10  листопада в інтернет—новинах  Черкащини з’явилася інформація про те,  що новим  директором  Іркліївського риборозплідника  призначено  Єгора Репецького. Цього ж дня  новина дісталась  і до підприємства, куди його приїхали представляти.  Тут його чекали як незваного гостя: під прохідною  з’явилося  кілька стосів автомобільних шин, а схвильований натовп працівників підприємства спершу не хотів гостей і за поріг впускати. Потім  вчинили  поміркованіше:  впустили до актової зали, вислухали, з чим гості приїхали  та засипали таким  шквалом  запитань, що приїжджі на них не змогли відповісти. З області із представляючих  не було нікого, а із столиці із Держрибагентства  України  прибув представляти новопризначеного перший заступник голови  Кравченко. «Чому в Держрибагентстві шукають нам директора у своїх кабінетах і такого, що не має профільної освіти?» - допитувалися  іркліївські рибалки.  Позаторік  на посаду директора в такий же спосіб їм призначили…міліціонера. Після року роботи на цій посаді  побачили, що не туди він кермує, тому влітку  колектив оголосив директору недовіру й випровадив. У Держрибагентстві оголосили конкурс  на заміщення вакантної посади директора, на яку  претендувало четверо, серед яких і місцевий  рибовод-професіонал. Довго варилася  і напевне, що у мутній воді, справа з конкурсом, поки  аж тепер на посаду директора Іркліївського риборозплідника  призначили свого, а для них - чужого, киянина,  за професією фізика. Побоюючись, щоб не «нахімічив», як попередник, йому не надавали  слова, та  він і не пробував його брати. Новопризначеного  директора чемно провели до авто та відправили назад у столицю.
  Після тих бурхливих  зборів експромтом  в риборозпліднику тільки й мови про це. А 15 листопада, у вівторок  тут провели  збори колективу  звичайні за формою та змістом вже у врівноваженій обстановці,  на яких  прийняли  звернення  до  органів влади та галузевого відомства з проханням прислухатися до думки колективу.  Заодно й за результатами  облову підбили підсумки  господарського року на своїй голубій ниві. Виявились вони кращими, ніж за багато попередніх років, навіть тоді, коли посада директора залишалась вакантною. На тих зборах  побував і наш кореспондент. Про те,чому колектив Іркліївського риборозплідника  не хоче чужого директора - читайте в наступному номері газети.

Напередодні професійного свята – Дня працівників сільського господарства мені довелося побувати у одному із сіл Золотоніщини. Це село Крупське, яке  вражає багатьох не тільки своєю історією, а і сьогоденням. Найбільше захоплення  викликає те, що в селі працює аж троє підприємств: приватне підприємство «Крупське», сільськогосподарський виробничий кооператив «Струмок»,  товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський бекон».  Засновниками цих господарств  є брати Андрій Тельманович та Фрунзе Тельманович  Казаряни , а керують підприємствами  Володимир і Сергій Барвети та Галина Дубовик.
   Із Чорнобаївської траси, де на перехресті дорога  повертає на Крупське, здалеку видно, як білі кораблі у степу, корпуси свиновідгодівельного комплексу – там триває безперервний виробничий процес, без сезонності. Під керівництвом чарівноі жінки Галини Дубовик  на «Золотоніському беконі»  свою трудову вахту несуть понад сотня робітників, в основному жителі навколишніх сіл (Крупське, Кропивна, Маліївка, Щербинівка).
  Це не ті свиноферми, які нам доводилося бачити двадцять і більше років тому, а комплекс  з новітнім обладнанням, із охайно одягненими у спецодяг  працівниками, із свинками, які почувають себе тут, як на курорті.
  ТОВ «Золотоніський бекон» - це підприємство, де цінують роботу кожного, починаючи з обслуговуючого і закінчуючи адмінперсоналом. Найголовніше для яких  вчасно виплачена і достойна заробітна плата. Крім створення нових робочих місць тут переймаються  і проблемами сіл. Так , наприклад, на дольовій участі із Кропивнянською сільською радою  відремонтували дорогу у с.Щербинівка. ТОВ на ці потреби виділило 250 тис.грн.  А щоб люди могли ще і духовно збагатитися, оплатили приїзд  у с.Крупське  Черкаських акторів  із виставою «За двома зайцями» та організовували інші культурно-масові заходи.
  Якщо в день мого візиту на «Золотоніський бекон» зустрітися  з Галиною Дубовик не вдалося, а вистачило позитивних відгуків про неї від працюючих  та жителів навколишніх сіл, то двох керівників ПП «Крупське» та СВК «Струмок» , батька і сина Барветів я застала в офісі. Володимир Васильович якраз  ділився із Сергієм Володимировичем своїм баченням подальшої  роботи на полях підприємств біля вивішеної на стіні саморобної карти прогнозів погоди. Виявляється, він сам собі синоптик. Десь колись вичитав і своїми спостереженнями перевірив, що треба  в період від католицького Різдва до нашого кожен день пильно спостерігати за погодою і записувати цей проміжок у 12 днів. Кожен день відповідає за певний місяць у році. От він і вивішує в своєму кабінеті цю карту прогнозів, а до нього за рекомендаціями навіть колеги з інших господарств звертаються. То ось чому на полях зійшла і бринить озимина, бо не зважаючи на посушливу осінь  підгадали з її посівом.
  Свою розмову з Барветами вела, знаючи про те, що не люблять вони похвали, але після кожної обговореної теми господарювання дуже хотілося сказати: - «Які ж Ви молодці». Та й посудіть самі.
  Володимир Васильович Барвет ось уже 16 років поспіль керує підприємством, яке обробляє 439 паїв та землі державного запасу  поза межами населеного пункту Крупської сільської ради. Очолюване ним ПП ніколи не пасло задніх. Тому і Сергій Володимирович , як керівник СВК «Струмок» (обробляє 200 паїв) добре завчив батькову науку, що земля любить тих , хто не цурається на ній працювати.
  У полі закінчують збирати кукурудзу. І батько, і син радіють щедрому врожаєві – деякі гібриди на окремих площах дають по 100 ц зерна з гектара, а в середньому на круг виходить близько 90 центнерів. Та і врожайність ранніх зернових сягала 60 ц з гектара, не зважаючи на несприятливі погодні умови. Хіба це не найкращий показник умілого і мудрого господарника?
   Одним із перших у Золотоніському районі ПП «Крупське» та СВК «Струмок» стали виплачувати за оренду паїв 7 відсотків. До речі, у цьому році, з паями у грошовому еквіваленті вже розрахувалися. За бажанням людей на паї  видавали кукурудзу, пшеницю, олію, крупи, цукор, яблука, борошно. А крім того безкоштовно  по три сітки сортової картоплі. Зерно кукурудзи людям відпускають за зниженими цінами – по 2750грн. з безкоштовною доставкою додому, тоді  як ринкова ціна кукурудзи становить 4200 гривень.  У разі потреби своїм пайовикам видають по тисячі гривень допомоги на лікування , по 800грн. на поховання. Крім того, кому потрібно – той може взяти свою плату за пай на кілька років наперед.
  65 працюючих ПП «Крупське» обслуговують і землі «Струмка».  Щоб легше працювалося механізаторам, за останні роки оновили парк техніки – це і комбайни, і сівалки, і потужні трактори, сучасний широкозахватний  оприскувач та ін.. Але більше за техніку у господарствах цінують людей. Механізаторами – асами називають Володимира  Артеменка, Володимира Литовченка,  Миколу Чорнявського, Віктора Радченка, а ще династію Вовковинських – батька Павла Павловича та синів Івана і Тараса. А Ігор Савісько – захищав Батьківщину в зоні АТО  і за його відсутності за ним рік зберігалося робоче місце й виплачувалася заробітна плата, а коли повернувся – довірили працювати на новому комбайні. До речі, всім хлопцям, хто воював в АТО, виділили землю. Хвалять керівники  й інженера Миколу Гришка.  За роботу дякують не тільки механізаторам, а і працівникам бухгалтеріі, їдальні, одним словом, всім тим, хто так чи інакше причетний до роботи підприємств.
 Як і ТОВ «Золотоніський бекон», так і ПП «Крупське» і СВК «Струмок» переймаються  проблемами громади сіл. До Крупського відремонтували дорогу, витративши на це понад 100 тис.грн.  У Маліївці провели ямковий ремонт центральної вулиці на 40 тис.грн. та відремонтували покрівлю клубу  цього села. А що вже говорити про школу. Для ПП «Крупське» це підшефна установа : замінені двері, відремонтовані сходи та фасад будівлі, шкільна їдальня при потребі забезпечується продуктами.  А крім того, для всіх дітей села встановили дитячий майданчик, який коштує понад 100 тис.грн.  Молодий голова СВК «Струмок» Сергій Барвет, який є депутатом районної ради, допоміг Крупській бібліотеці-філіалу з поповненням книжкового фонду, бо добре знає, що не хлібом єдиним сита людина. Для того, щоб у селі залишалась молодь і у господарстві працювали освідчені спеціалісти, про них необхідно думати ще зі шкільної парти.
   Як Ви зрозуміли із вищевикладеного, між трьома керівниками господарств є домовленість про те, що вони зобов’язуються  допомагати у вирішенні різних проблем громад сіл Крупське, Щербинівка, Маліївка. Тож ніхто не залишається поза їхньою увагою.  Навіть такі свята , як День села , не проходять без участі сільськогосподарських підприємств. Люди завжди чекають на розіграші цінних подарунків між працівниками всіх ланок, на святкове застілля, на подарунки пайовикам, та добре вітальне слово керівників.
   Про роботу цих трьох підприємств та їх добрі справи можна було б говорити ще довго.  Та користуючись нагодою, що цей номер газети виходить у святковий День, власники підприємств та їх керівники вітають всіх своїх  працівників зі святом. Бажають всім доброго здоров’я,  щастя, достатку, мирного неба. Нехай всіх нас береже Бог, а Земля-годувальниця завжди радує добрими та щедрими врожаями.
   А ми, шановні наші читачі, подякуємо  цим товаровиробникам за їхній труд, за те що вони не словом, а ділом  примножують добробут нашої неньки-України.

Основним питанням  порядку денного на черговій сесії Золотоніської  міської  ради , яка відбулася 11 листопада , було питання забезпечення правопорядку та боротьби  зі  злочинністю.Доповідав начальник  Золотоніського відділу поліції  Олександр Охріменко. Цифри свідчили  про  зростання  фактів і явищ криміногенної обстановки.Зареєстровано 3400 заяв  проти 3092  за відповідний період минулого року, тобто збільшення становить 10%. Працівниками поліції виконано 2800 виїздів. Ріст злочинності піднявся на 21%. Навіть такий факт: нещодавно за один день, протягом  3 годин  було задокументовано 200 дзвінків на  домашні й мобільні номери телефонів від шахраїв, які виманювали гроші нібито для порятунку довірливих родичів.У Золотоноші на такі казки купилося троє потерпілих. А працював шахрайський центр в Бучі під Києвом, у виправній колонії. Ще один такий центр  розкрили і в Каневі, ведеться відпрацювання.
  Попри такі цифри на адресу начальника поліції та колективу правоохоронців від депутатів надходило багато подяк, відзначалися зрушення в роботі.  Хоч  вказувалося й на недоліки, зокрема, порушення правил дорожнього руху таксистами - зауваження висловлював працівник прокуратури Олександр Кириченко. В свою чергу від міського голови  Віталія Войцехівського на адресу прокуратури прозвучало зауваження  про затримку виділенням дослідним господарством  «Золотоніське»  земельних ділянок  для учасників АТО.
Сесія  затвердила внесення змін  до  бюджету—2016,  про виконання програми соціально-економічного розвитку за 9 місяців, схвалила  програму патріотичного виховання дітей на 2016—2020 роки, прийняла рішення із земельних питань, розглянутих  у постійних депутатських комісіях.
  Також депутати  ознайомилися зі зверненням  від фракції  «Свобода» депутата Анатолія Галушки проти ухвалення Верховною Радою виборів на Донбасі. Депутати також ознайомилися та взяли до відома звернення  депутата Верховної Ради Владислава Голуба до міського голови Золотоноші Віталія Войцехівського. 

Любити  дітей і віддавати усе своє тепло, любов, знання і вміння дітям – це чи не найголовніше покликання вихователя і всіх працівників довкілля.  У нашому дошкільному закладі «Сонечко» тепло не тільки від його назви, а й від людей. Які там працюють. Складається враження, що тут просто всі закохані у свою роботу, є справжніми фанатами своєї справи. Уже три роки, як наші донечки відвідують садочок, а ми все не перестаємо ним захоплюватися.
Ось і сьогодні ми поспішали усією родиною, щоб подивитися розвагу для малечі, але це було просто вражаюче видовище і позитивних емоцій стільки, що нам захотілося поділитися з іншими земляками, дописувачами газети, і принести подяку завідуючій садочка Коваль Вікторії Іванівні, методисту Брежко Зінаїді Олександрівні, музичному керівнику Васіній Вікторії Анатоліївні і всім вихователям, помічникам вихователів, обслуговуючому персоналу. Свято «Гарбузова родина» - це було святом всієї родини садочка «Сонечко». Таку професіональну гру акторів: Господині Дині, Господаря Гарбуза,  Господині Морквиці разом із своїм господарем, Квочки, Півня,  Свояка Кабачка, Квасолі, Осені, – ми могли бачити лише на  великій сцені, а не в садочку. А тут – просто диво:  декламування, жести, міміка були настільки природні, аж не віриться, що це вихователі і їх помічники. А діти – наші маленькі Курчатка, Огірочки, Бурячки, Кукурудзинки, Соняшнички, Морквинки, Диньки, Квасолинки – захоплювали і зачаровували нас.  А де ще можна побачити  такий гурт як «Круті Патисони», що грає на інструментах, які виготовили власноруч із домашньої городини, а у діджея навіть навушники були зроблені  із справжніх патисонів.
Скільки творчості в усіх цих людей, які працюють з малечею у «Сонечку». Ми дякуємо їм всім за те, що пощастило нам і нашим діткам з такою другою домівкою. Думаємо, що і інші батьки дозволять ці теплі слова висловити і від їхнього імені, адже ми бачимо їхні емоції, що панують на різних заходах в дитсадку і чуємо їхні добрі слова на його адресу.