Іркліївські рибалки вміють постояти за себе і свою справу

 
З нагоди професійного свята працівників сільського господарства директора Іркліївського риборозплідника рослинноїдних риб Сергія Григоровича Піддубного нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та пам’ятним знаком - цю нагороду йому особисто в Києві вручив керівник Держрибагентства Ярослав Белов.
- Це визнання заслуг всього колективу, що стимулює нас працювати ще краще й результативніше, - підкреслив Сергій Григорович вже на зборах свого колективу, що зібрався з нагоди свята, а також кілька разів наголосив на цьому вже в розмові зі мною.  У залі - усміхнені обличчя, відчувалося, що радість поділена на всіх.
Після того урочистого зібрання в столиці в середині листопада, не відкладаючи в довгий ящик побажання, вже в кінці місяця, 22 листопада в Держрибагентстві провели ґрунтовну виробничу нараду з керівниками підприємств різних форм власності - від державних до приватних, що займаються аквакультурою. Така розмова по суті була вперше за багато років. Вислухали пропозиції, зауваження й побажання, їх систематизують, виробивши послідовну лінію діяльності. Можливо, тоді й до рибальських господарств повернеться політика  сприяння й підтримки, як це зі сторони держави практикується за кордоном.
Що стосується конкретно Іркліївського риборозплідни-ка, то тут намітилися зовсім інші стосунки. Від ворогуючих з відвертим протистоянням, коли в 2016-2017 роках зверху намагалися сюди призначити свого керівника, зовсім не рибака за фахом і фактично прибрати до рук підприємство. Тоді колектив повстав проти варягів і змусив рахуватися зі своєю позицією, зайняв кругову оборону, змусивши рахуватися з їхньою думкою в ім’я захисту й збереження такого підприємства. Про перебіг цих подій, доволі гостросюжетних, кілька разів писала наша газета. У цьому поєдинку заради захисту справедливості й людської гідності виграв колектив. Відстояв свого «старого» директора, хоч чоловіка в повному розквіті сил назвати старим язик не повертається. Хіба тільки з огляду на те, що він на цих ставках виріс, вивчився на рибовода і вже понад два десятки років тут працює, це єдине місце його роботи. Це особливе підприємство спершу будував, а потім ним успішно керував його світлої пам’яті батько Григорій Іванович Піддубний. Отже, Іркліївський риборозплідник залишився зі своїм директором, а в Держрибагентстві призначили нового керівника Белова Ярослава Сергійовича і тепер нова мітла по-новому мете. Замість напружених стосунків - відносини розуміння й сприяння, сподіваються ще й на підтримку. І звичайно ж, є визнання. Бо Іркліївський риборозплідник - одне з кращих підприємств галузі, має чим похвалитися.
В першу чергу тим, що тут виконуються виробничо-фінансові показники, підприємство працює ритмічно. За рік виробляють від 900 до 1000 тонн товарної риби і 350 тонн рибо-посадкового матеріалу як для зарибнення водойми власними силами, так і для продажу фермерам на орендованих ставках. Вирощують в основному коропа й товстолоба, а поряд з ними в інкубаційному цеху з ікринок також розводять веслоноса, сома, щуку. Намагаються відшліфовувати технологію, запозичують передовий досвід, обмінюються плідниками, видами риб, новинками. Вчаться не тільки вони, а й до них приїздять за досвідом, а також використовують тепер популярне в інтернет-мережах спілкування.
Іркліївський риборозплідник виграв тендер, за умовами якого в нинішньому році йому з обласного бюджету було виділено 2 мільйони гривень. (За сприяння й підтримку директор і ввесь колектив дуже вдячний губернатору Юрію Ткаченку). На ці кошти риборозплідник виплекав  і видав для зарибнення Кременчуцького водосховища 74 тонни двохліток. Ще близько 10 тонн вирощено за кошти користувачів, які займаються промисловим виловом. Таке інтенсивне рибальство сприяє не тільки збільшенню виробництва  риби як продукту харчування, а ще й екології.
На підприємстві працює 80 працівників, люди переважно з Іркліївської об’єднаної територіальної громади та навколишніх сіл. Середня заробітна плата становить 8-9 тисяч гривень. Працювати в риборозпліднику престижно, люди дорожать своїм робочим місцем. Хоч місце - це тільки умовно сказано, бо в їхніх руках - неосяжні прісноводні простори. І володарі цих просторів мають бути людьми мужніми та витривалими, сильними, якими і є іркліївські рибалки. Найстарший в їхньому колективі 50-річний Олександр Григорович Романець, наймолодший - Руслан Сергійович Коваль, якому близько 30-ти. До листопадового професійного свята десятьох працівників колективу відзначили почесними грамотами підприємства. Рибака-АТОвця Василя Васильовича Давиденка, бригадира-рибовода Олександра Івановича Зінченка й з таким же понад як 10-річним стажем Юрія Миколайовича Литвиненка. Заступника директора по виробництву Віталія Івановича Сущенка із 20-річним стажем роботи. Молодих, зате надійних рибалок Станіслава Володимировича Шепеля, Руслана Сергійовича Коваля, газоелектрозварника Володимира Абдулаєвича Кучкарьова, тракториста Володимира Назаровича Рожка. Олександр Валерійович Попов до них повернувся працювати вже за другим колом. Як і єдина в цій компанії нагороджених «рибачка» головний бухгалтер Марія Антонівна Бутко, котра після виходу на пенсію рік тому знову повернулася в колектив. Крім того, всім без винятку працівникам колективу було виділено премії. Люди забезпечені спецодягом. При обловах для рибалок готують гарячі обіди. Тобто, соціальний пакет конкретно забезпечений.
Тут розповідають, що для реалізації живої риби взимку заклали достатньо зимувалів - це такі невеличкі ставки з товарною рибою, які рибалкам нескладно обтягувати неводом. Так що перебоїв з доставкою живої риби не буде до весни. У кого складеться враження, що риба у воді росте сама і рибалкам тільки й зостається, що її ловити, тут цю думку спростують. Рибу треба годувати зерном, для чого риборозплідник його купує у фермерів та СТОВах. Розмножувати в своєму інкубаторі та плекати в ставках підрощування й дорощування. Також є сезонні проблеми. А директор клопочеться всесезонною проблемою - значним оподаткуванням, тільки в нинішньому році підприємство виплатило 9 мільйонів гривень різних податків, натомість для розвитку виробництва не отримало й копійки. Тут його думки про великий податковий тиск збігаються з іншими колегами з різних господарств України, висловленими на недавній нараді в столиці, сподіваються на кращі зміни й налаштовані для цього робити конкретні кроки.
Тим більше, що підприємство - соціально орієнтоване. Створює робочі місця і є бюджето-формуючим для місцевої ОТГ. Надає матеріальну допомогу школі й дитсадку, закладу культури. Не раз своїм і КАМазом, і бусом возили допомогу воякам на схід, доставляли і дрова, і котелки та шкарпетки за кошти своєї профспілки, зібрані продукти, і звичайно ж, свою рибу.
На Іркліївському риборозпліднику я побувала цими днями, коли їхню територію вже вкрило снігом, а воду - льодом. З водосховища колючими їжаками діставав холодний вітер, від якого хотілось сховати носа за теплий комір. А обвітрені обличчя рибалок були відкритими, з якимсь доброзичливим позитивом. Особливі лиця людей з гідністю. Тому й запитала:
- А на які моря ви їздите відпочивати?
- Не на чужі, а на своє Азовське тільки заради солоної води. Бо для нас наше море найкраще, є тут краєвиди дивної краси. Може, доживем до того, що й туризм розвиватиметься, бо є що показати, - відповів Сергій Піддубний.
  А що, іркліївські рибалки це можуть.
Валентина Андрійченко Фото автора.