухівки - четвер.Тоді в пасажирів  кожного з сіл - однакові пільгові можливості. І автобус  не беруть приступом, бо й без цього ПАЗики-ЛАЗики  вже й так на ладан дихають.
Валентина Андрійченко

Вже два тижні висить у віконці ощадкаси в селі Богодухівка Чорнобаївського району це оголошення, повідомляючи, що каса працюватиме із 07.04.2017.Чому такий тривалий період на замку - ні тобі вибачень, ні пояснень.Для жителів села , в якому проживає до 2,5 тисячі мешканців, це створює певні незручності. Ні тобі комунальні платежі заплатити, ні своєчасно отримати пенсію тим, хто це робить через касу, а не через пошту. Один з тутешніх пенсіонерів 67-річний Микола Іванович Проворний (назвемо його так), не дожидаючись, поки  відкриється каса сів на велосипед і подався за 15 кілометрів у Чорнобай, щоб у тамтешньому відділенні Ощадбанку отримати свою пенсію, як нераз робив це раніше, коли з якихось причин була закрита їхня ощадкаса. Але  не тут то було: оператор відділення Ощадбанку послала  пенсіонера назад у село дожидатися поки відкриється ощадкаса, за якою він   приписаний. Хоч могла б запропонувати виробити карточку, адже в того всі необхідні документи були при собі на руках; по карточці він міг би отримати пенсію цього разу й в майбутньому не був би залежний від розпорядку роботи ощадкаси. Тим більше, що в роботі  банків  нині спостерігається стільки  прогресивних технологій, в тому ж Ощадбанку система 24/7, виконання ОНЛАЙН-платежів та інше. Тому цей випадок закріпачення клієнтів за ощадкасою виглядав  як  якийсь експеримент з кам’яного віку. Як цей експеримент називається - про це  я запитала в начальника Чорнобаївського відділення Ощадбанку  Володимира Хорошковського.
- А це не експеримент, а звичайна робоча  практика,--повідомив Володимир Ілліч. - Просто пішла касирка у відпустку - має ж вона на це право.Клієнт із пенсійною книжкою отримує пенсію в тій касі, до якої приписаний. І ніхто не скаржиться.
Дійсно,справа зовсім не в касирці, якій не змогли  організувати підміну, а все-таки в такому заведеному порядку. Отже, таке практикують й по інших селах району, де  люди можуть дожидатися  поки відкриється віконце ощадкаси. Це не просто елементарна  неповага до своїх  клієнтів, а ще й порушення їхніх прав на своєчасне отримання пенсії. Зачасту скромної чи просто  мізерної.Тим  більше зараз, коли на порі  й оранка городів та посадка, і витрати до Великодніх свят.
Валентина Андрійченко