«Ми нікого не пустимо сюди чужого»

10  листопада в інтернет—новинах  Черкащини з’явилася інформація про те,  що новим  директором  Іркліївського риборозплідника  призначено  Єгора Репецького. Цього ж дня  новина дісталась  і до підприємства, куди його приїхали представляти.  Тут його чекали як незваного гостя: під прохідною  з’явилося  кілька стосів автомобільних шин, а схвильований натовп працівників підприємства спершу не хотів гостей і за поріг впускати. Потім  вчинили  поміркованіше:  впустили до актової зали, вислухали, з чим гості приїхали  та засипали таким  шквалом  запитань, що приїжджі на них не змогли відповісти. З області із представляючих  не було нікого, а із столиці із Держрибагентства  України  прибув представляти новопризначеного перший заступник голови  Кравченко. «Чому в Держрибагентстві шукають нам директора у своїх кабінетах і такого, що не має профільної освіти?» - допитувалися  іркліївські рибалки.  Позаторік  на посаду директора в такий же спосіб їм призначили…міліціонера. Після року роботи на цій посаді  побачили, що не туди він кермує, тому влітку  колектив оголосив директору недовіру й випровадив. У Держрибагентстві оголосили конкурс  на заміщення вакантної посади директора, на яку  претендувало четверо, серед яких і місцевий  рибовод-професіонал. Довго варилася  і напевне, що у мутній воді, справа з конкурсом, поки  аж тепер на посаду директора Іркліївського риборозплідника  призначили свого, а для них - чужого, киянина,  за професією фізика. Побоюючись, щоб не «нахімічив», як попередник, йому не надавали  слова, та  він і не пробував його брати. Новопризначеного  директора чемно провели до авто та відправили назад у столицю.
  Після тих бурхливих  зборів експромтом  в риборозпліднику тільки й мови про це. А 15 листопада, у вівторок  тут провели  збори колективу  звичайні за формою та змістом вже у врівноваженій обстановці,  на яких  прийняли  звернення  до  органів влади та галузевого відомства з проханням прислухатися до думки колективу.  Заодно й за результатами  облову підбили підсумки  господарського року на своїй голубій ниві. Виявились вони кращими, ніж за багато попередніх років, навіть тоді, коли посада директора залишалась вакантною. На тих зборах  побував і наш кореспондент. Про те,чому колектив Іркліївського риборозплідника  не хоче чужого директора - читайте в наступному номері газети.