Пільгові перевезення відновлено або пильнуй свою третю пільгову середу місяця

За перевезення пільгових категорій пасажирів автоперевізники постійно несли збитки, що було притчею во язицех. Ці кошти держава вже не відшкодовує перевізнику, як раніше, бо переклала згадані витрати на плечі місцевої влади. До цього часу Верховна Рада не розглянула питання про виділення субвенцій на відшкодування коштів, які витрачаються перевізниками на пільгові перевезення. Тому їх доводиться передбачати у місцевих бюджетах. Тому за перший квартал 2016 року Золотоніське АТП-17112 отримало з місцевого бюджету Золотоніської міської ради 240 тисяч гривень відшкодувань. Це дало змогу відновити у квітні пільгові перевезення тих категорій , які передбачені міською програмою. До числа пільговиків належать і пенсіонери, які знову зможуть скористатися безплатним проїздом у третю середу місяця.

  • 0

Знову “накрили” гральний заклад

В провадженні Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - зайняття гральним бізнесом.
В ході досудового слідства встановлено, що на території м. Золотоноша працює гральний заклад, в якому розташоване обладнання, через яке гравці ставлять ставки та отримують виграші. Даним закладом – виявилося славнозвісне приміщення, що знаходиться по вул. Шевченка, 153 в м. Золотоноша, але на другому поверсі цієї будівлі.
08.04.2016 з 20.00 год. до 22.00 год. на підставі ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду, працівниками поліції Золотоніського відділу поліції було проведено обшук приміщення, в ході якого вилучено сенсорні ігрові апарати завдяки, яким гравці отримували доступ до гри, обов’язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей або адміністратору, або через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику отримати виграш у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості. Всього поліціянтами було виявлено та вилучено вісім ігрових автоматів, обладнання для доступу до мережі у вигляді двох роутерів та одного маршруторизатора, системний блок комп’ютера оператора грального закладу та грошові кошти, які надходили від гравців та якими розраховувалися з «призерами».
По даному факту проводиться досудове розслідування за ч. 1 ст. 203-2 зайняття гральним бізнесом, яке карається штрафом від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Попри заборони, які були встановлені Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 року, деякі підприємці все-таки відкривають гральний бізнес під приводом інтернет-кафе чи державних лотерей, тощо.  А тому, працівниками Золотоніського відділу поліції й надалі активізовуватимуться заходи з установами у сфері грального бізнесу, які здійснюють свою діяльність під видом легальних закладів.

  • 0

Чи обладнають в лікарні гардероб?

В одному з недавніх номерів газети «Лівобережна» від 24 березня цього року під заголовком «Чого претеся в одежі?» була вміщена моя репліка про те, що в Золотоніській районній лікарні немає гардеробної. Коли сам потрапляєш в лікарню, чи кладуть туди когось з рідних, то як кажуть, не знаєш, де й почухатися. Бо на ліки та процедури потрібні гроші, гроші й іще раз гроші, за які в пацієнта має боліти голова, де їх узяти. Здавалось би, при таких проблемах чи до гардеробної. Але ж пацієнтів весь час осмикують, щоб не заходили у верхній одежі. Все вірно - санітарних правил ніхто не відміняв. У Золотоніській лікарні хоч у зубах свої речі носи, бо роздягалки тут немає. Придатні для такої послуги місця позаймали різні торгові точки, де пиріжки продають з одного прилавка із порошками. Висловивши не тільки свою, а й думку інших таких самих пацієнтів, сподівалася, що в медичному закладі її врахують .
  Але вже в наступному номері газети від 31 березня прочитала замітку Марії Михайлівни «Ліки для душі» й сприйняла її як відповідь на свої зауваження. На її думку, там все прекрасно! Виявляється—і роздягалка працює. Але ж це в поліклініці, а не для відділень стаціонару, куди люди потрапляють не тільки вдень, а як доведеться - то й вночі. Не нахвалиться авторка обслуговуванням продавчинь із ларьків. Але ж у них втридорога, одна булочка за 6 гривень, коли в магазині набір з 5 таких булочок коштує 5.70. Та врешті, не про це мова, бо в лікарню приходимо лікуватися, то хотілось би, щоб там для цього були необхідні умови.
 Тому я знову за своє: чи буде в лікарні гардероб? Передбачений він якимись нормами? А про кіоски вже нічого й говорити - ті є скрізь поза всякими нормами.
  Валентина Чорнобривець, жителька Золотоноші.

  • 0

«Хмільна» весна на дорогах

28 березня близько 17-ої години на автодорозі Золотоноша—Черкаси водій С., 1974 року народження, житель Черкас, перебуваючи за кермом автомобіля ВАЗ-21-21 в стані алкогольного сп’яніння здійснив ДТП і зник з місця пригоди.
 Цього ж самого дня, 28 березня, але вже смерком, близько 10-ої години вечора подібна пригода сталася з іншим жителем Черкас Сергієм, 1968 р.н., який теж своїм автомобілем “Нива” керував у стані алкогольного сп’яніння, допустив зіткнення з автомобілем ПЕЖО, значно пошкодивши свій  транспортний засіб та іншого учасника руху.
2 квітня надійшло повідомлення від фельдшера швидкої допомоги про те, що в селі Домантовому стоїть на узбіччі автомобіль ВАЗ--2112, який з’їхав у кювет і вдарився в дерево. При виїзді на місце пригоди автоінспектори в салоні нікого не застали. При розслідуванні пригоди вияснилось, що водій був у стані алкогольного сп’яніння і з місця пригоди зник. Його знайшли аж на четвертий день. Встановили особу та задокументували пригоду, учасником якої й на цей раз був черкащанин.
 Як повідомив інспектор Золотоніського відділу поліції Олександр Сергієнко, протягом березня було виявлено і складено матеріали на 29 водіїв , які керували транспортом в нетверезому стані. Така «хмільна» весна на дорогах насторожує.

  • 0

На чемпіонаті із пауерліфтингу золотоніські спортсмени показали високий клас

9 квітня 2016 року було проведення чемпіонату у місті Києві з жиму лежачи та станової тяги... Цілі та мета - розвиток та популяризація даних видів спорту,здорового способу життя,залучення різних верст населення до регулярних занять фізичною культурою та спортом.
Ці змагання проводила Украінська Федерація натурального пауерліфтингу.
Було визначено найсильніших спортсменів, у яких взяли участь і наші хлопці з Золотоніського району. Перше місце отримав Прядко Володимир (житель м.Золотоноша)здобув титул і став абсолютним чемпіоном з жиму лежачи.
Ще два спортсмени з села Піщане вибороли перемогу зі станової тяги: Манжула Олександр- перше місце у своїй ваговій категоріі і друге місце Гребенюк Олександр.
Чергову подяку потрібно висловити СК “Центуріон” за підтримку та всю допомогу у підготовці.
Також щиро вітаємо спортсменів з відзнаками.
Дуже раді за них.

  • 0

Цибулевий бум

 Виник він десь із тиждень—півтора тому. Насіння звичайної дрібненької цибульки –тиканки, яке на початку весни коштувало від 25 до 30, максимум до 35 гривень за кілограм, неждано—негадано так злетіло в ціні, що можна назвати його золотим. Тепер на кожному лотку в Золотоноші на ринку за кілограм тиканки правлять по 80 гривень і не менше. У покупців очі на лоба лізуть. Тому купувати не поспішають, обережно прицінюються , а вже потім, зваживши свої фінанси,здебільшого беруть половину того, що планували. Найчастіше—півкілограма, тому продавці, щоб не бентежити покупців захмарною ціною, подекуди по встановлювали цінники 40 грн. за 0,5 кг.
- Що ж сталося з ціною на посадкову цибулю? - допитуюся в продавчинь. Відповідь у всіх схожа: мовляв, достатньо не заготовили посадкового матеріалу, не забезпечили належного зберігання й насіння зіпріло. Насіння, мовляв, імпортне, голландське, а зі стрибком долара зросли й на нього ціни. А ще, мовляв, корейці не посіяли, то так можна й без цибулі залишитися, - лякають своїми прогнозами. Наскільки вони достовірні, позбавлені рекламної приправи, важко сказати.
 Така арифметика: за кошти на кілограм насіння можна купити цілу сітку відбірної цибулі . Не заморочуватись і не горбатитись. Але крім арифметики є ще й аналогії. Ривок цін на голландську цибулю відбувся якраз тоді, коли в Нідерландах проходив референдум щодо входження України в ЄС. У Голландії сказали ні. То навіщо нам їхня цибуля? Цей нібито імпортний товар, який і в себе можемо виростити. Із сіянки, дрібненького чорненького насіннячка, який треба негусто сіяти й бажано поливати, щоб виросла та сама тиканка. Щоб нам не тикали, що навіть цибулю у себе розучились вирощувати.

  • 0

На об’їзній перекинулась цистерна з газом. Водій був п’яним за кермом

6 квітня близько 11-ої години вечора сталася дорожно-транспортна пригода на об’їздній дорозі поза Золотоношею - на відрізку дороги між пальмирським кільцем і поворотом на Бакаївку до монастиря. З київського напрямку їхала автоцистерна Вольво, наповнена 18 тоннами газу пропан. Перевізник із Дніпропетровська  віз вогненебезпечний вантаж  на Миколаїв. На затяжному повороті не дотримався безпечної швидкості руху, не справився з керуванням , великогабаритну фуру занесло на протилежну полосу руху й автомобіль злетів з траси у кювет. На щастя,витримали клапани й не відбулося розгерметизування цистерни, тільки трохи витекло із бака солярки. На місце пригоди відразу прибули черговий і резервний караули рятувальників із Золотоніської пожежної частини, команда із відділку поліції і спеціалісти “Черкасигазу”. Шокованого водія каретою швидкої допомоги відвезли  до районної лікарні - на щастя, водій відбувся великим переляком і незначними травмами. А ще з’ясувалося, що він був п’яним за кермом: у крові виявили 1,44 проміле алкоголю. Для рятувальників ніч була як всенощна. Об’їзну дорогу було перекрито, транспорт пустили через Золотоношу.  Замовник вантажу  прислав дві автоцистерни, в які стали перекачувати газ. Під час цієї операції був присутній і напарник водія, який теж прибув на місце пригоди Замовник прислав дві цистерни для перекачки пропану. .Із Дніпропетровська прислали тягач евакуатор. .Частину газу спершу викачали з цистерни, потім підняли її краном, тоді докачали решту. У машини розбита кабіна і колеса - її довелося транспортувати евакуатором. Весь день 7 квітня на об’їзній працювали відповідні служби, ліквідовуючи наслідки ДТП, від можливих наслідків якої Бог милував. Півночі й цілий день до вечора надзвичайно напруженим був рух транспорту через Золотоношу.

  • 0

Щиро ВДЯЧНІ

Хочемо подякувати Зеленській Наталіі Іванівні! Ми гордимся, що у нас є такий депутат, яка ніколи, нікому не відмовляє. Завжди подає руку допомоги у будь-якій ситуаціі. Допомагає вирішувати проблеми різних категорій людей.Хочемо, щоб з Вас брали приклад! Саме такі депутати потрібні нам на даний час. Дякуємо за Ваше добре серце і за підтримку! Дай Бог Вам сили та здоров’я.

Сім’я КОЛІСНИК.

  • 0

Бути чи ні Зорівській територіальній громаді

Про Зорівський феномен  іде давня, добра і далеко слава. Про нього нераз писала і наша газета. Про успіхи місцевого сільгосптовариства «Нива», яке рівно 25 років незмінно очолює  місцевий житель Василь Григорович Лисенко, батьки якого трудилися в цьому ж господарстві. 25 років тому, у лютому 1991-го, на зорі української незалежності, 24-річного молодого чоловіка щойно після закінчення Київської сільгоспакадемії обрали головою тутешнього колгоспу «Комуніст». Безпартійного, якому за недоліки попереднього керівництва в райкомі партії хутко поспішили виписати догану, а потрапивши в кумедну ситуацію, агітували його вступити в партію заднім числом, щоб не спростовувати свій прокол. Але то вже діла минулих років. А на рахунку В.Г.Лисенка багато таких добрих справ, за котрі дають Героя. Він же - удостоєний звання Заслуженого працівника сільського господарства України. Серед людей в тутешній стороні його по-народному вважають героєм за здобутки й атмосферу господарювання та життя в «Ниві», до якої входить двоє сіл - Зорівка і Чернещина, що як дві сестри взялися за руки спільною вулицею. Ніяких пишнот з нагоди 25-річчя «Ниви» не влаштовували, навіть гостей з району відмовили приїздити у велику ожеледь, мовляв, при такій негоді навіщо забиватися в таку далечінь. Директор надзвичайно скромний чоловік, а піару й на дух не переносить. Тому відбулися звичайні робочі збори співвласників земельних паїв, на яких намічали плани. Говорили здебільшого мовою цифр.
В господарстві працює 192 чоловік, із яких 73 - в рослинництві і 119 - в тваринництві. За  2015-ий рік рентабельність господарства становила 32 відсотки, прибуток- 13 млн. 280 тисяч. З критичного боку було відмічено, що продукції продали всього на 67 мільйонів гривень. Купили техніки і матеріалів на 31 млн.грн. Сплачено податків 9 млн. 936 тис.грн. Залишок коштів  на рахунках господарства 13,6 млн. гривень. Середньомісячна заробітна плата  становить 5605 грн., що на 749 гривень більше, ніж в попередньому році. За земельні паї виплатили 5,6 млн. гривень, по 5,45 % від нормативної  грошової оцінки землі. При народженні дитини платять 15 тисяч гривень (торік виплачено 93 тис.грн, народилось 8 діток працівників «Ниви», а по сільській раді - дванадцятеро). А механізатору  Миколі й телятниці Маргариті Журавським оплата за подвійним тарифом, бо в них народилися близнята. «Нива»-господарство високомеханізоване, а досі тримають три десятки коней, якими завозять корми на обох  фермах, проект чисто соціальний, адже півтора десятка сімей мають роботу і пристойну зарплату. Є й інші  суто зорівські стимули добре працювати - хто пропрацював 3 роки і не має земельного паю, тим платять «пайове» (на це торік використано 177 тис грн.). Є додаткова, “тринадцята” зарплата, виплати при виході на пенсію, при лікуванні і не тільки своїм, а й працівникам  соціальної  сфери.Тим, чиї портрети занесено на Дошку пошани СТОВ «Нива», щомісяця доплачують до зарплати по 200 гривень. Так що передовикам виробництва, котрих поіменно називали й на зборах пайовиків, а саме - Володимиру Андрейку, Андрію Бульченку, Віктору Борзенкову, Олександру Соловею, Олександру Зорі, Миколі Журавському, Володимиру Жердецькому, Володимиру Магару, Сергію Мозговому, Миколі Сухомудренку, Тетяні Діхтяренко, Наталії Сподаренко не тільки велика подяка, а й матеріальний стимул.
  У рядках цифр - солідні  суми, виділені на дитсадок, школу, церкву, ремонт доріг і благоустрій села, очищення річки. Добавилась ще така стаття як допомога АТО (на це використано тільки торік 357 тис.грн., зокрема, 116 тис. - на придбання автомобіля «Нива», решту - на пальне, запчастини, бронежилети, каски, радіостанції).
Такий далеко неповний перелік  конкретних справ зорівського «соціалізму» привертає захоплені погляди сусідів із навколишніх сіл. З деяких люди прийшли сюди працювати, придбавши житло. Є такі із Кривоносівки, Лукашівки і Хрущівки, зі станції Драбів. А з Мехедівки - то сюди перебралася ціла багатодітна родина Трави. Спершу АТОвець  Микола тут одружився, тоді в нього на хрестинах знайшов собі пару його брат Андрій, котрий теж служив у АТО, потім вийшла заміж у Чернещину їхня сестра, а це місяць тому прийшла працювати дояркою і їхня мати Валентина.
По Зорівці, в яку б сторону не їхав, переважно коштом СТОВу та сільської ради заасфальтовані рівні дороги, аж до межі з іншими селами свого чи сусіднього районів. За межею дороги такі, що їх годі назвати дорогами - у суцільних вибоїнах і вирвах, ніби тут тривають бойові дії. Автобус Черкаси - Мехедівка їде до Зорівки, а потім до Мехедівки стрибає по ямах. При таких дорожніх випробуваннях водії  молять Бога, аби швидше  накаталась грунтова колія краєм поля. При такому бездоріжжі асфальтівка у Зорівці для сусідніх сіл  виглядає як дорога життя. Коли торік  стало на часі утворення територіальних громад, три сільські ради Драбівського району - Вершина Згарська, Мехедівка і Ленінське  майже одностайно проголосували за об’єднання і входження до Зорівської територіальної громади, за життя за схожими на зорівські стандартами. В цих селах трьох сільських рад провели сходки, подвірні обходи, заручились підписами, заслухали це питання на сесіях сільських рад, задокументували, що 95 відсотків жителів цих сіл виявляють бажання об’єднатися в одну територіальну громаду. У лютому навіть провели в єдиному теплому на всю округу Зорівському клубі фестиваль самодіяльності, яким були дуже задоволені самодіяльні артисти.
- Ініціатива об’єднатися  виходила не від нас, це ми її підтримали, коли делегація з Драбівщини до нас приїздила, -  розповідає сільський голова Зорівки Юрій Федорович Гунько. - Велась  мова, що приєднаються ще й Кривоносівка та Лукашівка Золотоніського району, але там на це не наважились.
Щоб удостовіритись, що із затією сусіди не передумали, тими описаними дорогами для повноти вражень вже цими днями Юрій Федорович провіз мене тими селами. У Верхній Згарі одностайно за об’єднання. Туди тільки грунтова дорога, частину якої до залізниці «Нива» висипала гран-відсівом. Їхні діти  останні 10 років ходять до Зорівської школи, вірніше, як своїх возить туди й звідти «Газель» директора Лисенка. Волевиявлення своїх односельців підтвердили і в Мехедівці попередній сільський голова Ніна Ткач та теперішній Микола Гриценко, завуч школи Таміла Піскун, а також у повному складі колектив медамбулаторії разом зі своїм багаторічним головним лікарем Василем Завгороднім- вони якраз готували заклад до підтвердження акредитації.
- Між нашими селами всього 6 кілометрів, тим часом як тільки до повороту на Драбівську станцію 18 км  треба півгодини гойдатися по ямах, - першим аргументом вони вважають дорогу. - На другому місці - демографія: 63 дітей в школі, 16 вчителів, із 2012 року не народжується дітей на клас. Об’єднання не уникнути, люди визначили кращий зорівський варіант, ніж драбівський.
Так само з перших слів розмови починають «співати» про дорогу і в Ленінській сільраді. Цю сільську раду із двох відділків Радгоспного і Ленінського утворили в 1990 році  і чомусь не в ногу з часом назвали Ленінською. В рамках декомунізації на початку цього року села перейменували на Квітневе і Богданівку, а з минулого тижня перейменували вже й сільраду на Богданівську.
- На Драбівську станцію від нас дороги немає, колись ходив автобус, а тепер тільки фермер Альбіна Дюжакова по доброті своїй раз на тиждень в базарний день виділяє транспорт. Маємо вранці в райцентрі бути на нараді - то хоч на крилах лети, туди вкругову 30 км. А на таксі за екстрім - їзду із Богданівки беруть 350 гривень, - розповідали нам секретар сільради Тетяна Чорномурова і бухгалтер Валентина Портянко. - У нашій школі 9 дітей, в дитсадку трохи більше, 19 їздить в Мехедівку, куди передали шкільний автобус. В минулому році народилось одне дитя. У нас є два варіанти: якщо самим не можна, то й назад в нікуди не треба. Краще всього до Зорівки, до якої 7 км.
Але не все так безнадійно в цих двох маленьких селах. В Богданівці 364 жителі, в Квітневому - 110. При в’їзді до них віддалік видніються законсервовані будівлі тваринницьких приміщень, зерноочисного комплексу. Завмерлі, що здається - вдихни в них життя - і оживуть. Чому б не вдихнути його зорівським способом, тобто виключно патріотичним. Чи патріоти такого штибу тут перевелися? Тим більше, що надходження до сільського бюджету солідні - в межах 2 мільйонів гривень завдяки платі за орендовані землі. Всі орендувачі заплатили по 6,5%. Сільрада відремонтувала дитсадок, тротуар, спробувала трохи підремонтувати й дорогу та попідрізати вздовж неї розлогу шеренгу дубів.
Сільським головою Зорівки Юрій Федорович Гунько працює 21-ий рік. Тут народився і виріс, тут проживає сім’я. Між ним та директором взаєморозуміння і підтримка. Коли в Золотоніському районі прикидали контури територіальних громад, Зорівку намічали приєднати до Вознесенського - такий варіант не підійшов, вона жила б і без об’єднання своїм ресурсом. А тут прийшли  свати з чужої сторони. З добровільною пропозицією об’єднатися.  Якими ж силами?
- У Зорівці 1 тисяча жителів, у Мехедівці - близько 700, у Ленінському - понад 400, Верхній Згарі - понад 500, а разом набереться до 3 тисяч. Коли обговорювали - був повний зал людей. Люди обома руками за. Сходки, опитування, була витримана процедура згідно із Законом про об’єднання громад. Депутати обиратимуться пропорційно, буде їх 14, із драбівських сіл навіть більше, ніж зорівських,-розповідає голова.
- Що виграєте завдяки об’єднанню?
- Виграємо тим, що будуть вкладені кошти в інфраструктуру сіл. Добавиться півтора мільйона гривень прибуткового податку. В районі Зорівка на околиці, а географічно стане в центрі територіальної громади. До того ж, об’єднуються села не чужі, а територіально споріднені, близькі. Сама громада буде господарем на своїй території. Суть - передать повноваження громаді.
- А в якій стадії зараз територіальне об’єднання?
- Зорівська територіальна громада існує де-факто. Для юридичного узаконення потрібно пройти вибори. Але ЦВК виборів не призначила в ряді громад (в цьому списку серед 7 інших територіальних громад України значиться й Зорівська - єдина з Черкаської області), мотивуючи тим, що потрібно змінювати межі районів. Проте як прокоментував перший заступник міністра  регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Вячеслав Негода, із законодавства наприкінці минулого року вилучено норму щодо обов’язкової зміни меж районів у випадку об’єднання територіальних громад, які належать до різних районів. Право це робити залишається за Верховною Радою, але вже після проведення перших виборів у об’єднаній громаді.
 - Отже, усунута чи не єдина і остання перепона на шляху?
- Не єдина і навряд чи остання, - каже Юрій Федорович, - бо законодавство біжить навздогін за практикою. За зовсім свіжим досвідом їздили в Покровську Багачку Хорольського району на Полтавщину, спілкувався з колегами з Херсонської, Донецької і нашої областей.
   Але є перепони   при самому порозі, так би мовити домашні. Голова Золотоніської райради Валерій Саранча запевнив, що цьому  об’єднанню палиць в колеса не ставлять, бо розуміють, що люди просяться до кращого, перспективнішого, тому з таким же проханням звернулися й до Драбівських колег. (В Золотоніському районі не створено жодної територіальної громади). А голова Драбівської районної ради Володимир Дзега в інтерв’ю районній  газеті «Драбівщина»  назвав за «провокативні пропозиції «варягами», з волі яких об’єднані села потраплять у розряд бригадних. Висловився категорично від імені всіх депутатів 7-го скликання, що вони  погодження на зміну меж району не дадуть. За «варягів» у Зорівці дуже образилися, бо для такого закиду нема жодного аргумента. Не вони ж просили, а до них просяться. А щодо «бригадних сіл», то  вони в такому становищі саме зараз і перебувають.
  Неозброєним оком видно, що у владних кабінетах до Зорівського феномена якийсь дивно прагматичний, споживацький інтерес. Прості люди, які добровільно й одностайно висловилися за об’єднання, мали на меті зовсім інше: навчитися господарювати так, щоб жити як у Зорівці. 30 березня у Золотоноші і в Драбові відбудуться  сесії районних рад, на обговорення яких виноситиметься й це питання.Чи почують одні других?              Валентина Андрійченко

  • 0
Subscribe to this RSS feed

-1°C

Золотоноша

Mostly Cloudy

Humidity: 87%

Wind: 19.31 km/h

  • 04 Jan 2019 0°C -7°C
  • 05 Jan 2019 -1°C -7°C