На Вознесіння - храм у Вознесенському
- Written by Головний редактор
- Published in Стиль життя
На 40-ий день після Пасхи в календарі Вознесіння Христове, великий християнський празник. Він завжди припадає на четвер. На Вознесіння останній раз христосаються, кажучи: «Христос воскрес!» На Вознесіння храмове свято в селі Вознесенському Золотоніського району. Цього року воно буде особливим. На 11-у годину в центрі села зберуться його жителі на те місце, де встановили велику гранітну плиту з написом, що на цьому місці буде споруджено пам’ятник захисникам Батьківщини в різні роки—з часів другої світової війни, афганської і теперішньої, у якій на сході жертвують своїм життям наші хлопці.Загорівся такою ініціативою уродженець Вознесенського із 50-х років Микола Борисович Карпич, котрий проживає в Черкасах. Він колишній прикордонник, а почувається й по сьогоднішній день військовим, тому не полишає надії встановити пам’ятник землякам—захисникам різних років. Привіз ескізи, замальовки, звернувся до громади з проханням підтримки і його затію в селі схвалили.
Бо обеліск в селі вже старий і потребує реконструкції. То раніше із цукрозаводу присилали кран на висоті виконати роботи, а тепер нема чим, то довелось його у РЕСі виписати й немалі гроші заплатити.
А ще в такому великому селі як Вознесенське мріють мати свою церкву.
-Он яка гарна церква в сусідній Зорівці,звідки я сама родом,- розповідає секретар сільської ради Ганна Вячеславівна Макаренко. —Там церкву збудували при сприянні місцевого сільгосппідприємства, якому вся громада вдячна.Туди на храмовий празник на Миколая й ми їздили до мами похрамувати, погостювати.Дуже нам вона була рада.Та й взагалі раніше це була добра традиція, люди родичалися й гуртувалися, а історію свого роду—то вже до десятого коліна знали.
На це Вознесіння у Вознесенському вознеслася гранітна плита, як точка відліку змін на краще. Як надія на те, що згуртується громада та спорудить із каменю ще й храм.