За що молиться Богодухівка

У селі Богодухівка Чорнобаївського району минулої суботи відбулася сходка, на якій перед громадою вперше звітувала голова села Ірина Олександрівна Олашин. Голова новий, обрана на повторних виборах, серед п’яти претендентів на посаду –наймолодша за віком, проте знаюча, бо народилась і виросла в цьому селі, де проживають батьки, де сама до цього спробувала хліба приватного підприємця. На її звіт жителі зібралися дружно й організовано - в будинку культури повний зал слухачів, а під клубом - багато автомобілів, як знак того, що тут відбувається важлива для громади подія.
- Коли готувала звіт, то думала не стільки про те, що зроблено та про те, про що потрібно нагадати, як про те, що нам ще належить зробити, - сказала вона, наголосивши на тому, що жителям належить це зробити спільно. Нагадала й про першочергову умову, коли погодилась на цю посаду: привчатимуться до порядку й співпраці.
 Богодухівка - село велике й перспективне. Проживає в ньому 2600 жителів і за минулий рік народилося 30 діток. Тому й зробленого чимало як за бюджетні кошти, так і за спонсорські, за виділену депутатську підтримку. Серед помітних подій - оновлене вуличне освітлення, нова сучасна холодильна камера в школі та обновки в дитсадку, успіх їхнього жіночого ансамблю «Веселі молодички». А запланувала  на нинішній рік голова в територіальному центрі обладнати тренажерний спортивний зал для молоді (для цього вивільнити приміщення, об’єднавши картинну галерею з кімнатою бойової слава).На стадіоні - встановити лавочки, а по селу - урни для сміття. Огородити парк в центрі, а при в’їзді в село відремонтувати зупинку.Не хтозна які плани за розмахом, проте визначальною ниткою в них проходить, як залучити до спільних робіт громаду, щоб кожен житель вніс у спільну справу свій внесок. А з цим не так просто. Це як змінити психологію. Он почали вони встановлювати відео спостереження і продовжуватимуть в місцях відпочинку молоді. Підтвердженням того, що це потрібно, може бути випадок з трояндами. Торік вони придбали і посадили біля обеліска 20 кущів троянд. А залишилось всього два кущики, решта тайком злодії викопали, покрали навіть з такого святого місця.
 Голова села признається, що вона навіть думала відмовитися від самооподаткування. Торік це була зовсім мала сума - всього 30 гривень з двору, виходило дві з лишком гривні за місяць. Більше клопоту з тим, щоб зібрати такий мізер, ніж щоб за нього щось зробити. Проте люди висловилися за те, щоб самообкладання залишити й платити по 50 гривень з двору. За це всі проголосували одноголосно, лишень один чоловік був проти. Невеликі кошти, але за них зможуть утримувати посильну в сільській раді та відповідального за нічне освітлення. Це вже позитив, зрушення в тому плані, щоб посильною була участь кожного жителя в покращанні умов проживання в своєму селі. Йшлося й про суботники, толоки, святкування державних та релігійних свят. На цьому сході виступила також і прозвітувала про свою роботу депутат районної ради Надія Григорівна Квітка. Була також присутня селищний голова із Чорнобаю Алла Мірошніченко, вона заводила мову про об’єднання громад, бо ж вони чи не найближчі сусіди з райцентром.
  Але з цієї колії розмови виводив сільчан інший клопіт, який нині тримає їхнє село у напрузі. В Богодухівці ще свіжа торішня історія із рейдерським захопленням їхнього СТОВ «Богодухівське». Тоді ця подія співпала із трагічною загибеллю співзасновника їхнього господарства Сергія Зінченка. Тепер на сходку села прибула вдова загиблого і повідомила, що вона виграла суд. Говорила про різні судові перипетії справи, висловлювала претензії. Але рішення суду ще не вступило в законну силу, бо протилежною стороною оскаржується в апеляційному суді і не відомо ще на скільки часу затягнеться судова тяганина. Виконуючий обов’язки директора Олександр Ворона пояснив, що йому нема за що докоряти: хоч були заарештовані рахунки господарства, СТОВ до нового року розрахувалося з людьми за земельні паї, видавши плату натурою й грішми. Тепер перед людьми стоїть дилема: з ким укладати договір оренди земельного паю? Фермери тягнуть на свою сторону. Однак пам’ятаючи ще своє сильне господарство, люди сподіваються на поворот на круги своя. Тільки своє сильне господарство є найкращим помічником своїй громаді. За це й моляться.