Добрі новини розходяться в Золотоноші про міський центр первинної медичної  допомоги, зокрема, про одну із трьох міських амбулаторій, що розташована в приміщенні колишнього гуртожитку ремонтно-механічного заводу. Зокрема, новини про те, що там можна без клопоту, безкоштовно, а головне точно зробити лабораторні аналізи. Але, як кажуть, краще раз побачити, ніж сім разів почути. Тому цими днями вранці  вирушаю до цього медичного закладу. Скромні хороми, але ж красна хата не вуглами. Так і тут. Відразу відчувається атмосфера доброзичливості й порядку. Пацієнтів немало, але в стадії тривалого очікування вони не сидять. Відразу ж при вході  адміністратор поцікавиться, куди вам і до кого - до свого сімейного лікаря, в лабораторію на аналізи чи в маніпуляційну.
  Лабораторія діяла й раніше, але устаткування було застарілим. А це зовсім недавно отримали  два сучасні аналізатори - гематологічний та для визначення аналізу сечі. Аналізатори мають закриту систему, точність визначення результату гарантують до 99%. Таких аналізаторів по лікарнях Черкащини зовсім небагато. Аналізи проводять тут на місці, а також на дому з виїздом. Особливо це зручно для людей старшого віку, яких не потрібно доставляти в медичний заклад.
Працюють в лабораторії дві медсестри Олени - Олена Колесникова і Олена Макота. Для Олени Колесникової це  основне і до того ж перше робоче місце як молодого спеціаліста. Вона закінчила Полтавське медучилище й заочно навчається на біолого-хімічному факультеті Уманського університету. Перед роботою в осучасненій лабораторії вона пройшла кваліфікаційні курси в Черкаській  обласній лікарні. І тезка Олена Макота в неї тепер стажується, а надалі працюватиме в амбулаторії №2, розташованій по вулиці Благовіщенській в приміщенні центру соціальної допомоги, коли там буде свій аналізатор. В центрі меддопомоги розраховують на те, що тоді вони зможуть робити й аналізи з біохімії.
- Аналізатори в нас працюють другий тиждень, це на місці, без черг, дуже зручно і швидко, - розповідає головний лікар центру первинної меддопомоги Віра Омелянівна Антонова, - на кінець року залишалося 195 тис грн. коштів - за них і придбали. Дорого, але вони того варті.
  Ще вона хвалиться, що в амбулаторії №1 вже приймає акушерка, цього фахівця теж тут підготували. Звати її Наталя Оніщенко. Центр обслуговує два автомобілі меддопомоги, які постійно на ходу. Проте головлікар не так хвалилася, як клопоталася проблемами з ремонтом на третьому поверсі дитячої лікарні. Як відомо, цю територію приміщення ЦРЛ передала під одну з міських амбулаторій. Там як після бомбардування: одно, що майже три десятки літ приміщення не бачило ремонту, а друге - що замки в дверях, унітази й рукомийники повиривали з «м’ясом». Але все-таки ремонт триває і незабаром звідти теж буде чути добрі вісті.
А тим часом в головлікаря часу на тривалішу розмову зовсім не було, бо вона в ролі сімейного лікаря теж вела прийом пацієнтів.
Валентина Андрійченко

31 січня, в минулий вівторок в Золотоноші побувало чимало гостей з області та столиці, серед яких і перший секретар посольства Канади в Україні Пітер Жанура. Зустріч  спочатку відбулася в кабінеті міського голови Золотоноші Віталія Войцехівського й розмова проходила за круглим столом. Стосувалась такої події, як відкриття притулку для бродячих тварин на околиці Золотоноші. Це перший на Черкащині подібний сучасно обладнаний заклад, покликаний вирішувати проблему поширення чисельності безпритульних тварин та гуманізувати ставлення до них. Створення такого пункту в кожному районі Черкащини передбачено обласною програмою регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2016-2020 роки. Це надає Черкащині статусу першої області в Україні за цією програмою.
 Кошти на облаштування трьох пілотних пунктів сучасним ветеринарним обладнанням було виділено Фондом підтримки місцевих ініціатив при Посольстві Канади в Україні. Виконавцем грантового проекту є Черкаський обласний благодійний фонд « Еко-Центр». Таким чином, протягом 2017 року в області почне діяти щонайменше три стерилізаційно-карантинних пункти , на які майже півмільйона гривень виділив Канадський Фонд підтримки місцевих ініціатив при Посольстві Канади в Україні. Стерилізаційно-карантинний пункт вирішуватиме проблему поширення безпритульних тварин через відлов, стерилізацію, вакцинацію проти сказу та прилаштування їх новим власникам. Цю програму  в жовтні 2016 року було затверджено на сесії обласної ради, а також на сесії Золотоніської міської ради. Загалом програми регулювання прийнято в Черкасах, Каневі, Катеринополі, Золотоноші, Тальному, на черзі - Звенигородка. Методика, закладена в програмі, успішно працює в Черкасах  ще із 2010 року. Мережа стерилізаційно-карантинних пунктів по області буде виконувати кілька головних завдань: із допомогою операцій із стерилізації унеможливлювати появу нових безпритульних тварин, за допомогою щеплень тварин від сказу—контролювати ситуацію із епідеміологічною безпекою населення, а загалом-сприяти гуманізації суспільства та формуванню у майбутнього покоління гуманного та відповідального ставлення до життя людини і тварин та оточуючого світу, зростанню іміджу Черкащини як прогресивного регіону для іноземних партнерів та потенційних інвесторів.
 - У стратегічних проектах ми не завжди скоро можемо побачити результат, тому кошти можуть бути змарновані, а тут—інша справа, - кілька раз наголосив у розмові через перекладача посол Пітер Жанура. - Тут є можливість допомогу надавати точково, невеличким містам і селам.
 - Результат позитивний обов’язково матимемо й поширюватимемо цей досвід, - запевнив його міський голова Золотоноші Віталій Войцехівський, подякувавши за виділені кошти на цей пілотний проект.
 Потім гості побували на об’єкті - нововідкритому притулку для бездомних тварин. Розташований він за містом поряд з полігоном твердих побутових відходів. Це відразу за «драбівським» кільцем, поряд з приміщенням колишньої газонаповнювальної станції. Для собак облаштовано 10 вольєрів, у яких вже є перші «пацієнти». Є карантинна, операційний стіл з усіма необхідними препаратами й інструментами, засоби для відлову тварин. За 10 днів можна буде обробити близько 200 тварин, десь стільки їх мандрує по місту та околицях. Можливість набувати професійної практики матимуть студенти Золотоніського ветеринарного технікуму. Роботу притулку для бездомних тварин взяло під своє обслуговування комунальне підприємство міста «Міський водоканал», там створено 4 робочі місця.
 Тріщав мороз, коли відкривали цей притулок. Подію знімали аж кілька телекамер - із каналів ICTV, НТН, 24-го, «Рось». В їхній об’єктив потрапили пси у вольєрах, котрих вже і нагодують, і про нічліг подбають. А мимо подалася ще вільна зграя. На очі журналістів потрапив зовсім скромний і вже не новий джип Паджеро, на якому приїхав посол без ніякого супроводу. Цим захоплювались, що все так по- робочому просто і без пишнот.
Валентина Андрійченко

Хоч січень і має 31 день, сприймається він як короткий місяць, бо на нього припадає серія Новорічно-Різдвяних свят з вихідними. У цьому місяці підбиваємо підсумки попереднього року, спостерігається деяка розкачка з початком нового року. Отож не встигнули й оглянутися, як помічаємо , що січень вже збіг і на порозі вже лютий, другий і найкоротший за календарем місяць року. В такий час відбулася наша розмова з міським головою Золотоноші Віталієм Войцехівським.
 - Віталію Олександровичу, як місто розпочало 2017-ий рік?
 - Рік розпочався на позитиві. Розмову почну й поведу з економіки, від якої залежать результати нашого господарювання. До півтора десятка  активно діючих підприємств додалося ще два нових з виробництва олії. Перше підприємство - «Красногірський олійний завод» нарощує виробничі потужності, випускаючи бутильовану олію соняшникову й ріпакову, яка користується великим попитом і на Україні та реалізується на експорт, витісняючи пальмовий продукт. Друге - ТОВ «Оілпродакшнюкрейн ЛТД», розташоване на вулиці Канівська, вже пройшло усі важливі етапи проектування й випускатиме продукцію вже з нового врожаю. Обидва підприємства тісно співпрацюють із містом, уклавши соціальні угоди. Перше виділило кошти на придбання тротуарної плитки, якою вимощена площа Героїв Майдану, а друге стало меценатом у придбанні тенісного корту. З приходом весни на міському стадіоні буде обладнаний спортивний майданчик, де жителі міста зможуть займатися тенісом, а також міні-футболом, баскетболом і волейболом. Принагідно скажу по темі, що вже виготовлені проекти на будівництво міського стадіону та спортивного комплексу, на реконструкцію центральної вулиці Шевченка, де знайдеться місце й велосипедним доріжкам.
 Розроблено проект індустріального парку в Золотоноші, який є одним з перших в Україні. Скористалися географічним розташуванням Золотоноші на перетині транспортних шляхів - автомобільного, залізничного, а також річкового. Спершу мова велась про 25 гектарів, а стартували від 40-а, плануємо розширити територію індустріального парку до 100 гектарів, де зможуть працювати не одне чи пара підприємств, а принаймні кілька, будуть створені сотні робочих місць. Індустріальним парком в Золотоноші вже зацікавились закордонні інвестори з Польщі, Німеччини, Іспанії і Туреччини.
 Разом з новими проектами продовжуватимемо втілювати й розпочаті в минулому році. Зокрема, спорудження гідропарку «Надія», на що залучатимемо не тільки кошти міського бюджету, а й з державного - незабаром очікується приїзд міністра екології та природних ресурсів. Дякуємо за розуміння й підтримку також обласній владі. Завдяки парку покращиться не тільки екологічна обстановка на річці Золотоношка в межах міста, а й жителі отримають прекрасну зону відпочинку. Зі сторони міської школи №2 буде прогулянкова набережна, а з протилежного боку - літня естрада, можна буде на водному плесі кататися на човнах і катамаранах, ловити рибу. Пляжу не буде, бо на цих трьох озерах б’ють джерельні ключі, тому не піддаватимемо ризику відпочинок жителів.
  Якщо не в кінці 2017-го року, то вже на початку наступного плануємо завершити спорудження плавального басейну в гімназії імені Семена Скляренка.
 - Ще з раннього літа минулого року Золотоношу спіткала аварія на самоплинному каналізаційному колекторі, усунення якої розтягнулося й на цей рік. Цей пейзаж жителі можуть спостерігати вздовж вулиці Шевченка, поблизу Свято-Успенського собору, де з потеплінням пожвавлюються роботи. До проблем з каналізаційною системою додалися ще й часті пориви на водогоні. Причини подвійного авралу зрозумілі - прокладені в 50-60-х роках комунікації відслужили свій строк, «посипалися» й потребують заміни. Однак жителі міста отримують безплатну газету, в якій розповідається про те, що в «ямі» відмивають мільйонні кошти. Фантастичні речі, за якими не бачать реальних речей і справжньої обстановки.
 - В нашій ситуації з проблемами ми мусимо справлятися самотужки, без підтримки депутата Верховної Ради з нашого округу. Пробиваючи справи в столичних кабінетах, пересікаємося з депутатом Антоном Яценком, який допомагає вирішувати проблеми виборців з Уманського, Монастирищенського і Христинівського районів, за що ми їм щиро заздримо. Бо наш тільки «сприяє». Наприклад, посприяв так, що ще 23 листопада, передбачивши розкрадання коштів на реконструкції системи водовідведення, відкрили кримінальну справу. В той час як після проходження тендерних процедур договір з виконавцем робіт ми уклали 7 грудня. Тобто, кримінальна справа заведена з випередженням. Хоча тендери пройшли через систему «Прозорро». Роботи з будівництва басейну в гімназії проводить підрядна фірма з Києва, заміну вікон в гімназії - харківська, чищення річки - київська, ремонт колектора - львівський «Ресурстехнобуд». Кожна з фірм виграла тендер через систему «Prozzoro», на що міський голова не може вплинути навіть телепатично, як не може вплинути й на те, щоб народний депутат відвідав очисні споруди та Золотоношу, зустрівся з виборцями, а не спілкувався з ними віртуально. Про відкриття кримінальних справ він розтрубив, а про те, що закриваються вони через безпідставність звинувачень чомусь не насмілився. Отож звинувачення у привласненні міською владою 60 млн.грн. змушує мене, як керівника міської ради подати судовий позов за наклеп.
 - Кажете, договір з виконавцем робіт уклали тільки 7 грудня, отже кошти надійшли наприкінці року. Навіть якщо крутитись як білка в колесі, навряд чи й вдасться їх освоїти.
 - А ми так і крутилися. Наприкінці року отримали перший транш, але 7 млн. грн. із 37-и виділених змушені були повернути в державний бюджет як неосвоєні. Підрядник старався працювати у дві зміни й по вихідних, ми наперед закупили 7 км нових труб, які розмістили на зберігання, вони є в наявності і їх можна побачити, коли захотіти, а не вигадувати «кримінальні байки».  Місцевий орган влади не може за своїм бажанням, ніби із скрині, взяти гроші, дати підрядникам для виконання робіт. Потрібно пройти чималу процедуру, яка займає багато часу. Кошти з державного бюджету виділяються за результатами перевиконання самого бюджету. Отже, за результатами 1-го півріччя, а на початку року їх немає. На місцях завдяки мобільності депутатського корпусу ця процедура проходить швидше, на рівні держави - повільніше. От і довелось в державну казну повернути так очікувані недоосвоєні мільйони і на спорудження басейну, і колектора, й реконструкцію полігону твердих побутових відходів. Як не повернеш - то порушиш закон.
 - Тепер, коли слідом за каналізаційною проблемою у Золотоноші підоспіла ще й водогінна, жителі переживають за те, звідки місто братиме на це кошти і як це позначиться на тарифах за воду?
 - Таких великих коштів місто не має. На масштабну реконструкцію системи водопостачання недостатньо навіть державних коштів, тому ми співпрацюємо з Європейським банком реконструкції і розвитку. Хочу заспокоїти наших споживачів , що кредитування банком не вплине  на тарифи, які головним чином залежать від росту цін на енергоносії. Нова мережа дозволить зберегти високу якість води із Домантівського водозабору і в такому ж вигляді донести її споживачеві, звести до нуля втрати на транспортуванні, які тепер сягають 50%. Стосовно, кредиту Європейського банку, то пообіцяли його під 1,3% на 25 років з відстрочкою платежів на 6 років. Умови вигідні. Це при тому, що аж ніяк не можна відстрочувати реконструкцію водогону. Ми й не чекали, поки як кажуть, грім гримне. Спорудили резервуар чистої води, введення якого в дію якраз на часі - це дасть можливість у разі непередбачуваних ситуацій безперебійно забезпечувати водою жителів міста протягом доби.
 - Жителів міста цікавить, чи й в новому році продовжуватиметься програма «Золотоноша—власними руками», завдяки якій розраховують на освітлення своїх невеличких вуличок і провулків, асфальтування дворових заїздів, тощо?
 - Програма буде продовжуватися. Вона виявила багато резервів, з яких найголовніший - активність жителів, які не бажають стояти осторонь, а включаються в громадсько-корисні справи на користь міста. Продовжуватиметься і освітлення, й прокладання тротуарів, облагороджуватимуться подвір’я будинків, заїзди. Дуже приємно, що до цього підключається все більше жителів, проявляють ініціативу. Це засвідчує те, що громада жива й небайдужа.
Хочу сказати, що ми не тільки варимось у власному соку, а їздимо запозичувати цікавий досвід інших. Наприклад, були в Горішніх Плавнях, у Подільську. Дуже нам сподобалося місто Українка Обухівського району на Київщині. Це нове місто, мер якого номінувався .Так от: це місто сертифіковане, їхні стандарти відповідають міжнародним, що документально оформлено.
 У нашому невеличкому місті життя теж не стоїть на місці, а нуртує. Йдуть змагання з футболу, волейболу, баскетболу, проводиться Всеукраїнський турнір імені Болеславського. «Брен-ринг», «Ліга сміху» вже другий сезон, а по закінченні першого золотонісці масово піднімалися на Говерлу. Стали Всеукраїнськими Фестиваль чорнобривців, патріотичної пісні, а нещодавно - турнір з художньої гімнастики. Все це – завдяки подвижницьким, небайдужим містянам. Рік 2017-ий принесе неодмінно й різні випробування, але тільки разом, спільними силами й силою духу ми зможемо їх подолати й досягти намічених вершин.
 Розмову вела Валентина Андрійченко

Всеукраїнський турнір з художньої гімнастики «Зимова чарівниця» відбувся минулої неділі, 22-го січня в Золотоноші, в спортивному залі міської середньої школи №3. У ньому взяли участь 87 юних гімнасток із 5-и шкіл художньої гімнастики—трьох черкаських і двох київських. Це сенса-ційна подія не тільки для Золотоноші. Адже в місті працює чимало дитячих і юнацьких хореографічних колективів, котрі вже заявили про себе, а секція художньої гімнастики діє всього декілька місяців із вересня 2016-го року. В цій секції азам складної гімнастичної науки тридцятьох дівчаток віком від чотирьох до восьми років навчає черкаська гімнастка, кандидат у майстри спорту Руслана Почтарьова, яка приїздить на тренування із Черкас в Золотоношу. Отож на цьому турнірі юні золотоніські гімнастки були здебільшого глядачками своїх приїжджих ровесниць, які на подіумі демонстрували граційні вправи без предмета та з предметом—скакалкою, м’ячем, обручем, булавами чи стрічкою. Їхні вправи принципово оцінювало авторитетне журі, у складі якого брала участь і їхня наставниця Руслана Почтарьова. А можливістю побачити чудове спор-тивне дійство на турнірі такого рівня золотонісці завдячують приватному підприємцю Сергію Савенку, організатору спортивного клубу «Профіспорт», який працює на базі спортивного залу міської школи №3, а на базі спортивного клубу «Профіспорт» відкрито ще й відділення художньої гімнастики. Підприємець Сергій Савенко утримує однойменну футбольну команду, у складі якої й сам грає. А на заняття художньою гімнастикою в студію «Олімп» в Черкаси із Золотоноші постійно возить свою 8-річну доньку Лізу, починаючи з її 4-річного віку. Це по-справжньому щедрий батьківський подарунок—більш як три десятки дівчаток дістали можливість азам художньої гімнастики навчатися вдома, у Золотоноші. Ідея провести турнір з художньої гімнастики належить тренерам з черкаської ДЮСШ «Олімпія», яку підхопив Сергій Савенко, а допомогли її втілити міський голова Золотоноші Віталій Войцехівський, задіявши відділ молоді та спорту, допомагали також директор СШ №3 Лариса Павленко, директор підприємства «Златодар» Валерій Буркацький.
 Відкриваючи дійство, заступник міського голови Золотоноші Світлана Суддя, побажавши учасницям успіхів і перемог, висловила сподівання, що цей турнір надалі буде традиційним і проводитиметься щорічно. Спершу відбувся парад грацій і були відзначені грамотами й подарунками найменші з учасниць. А по закінченні програми, що з одинадцятої години дня й до п’ятої вечора тривала на килимі, були визначені й нагороджені переможці в різних програмах і вікових групах. Тут же для учасниць приготували обід не зі звичайного меню, а меню для грацій, яке всім дуже сподобалося.
 Та й взагалі, ті, хто побував на цьому турнірі, були схвильовані, розчулені й піднесені. Тим, як трималися ці маленькі грації, додержуючись всіх правил і вимог та боячись схибити. Наскільки були зосереджені та відповідальні. Настільки міцною в них була група підтримки—тата й мами, дідусі та бабусі співпереживали. Першою на сцену вийшла наймолодша учасниця Ніночка Сакальська з Києва, їй 2 рочки. А взагалі дівчатка були від 2014 року народження до 2004-го. На подіумі ангели чистоти демонстрували вправи від найпростіших без предмета до ускладнених скакалкою, м’ячем, обручем, булавою, стрічкою. Виступала також 16-річна черкащанка, кандидат в майстри спорту з показовою програмою й маленькі грації сприймали її виступ як висоту, як вершину для себе, до якої вони налаштовані прагнути і підкорити.
 У своїй групі в програмі з булавами й скакалкою завоювала перше місце Ліза Савенко. Призове місце дісталось черкащанці Уляні Повісьмак—тут же у залі за неї вболівали її золотоніські дідусь і бабуся. Взагалі, нагороджених було багато. І найпершим кидалось у вічі навіть не здобуте місце цими дівчатками, а те, що вони мріють. Мріють стати найпершими, найкращими граціями, прославити себе і Україну. Врешті, мріялось навіть рядовому глядачеві у залі; у Золотоноші вже виготовлено проект будівництва нового спортивного комплексу, де знайдеться місце й для художньої гімнастики, ось вже цей турнір зобов’язує!
 По закінченні турніру я взяла невеличке інтерв’ю експромтом у Сергія Савенка.
--До художньої гімнастики свою доньку Лізу ви залучили чи дружина?
--Моя ідея. Цей вид спорту мені ще хлопчаком подобався. Прекрасний, суто жіночий, граційний. Навіть мріялось, коли у мене буде дочка, то займатиметься художньою гімнастикою. Радий, що мрія передалася. Я готовий коли що навіть чимсь своїм поступитися. Як і цього разу було: 21 січня—футбольний турнір, у якому наш «Профіспорт» добре виступив і пройшов до участі в наступних іграх, а 22-го—турнір з гімнастики
--А як Ліза сприйняла цей турнір в Золотоноші?
--Вона вже була на змаганнях в різних містах. Але перед цим хвилювалася найбільше. Бо тут же всі свої—знайом, рідні, а тим більше однокласники.
--У вас єдина донька?
--Ні, доньок дві, меншу звати Аліса, їй два роки, в студії ще не займається, а до ритміки чутлива.
Валентина Андрійченко