Цибулевий бум

 Виник він десь із тиждень—півтора тому. Насіння звичайної дрібненької цибульки –тиканки, яке на початку весни коштувало від 25 до 30, максимум до 35 гривень за кілограм, неждано—негадано так злетіло в ціні, що можна назвати його золотим. Тепер на кожному лотку в Золотоноші на ринку за кілограм тиканки правлять по 80 гривень і не менше. У покупців очі на лоба лізуть. Тому купувати не поспішають, обережно прицінюються , а вже потім, зваживши свої фінанси,здебільшого беруть половину того, що планували. Найчастіше—півкілограма, тому продавці, щоб не бентежити покупців захмарною ціною, подекуди по встановлювали цінники 40 грн. за 0,5 кг.
- Що ж сталося з ціною на посадкову цибулю? - допитуюся в продавчинь. Відповідь у всіх схожа: мовляв, достатньо не заготовили посадкового матеріалу, не забезпечили належного зберігання й насіння зіпріло. Насіння, мовляв, імпортне, голландське, а зі стрибком долара зросли й на нього ціни. А ще, мовляв, корейці не посіяли, то так можна й без цибулі залишитися, - лякають своїми прогнозами. Наскільки вони достовірні, позбавлені рекламної приправи, важко сказати.
 Така арифметика: за кошти на кілограм насіння можна купити цілу сітку відбірної цибулі . Не заморочуватись і не горбатитись. Але крім арифметики є ще й аналогії. Ривок цін на голландську цибулю відбувся якраз тоді, коли в Нідерландах проходив референдум щодо входження України в ЄС. У Голландії сказали ні. То навіщо нам їхня цибуля? Цей нібито імпортний товар, який і в себе можемо виростити. Із сіянки, дрібненького чорненького насіннячка, який треба негусто сіяти й бажано поливати, щоб виросла та сама тиканка. Щоб нам не тикали, що навіть цибулю у себе розучились вирощувати.

  • 0

На об’їзній перекинулась цистерна з газом. Водій був п’яним за кермом

6 квітня близько 11-ої години вечора сталася дорожно-транспортна пригода на об’їздній дорозі поза Золотоношею - на відрізку дороги між пальмирським кільцем і поворотом на Бакаївку до монастиря. З київського напрямку їхала автоцистерна Вольво, наповнена 18 тоннами газу пропан. Перевізник із Дніпропетровська  віз вогненебезпечний вантаж  на Миколаїв. На затяжному повороті не дотримався безпечної швидкості руху, не справився з керуванням , великогабаритну фуру занесло на протилежну полосу руху й автомобіль злетів з траси у кювет. На щастя,витримали клапани й не відбулося розгерметизування цистерни, тільки трохи витекло із бака солярки. На місце пригоди відразу прибули черговий і резервний караули рятувальників із Золотоніської пожежної частини, команда із відділку поліції і спеціалісти “Черкасигазу”. Шокованого водія каретою швидкої допомоги відвезли  до районної лікарні - на щастя, водій відбувся великим переляком і незначними травмами. А ще з’ясувалося, що він був п’яним за кермом: у крові виявили 1,44 проміле алкоголю. Для рятувальників ніч була як всенощна. Об’їзну дорогу було перекрито, транспорт пустили через Золотоношу.  Замовник вантажу  прислав дві автоцистерни, в які стали перекачувати газ. Під час цієї операції був присутній і напарник водія, який теж прибув на місце пригоди Замовник прислав дві цистерни для перекачки пропану. .Із Дніпропетровська прислали тягач евакуатор. .Частину газу спершу викачали з цистерни, потім підняли її краном, тоді докачали решту. У машини розбита кабіна і колеса - її довелося транспортувати евакуатором. Весь день 7 квітня на об’їзній працювали відповідні служби, ліквідовуючи наслідки ДТП, від можливих наслідків якої Бог милував. Півночі й цілий день до вечора надзвичайно напруженим був рух транспорту через Золотоношу.

  • 0

Щиро ВДЯЧНІ

Хочемо подякувати Зеленській Наталіі Іванівні! Ми гордимся, що у нас є такий депутат, яка ніколи, нікому не відмовляє. Завжди подає руку допомоги у будь-якій ситуаціі. Допомагає вирішувати проблеми різних категорій людей.Хочемо, щоб з Вас брали приклад! Саме такі депутати потрібні нам на даний час. Дякуємо за Ваше добре серце і за підтримку! Дай Бог Вам сили та здоров’я.

Сім’я КОЛІСНИК.

  • 0

Бути чи ні Зорівській територіальній громаді

Про Зорівський феномен  іде давня, добра і далеко слава. Про нього нераз писала і наша газета. Про успіхи місцевого сільгосптовариства «Нива», яке рівно 25 років незмінно очолює  місцевий житель Василь Григорович Лисенко, батьки якого трудилися в цьому ж господарстві. 25 років тому, у лютому 1991-го, на зорі української незалежності, 24-річного молодого чоловіка щойно після закінчення Київської сільгоспакадемії обрали головою тутешнього колгоспу «Комуніст». Безпартійного, якому за недоліки попереднього керівництва в райкомі партії хутко поспішили виписати догану, а потрапивши в кумедну ситуацію, агітували його вступити в партію заднім числом, щоб не спростовувати свій прокол. Але то вже діла минулих років. А на рахунку В.Г.Лисенка багато таких добрих справ, за котрі дають Героя. Він же - удостоєний звання Заслуженого працівника сільського господарства України. Серед людей в тутешній стороні його по-народному вважають героєм за здобутки й атмосферу господарювання та життя в «Ниві», до якої входить двоє сіл - Зорівка і Чернещина, що як дві сестри взялися за руки спільною вулицею. Ніяких пишнот з нагоди 25-річчя «Ниви» не влаштовували, навіть гостей з району відмовили приїздити у велику ожеледь, мовляв, при такій негоді навіщо забиватися в таку далечінь. Директор надзвичайно скромний чоловік, а піару й на дух не переносить. Тому відбулися звичайні робочі збори співвласників земельних паїв, на яких намічали плани. Говорили здебільшого мовою цифр.
В господарстві працює 192 чоловік, із яких 73 - в рослинництві і 119 - в тваринництві. За  2015-ий рік рентабельність господарства становила 32 відсотки, прибуток- 13 млн. 280 тисяч. З критичного боку було відмічено, що продукції продали всього на 67 мільйонів гривень. Купили техніки і матеріалів на 31 млн.грн. Сплачено податків 9 млн. 936 тис.грн. Залишок коштів  на рахунках господарства 13,6 млн. гривень. Середньомісячна заробітна плата  становить 5605 грн., що на 749 гривень більше, ніж в попередньому році. За земельні паї виплатили 5,6 млн. гривень, по 5,45 % від нормативної  грошової оцінки землі. При народженні дитини платять 15 тисяч гривень (торік виплачено 93 тис.грн, народилось 8 діток працівників «Ниви», а по сільській раді - дванадцятеро). А механізатору  Миколі й телятниці Маргариті Журавським оплата за подвійним тарифом, бо в них народилися близнята. «Нива»-господарство високомеханізоване, а досі тримають три десятки коней, якими завозять корми на обох  фермах, проект чисто соціальний, адже півтора десятка сімей мають роботу і пристойну зарплату. Є й інші  суто зорівські стимули добре працювати - хто пропрацював 3 роки і не має земельного паю, тим платять «пайове» (на це торік використано 177 тис грн.). Є додаткова, “тринадцята” зарплата, виплати при виході на пенсію, при лікуванні і не тільки своїм, а й працівникам  соціальної  сфери.Тим, чиї портрети занесено на Дошку пошани СТОВ «Нива», щомісяця доплачують до зарплати по 200 гривень. Так що передовикам виробництва, котрих поіменно називали й на зборах пайовиків, а саме - Володимиру Андрейку, Андрію Бульченку, Віктору Борзенкову, Олександру Соловею, Олександру Зорі, Миколі Журавському, Володимиру Жердецькому, Володимиру Магару, Сергію Мозговому, Миколі Сухомудренку, Тетяні Діхтяренко, Наталії Сподаренко не тільки велика подяка, а й матеріальний стимул.
  У рядках цифр - солідні  суми, виділені на дитсадок, школу, церкву, ремонт доріг і благоустрій села, очищення річки. Добавилась ще така стаття як допомога АТО (на це використано тільки торік 357 тис.грн., зокрема, 116 тис. - на придбання автомобіля «Нива», решту - на пальне, запчастини, бронежилети, каски, радіостанції).
Такий далеко неповний перелік  конкретних справ зорівського «соціалізму» привертає захоплені погляди сусідів із навколишніх сіл. З деяких люди прийшли сюди працювати, придбавши житло. Є такі із Кривоносівки, Лукашівки і Хрущівки, зі станції Драбів. А з Мехедівки - то сюди перебралася ціла багатодітна родина Трави. Спершу АТОвець  Микола тут одружився, тоді в нього на хрестинах знайшов собі пару його брат Андрій, котрий теж служив у АТО, потім вийшла заміж у Чернещину їхня сестра, а це місяць тому прийшла працювати дояркою і їхня мати Валентина.
По Зорівці, в яку б сторону не їхав, переважно коштом СТОВу та сільської ради заасфальтовані рівні дороги, аж до межі з іншими селами свого чи сусіднього районів. За межею дороги такі, що їх годі назвати дорогами - у суцільних вибоїнах і вирвах, ніби тут тривають бойові дії. Автобус Черкаси - Мехедівка їде до Зорівки, а потім до Мехедівки стрибає по ямах. При таких дорожніх випробуваннях водії  молять Бога, аби швидше  накаталась грунтова колія краєм поля. При такому бездоріжжі асфальтівка у Зорівці для сусідніх сіл  виглядає як дорога життя. Коли торік  стало на часі утворення територіальних громад, три сільські ради Драбівського району - Вершина Згарська, Мехедівка і Ленінське  майже одностайно проголосували за об’єднання і входження до Зорівської територіальної громади, за життя за схожими на зорівські стандартами. В цих селах трьох сільських рад провели сходки, подвірні обходи, заручились підписами, заслухали це питання на сесіях сільських рад, задокументували, що 95 відсотків жителів цих сіл виявляють бажання об’єднатися в одну територіальну громаду. У лютому навіть провели в єдиному теплому на всю округу Зорівському клубі фестиваль самодіяльності, яким були дуже задоволені самодіяльні артисти.
- Ініціатива об’єднатися  виходила не від нас, це ми її підтримали, коли делегація з Драбівщини до нас приїздила, -  розповідає сільський голова Зорівки Юрій Федорович Гунько. - Велась  мова, що приєднаються ще й Кривоносівка та Лукашівка Золотоніського району, але там на це не наважились.
Щоб удостовіритись, що із затією сусіди не передумали, тими описаними дорогами для повноти вражень вже цими днями Юрій Федорович провіз мене тими селами. У Верхній Згарі одностайно за об’єднання. Туди тільки грунтова дорога, частину якої до залізниці «Нива» висипала гран-відсівом. Їхні діти  останні 10 років ходять до Зорівської школи, вірніше, як своїх возить туди й звідти «Газель» директора Лисенка. Волевиявлення своїх односельців підтвердили і в Мехедівці попередній сільський голова Ніна Ткач та теперішній Микола Гриценко, завуч школи Таміла Піскун, а також у повному складі колектив медамбулаторії разом зі своїм багаторічним головним лікарем Василем Завгороднім- вони якраз готували заклад до підтвердження акредитації.
- Між нашими селами всього 6 кілометрів, тим часом як тільки до повороту на Драбівську станцію 18 км  треба півгодини гойдатися по ямах, - першим аргументом вони вважають дорогу. - На другому місці - демографія: 63 дітей в школі, 16 вчителів, із 2012 року не народжується дітей на клас. Об’єднання не уникнути, люди визначили кращий зорівський варіант, ніж драбівський.
Так само з перших слів розмови починають «співати» про дорогу і в Ленінській сільраді. Цю сільську раду із двох відділків Радгоспного і Ленінського утворили в 1990 році  і чомусь не в ногу з часом назвали Ленінською. В рамках декомунізації на початку цього року села перейменували на Квітневе і Богданівку, а з минулого тижня перейменували вже й сільраду на Богданівську.
- На Драбівську станцію від нас дороги немає, колись ходив автобус, а тепер тільки фермер Альбіна Дюжакова по доброті своїй раз на тиждень в базарний день виділяє транспорт. Маємо вранці в райцентрі бути на нараді - то хоч на крилах лети, туди вкругову 30 км. А на таксі за екстрім - їзду із Богданівки беруть 350 гривень, - розповідали нам секретар сільради Тетяна Чорномурова і бухгалтер Валентина Портянко. - У нашій школі 9 дітей, в дитсадку трохи більше, 19 їздить в Мехедівку, куди передали шкільний автобус. В минулому році народилось одне дитя. У нас є два варіанти: якщо самим не можна, то й назад в нікуди не треба. Краще всього до Зорівки, до якої 7 км.
Але не все так безнадійно в цих двох маленьких селах. В Богданівці 364 жителі, в Квітневому - 110. При в’їзді до них віддалік видніються законсервовані будівлі тваринницьких приміщень, зерноочисного комплексу. Завмерлі, що здається - вдихни в них життя - і оживуть. Чому б не вдихнути його зорівським способом, тобто виключно патріотичним. Чи патріоти такого штибу тут перевелися? Тим більше, що надходження до сільського бюджету солідні - в межах 2 мільйонів гривень завдяки платі за орендовані землі. Всі орендувачі заплатили по 6,5%. Сільрада відремонтувала дитсадок, тротуар, спробувала трохи підремонтувати й дорогу та попідрізати вздовж неї розлогу шеренгу дубів.
Сільським головою Зорівки Юрій Федорович Гунько працює 21-ий рік. Тут народився і виріс, тут проживає сім’я. Між ним та директором взаєморозуміння і підтримка. Коли в Золотоніському районі прикидали контури територіальних громад, Зорівку намічали приєднати до Вознесенського - такий варіант не підійшов, вона жила б і без об’єднання своїм ресурсом. А тут прийшли  свати з чужої сторони. З добровільною пропозицією об’єднатися.  Якими ж силами?
- У Зорівці 1 тисяча жителів, у Мехедівці - близько 700, у Ленінському - понад 400, Верхній Згарі - понад 500, а разом набереться до 3 тисяч. Коли обговорювали - був повний зал людей. Люди обома руками за. Сходки, опитування, була витримана процедура згідно із Законом про об’єднання громад. Депутати обиратимуться пропорційно, буде їх 14, із драбівських сіл навіть більше, ніж зорівських,-розповідає голова.
- Що виграєте завдяки об’єднанню?
- Виграємо тим, що будуть вкладені кошти в інфраструктуру сіл. Добавиться півтора мільйона гривень прибуткового податку. В районі Зорівка на околиці, а географічно стане в центрі територіальної громади. До того ж, об’єднуються села не чужі, а територіально споріднені, близькі. Сама громада буде господарем на своїй території. Суть - передать повноваження громаді.
- А в якій стадії зараз територіальне об’єднання?
- Зорівська територіальна громада існує де-факто. Для юридичного узаконення потрібно пройти вибори. Але ЦВК виборів не призначила в ряді громад (в цьому списку серед 7 інших територіальних громад України значиться й Зорівська - єдина з Черкаської області), мотивуючи тим, що потрібно змінювати межі районів. Проте як прокоментував перший заступник міністра  регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Вячеслав Негода, із законодавства наприкінці минулого року вилучено норму щодо обов’язкової зміни меж районів у випадку об’єднання територіальних громад, які належать до різних районів. Право це робити залишається за Верховною Радою, але вже після проведення перших виборів у об’єднаній громаді.
 - Отже, усунута чи не єдина і остання перепона на шляху?
- Не єдина і навряд чи остання, - каже Юрій Федорович, - бо законодавство біжить навздогін за практикою. За зовсім свіжим досвідом їздили в Покровську Багачку Хорольського району на Полтавщину, спілкувався з колегами з Херсонської, Донецької і нашої областей.
   Але є перепони   при самому порозі, так би мовити домашні. Голова Золотоніської райради Валерій Саранча запевнив, що цьому  об’єднанню палиць в колеса не ставлять, бо розуміють, що люди просяться до кращого, перспективнішого, тому з таким же проханням звернулися й до Драбівських колег. (В Золотоніському районі не створено жодної територіальної громади). А голова Драбівської районної ради Володимир Дзега в інтерв’ю районній  газеті «Драбівщина»  назвав за «провокативні пропозиції «варягами», з волі яких об’єднані села потраплять у розряд бригадних. Висловився категорично від імені всіх депутатів 7-го скликання, що вони  погодження на зміну меж району не дадуть. За «варягів» у Зорівці дуже образилися, бо для такого закиду нема жодного аргумента. Не вони ж просили, а до них просяться. А щодо «бригадних сіл», то  вони в такому становищі саме зараз і перебувають.
  Неозброєним оком видно, що у владних кабінетах до Зорівського феномена якийсь дивно прагматичний, споживацький інтерес. Прості люди, які добровільно й одностайно висловилися за об’єднання, мали на меті зовсім інше: навчитися господарювати так, щоб жити як у Зорівці. 30 березня у Золотоноші і в Драбові відбудуться  сесії районних рад, на обговорення яких виноситиметься й це питання.Чи почують одні других?              Валентина Андрійченко

  • 0

Ми всі повинні бути разом, об’єднані Богом

Кажуть, щоб мати добрі стосунки з оточуючими,  не слід обговорювати  чотири теми – політику, релігію, спорт і секс.  Зрозуміло, що всі ми різні і у кожної людини свої вподобання, пристрасті і віросповідання. Можливо і я не чіпала б цю тему , якби не цей випадок.
На слуху громадськості, духовної і не тільки – подія, яка сталася 11 березня цього року у Подільському. Саме там відбулося зібрання. На ньому (за словами селян) священик УПЦ КП Олександр звинуватив священика УПЦ Любомира (Русняк), настоятеля парафії св. рівноапостольних Кирила і Мефодія села Подільське у служінні Росії, небажанні допомагати воїнам АТО(бо він належить до Московського патріархату ) та закликав вірян ходити на свої Богослужіння.
Я б не хотіла виступати в ролі третейського судді у такій делікатній справі, тому спробую не брати  до уваги політичне підґрунтя, яке на превеликий жаль вбачається у цій суперечці і  пропоную  поглянути на цю проблему, спираючись тільки на Церковні Закони.
Насамперед основа догматичного вчення про Церкву відкривається в IX члені Символа Віри: “Вірую у Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву”.
Що означає Єдина ? Христос  заснував на землі лише одну Церкву «І не може бути поряд ніякої іншої церкви, тому що не може бути двох істин, двох Царствій Божих». Потрібно пам`ятати і те, що у Бога немає розділення на нації, вік, стать і т.д.тобто Церква єдина в тому, що об`єднує в собі істинно віруючих християн. І останнє - Церква єдина  не лише в земному масштабі, вона об`єднує в собі Небесне і Земне.Про що це говорить ? Про те, що єдність Вселенської Церкви протікає не в територіальній площині, а в духовній.
На початку 90-х років новостворена релігійна організація- Київський Патріархат оголосив себе незалежним від РПЦ, а разом з тим і від усієї Святої Соборної і Апостольської Церкви, порушивши цим самим критерій ЄДНОСТІ. І як наслідок – втрата Святості.
Що стосується поняття СОБОРНОСТІ і АПОСТОЛЬСТВА, то  в Київського Патріархату вони взагалі втрачають свій зміст, бо «Соборність» в перекладі означає «вселенське всеохоплення». Говорити ж про вселенське положення не можна, бо існування і дії Київського Патріархату не визнані жодною Помісною Церквою і не мають ніякої чинності . Благодать же АПОСТОЛЬСЬКОГО служіння втрачається одразу ж за втратою Єдності, в якій вона зберігається.
Що це значить? Те, що священик до того часу священик, доки його життя обмежене рамками Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви. Залишаючи ці рамки, він водночас залишає і благодать священства. Втрата благодаті забирає у нього право здійснювати священодійства, тому всі «таїнства», як-то хрещення, чи вінчання, чи причастя – це лише зовнішнє дійство, яке не надає людині божественної енергії, благодаті.
Так говорить релігієзнавство.
«Я сам уродженець Закарпаття, де із материнським молоком виховується любов до України, а тому звинувачення в сприянні сепаратизму на свою адресу з вуст Олександра сприймаю як повне безглуздя – говорить батюшка Любомир. УПЦ зареєстрована в державних органах як «Українська православна Церква «без приставки «Московського Патріархату» і визнана усім православним світом. Ані копійки грошей від УПЦ у Москву не йде ! Більше того, на початку 1990-х  років патріарх Московський Алексій II написав листа тодішньому українському уряду, в якому була прописана ясна і недвозначна відмова РПЦ  на церковне майно на території України. Той хто регулярно відвідує наші Богослужіння знає, що на кожному звучить молитва «за Богом храниму Україну нашу…». Молячись за померлих православних християн, завжди згадуємо «українських воїнів на полі брані полеглих».  Ми молимося за український багатостраждальний народ і припадаючи на коліна, просимо Бога миру для нього. Комусь здається, що він більший патріот за інших і вивішує прапор на Храмі, а у когось цей прапор у серці з народження. Хтось починає путати релігію з політикою, а  хтось чесно і віддано служить Богу.»
Знаю особисто і багато спілкуюсь із священиками. Так склалось, що ніколи не питала, з якого вони Патріархату . Для мене важливі їх вчинки і моральні якості .Щиро поважаю настоятеля Свято-Успенського собору протоієрея Ярослава Іванусу. Сьогодні вони теж  дбають про  воїнів АТО -передають їм ікони Божої Матері та Миколи Чудотворця,  а їх дружини – смачну випічку. Вважаю, що спекулювати на патріотичних і національних почуттях народу-то великий гріх. Особливо у цей непростий для країни час
Ми всі повинні бути разом, об’єднані Богом!
Валентина Маковей, жителька села Подільське

  • 0

Відповідальність за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»

За виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію  фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а також алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка чи з підробленими марками акцизного податку, а також без наявності ліцензій передбачена відповідальність (згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР) – штраф у розмірі 200 % вартості товару, не менше 17 тис. грн.
За зберігання спирту, алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, – 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 тис. грн..
У разі розливу алкогольних напоїв у тару, не передбачену ст.11 згаданого Закону, штраф – 200 % вартості виробленої (реалізованої) продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85 тис. грн.
У випадку роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії – 200 % вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 тис. грн.
У разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни, на такі  напої передбачена відповідальність – 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 тис. грн.
А от у випадку роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, – 100 % вартості наявних у суб’єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10 тис. грн.
Окремо варто нагадати й про обмеження, обумовлені ст. 15 згаданого Закону, за порушення котрих застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у роз¬мірі 6800 грн.
Так суворо забороняється:
• продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років, а також таким особам, які також не досягли 18 років (Продавець згаданих напоїв та тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ – продаж такій особі забороняється);
• продаж поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
• продаж з рук;
• торгівля у невизначених для цього місцях тощо.
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.  За порушення – штраф також у розмірі 6800 грн.
Ілюстрацією того, що несумлінні ділки будуть неодмінно покарані, є результати недавніх рейдів. Так, управлінням контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Черкаській області минулого місяця було проведено фактичні перевірки господарських одиниць району, в яких проводять діяльність підприємці. За результатами проведеної роботи у підприємця Л. було встановлено наступні порушення:
1) реалізація алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін;
2) зберігання та реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв та без марок акцизного податку встановленого зразка;
3) розлив алкогольних напоїв у тару, не передбачену законодавством (каністри, пластикові пляшки).
За вищезазначені порушення до підприємця Л. Золотоніською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області застосовані фінансові санкції у розмірі 112 тис. грн.
Аналогічні порушення були встановлені ще у декількох підприємців району. І податківці  найближчим часом планують проведення подібних рейдів на території міста Золотоноші та підконтрольних Драбівському та Чорнобаївському районах.
Олександр ГРАНОВСЬКИЙ, заступник начальника Золотоніської ОДПІ

  • 0

Факт

Станом на 14 березня міський бюджет виконано на 98, 5 відсотка, при плані 11млн.227 тис.грн. до бюджету надійшло 11 млн.056 тис.грн. В повному обсязі надійшов другий транш медичної і освітньої субвенції. Профінансовані дитячі проплати. Залишаються значні борги по пільгах і субвенціях.

  • 0

Піджмурки в медичному реформуванні

За ініціативою медичних працівників Золотоніської центральної районної лікарні та голови профкому Наталії Сердюк минулого четверга в клубі рай лікарні відбулися збори колективу, на які було запрошено представників обласної профспілки. Зокрема,голову обкому профспілки Валентину Кочубей, її заступника, Заслуженого лікаря України Миколу Клімова, правозахисного інспектора Олену Аулову, а також головного лікаря районного центру медико-санітарної допомоги Ларису Насальську, голову постійної депутатської комісії міської ради з питань охорони здоров’я Віктора Жернового. У колективі медиків схвильовані тим, як проходить реформування цієї служби, їх цікавить, чи не будуть урізані їхні права, адже попереджались про скорочення та звільнення при реформуванні. У роботі зборів активну участь взяла голова обкому профспілки В.Г.Кочубей. Валентина Григорівна перш за все пояснила, що вони не мають права призупинити медичну реформу, але зобов’язані відстоювати права працівників їхньої галузевої профспілки. Тому радила зі спірними питаннями звертатися до них, де в конкретних ситуаціях вони підказували б законний вихід. Також Валентина Григорівна підкреслила, що за певних обставин у людей будуть зменшені доплати за стаж, тому своїх людей вони налаштовані повідомляти про підводні камені при проведенні змін, бути до них готовими та знаходити оптимальні варіанти їх вирішення.
 Більше запитань, ніж відповідей стосовно програми реформування медицини в Золотоніському районі виникло у Миколи Григоровича Клімова, який навіть висловився про те, що тут спершу варто було б навести порядок, а вже тоді братися за пілотний проект.
 Практичні поради щодо конкретних ситуацій надавала правозахисний інспектор Олена Вікторівна Аулова, котра радила претендентам на звільнення не поспішати писати заяву за власним бажанням. Коли ініціативу проявляє роботодавець, він повинен і відповідати за свої дії,додержуючись послідовності і враховуючи законні права своїх працівників. Правнича теорія не завжди співпадає із практикою, тому правозахисник готова відстоювати права членів профспілки.
 Питання  від медиків посипались лавиною. Як особистого, так і виробничого плану. Зокрема, занадто емоційним був виступ педіатра Бориса Антиповича .На його думку, коли педіатри опікуватимуться дітьми від народження й до шестирічного віку, а далі дітьми займатиметься сімейний лікар, спричиниться хаос в педіатрії, буде завдано непоправного удару по дитинству. Медики кричали криком про таке питання, як приєднання тубдиспансеру до інфекційного відділення - в центрі медичного містечка, та ще й неподалік від харчоблоку, пологового відділення це просто недопустимо - наполягали вони.
 Можна перераховувати ще й інші важливі питання, порушені на цьому зібранні. Але це була розмова глухого з сліпим, або гра в одні ворота. Бо не було сторони, яка б це вислухала, могла б прояснити і прореагувати. На зібранні не було головного лікаря Золотоніської ЦРЛ С.В.Примака. Був присутній начмед С.М.Козлов, але Сергій Михайлович зі своїм посадовим статусом не міг внести ясність у порушувані питання, підкидаючи в спільний котел ще й свої.
 Та й взагалі складається враження, що керівництво ЦРЛ грає в піджмурки. Головний лікар уникає розмови начистоту з колективом. Ігнорує подібну розмову з депутатами на сесії міської ради. Таємницею за семи печатями залишається використання медичних коштів, про що годі допроситися, як і прояснити ситуацію зі штатним розписом. При тому, що лікарі й медсестри потрапляють під скорочення, штат адміністраторів і статистів залишається недоторканним. Врешті, відколи навколо медичної реформації колотяться в Золотоніській ЦРЛ, то головний лікар міг би прояснити, з чим її «їдять».Принаймні, просимо Сергія Васильовича зробити це для читачів «Лівобережної».
 Приклад того, як зробити це дохідливо й конкретно, на тому ж згадуваному спочатку зібранні «на профспілкові теми» подала колега Сергія Васильовича Примака - Лариса Олександрівна Насальська, керівник районного центру медико-санітарної допомоги, теж депутат районної ради. Вона розповіла, що рішенням районної ради центр був створений ще 25 грудня 2013 року, але оскільки його бойкотували й опиралися, то два роки існував він формально тільки на папері. Ще однією з причин зволікання була дільнична лікарня, існування якої не було в переліку МОЗ. Так що центр почав функціонувати у грудні 2015-го, коли нікуди було відкладати. У кінці 2015-го міська рада звернулась до районної з листом–проханням про створення спільного міськрайонного центру медико-санітарної допомоги, оскільки медична галузь існує на умовах співфінансування двох місцевих бюджетів. Так як в районі вже був створений такий центр, у місті створили міський.
Щодо районного центру, то Лариса Олександрівна повідомила, що він об’єднує 12 амбулаторій і 34 ФАПи району. Там нічого не знищують. У Гельмязівській амбулаторії збереглися усі робочі місця, діє поліклінічне, стаціонарне відділення, лабораторія, фізкабінет. Скорочено лише 4 посади санітарок, це не професійна праця. Скільки й справді перебуває хворих у стаціонарі - цього не моніторять, хоч на цьому є економія коштів. Вона повідомила,що є 10 ліжок (дитячих) денного стаціонару, збережено посаду лікаря, медсестри і 20 ліжкомісць для дорослих. А ще в районному центрі є 12 вакантних посад лікарів.

  • 0

Назар Крупка віддав життя за справедливість

Зловісна звістка про те, що при мінометному обстрілі між Авдіївкою і Зайцевим загинув боєць батальйону «Айдар» із Черкащини Назар Крупка, надійшла 11 березня в п’ятницю надвечір. Не хотілось вірити, залишалась ще якась краплина надії на те, що це якась безглузда помилка. Адже ще тиждень тому наприкінці лютого Назар був дома у відпустці, після року служби добровольцем у зоні АТО збирався демобілізуватись, ділився планами з рідними і друзями, пролікуватися в госпіталі, а потім і одружитися. А в минулу неділю 13 березня пізнім вечором вже смерком він повернувся із зони бойових дій на свою малу батьківщину назавжди в супроводі своїх бойових побратимів - у світлі ліхтарів та свічок на центральній площі імені Героїв Майдану Золотоноша зустрічала ще одного героя, котрий віддав своє життя за незалежність Батьківщини. У понеділок опівдні 14 березня Назара Крупку проводжали в останню дорогу в його рідному селі Коробівці. Прийшло попрощатися море людей, такого велелюддя Коробівка ще не бачила. Прибули керівники з області і району, депутати, друзі, однодумці, односельці.
 Відкрила мітинг секретар сільської ради і його однокласниця Тамара Сахно. Згадувала, яким цілеспрямованим, привітним, здібним, доброзичливим був Назар Крупка. Один із трьох синів роботящої і дружної родини, середній із братів, якому 15 травня мало б сповнитись 36 років. Здобув фах юриста і був налаштований відстоювати справедливість. Працював адвокатом, був позаштатним помічником народного депутата України Ірини Геращенко при попередньому скликанні, котра також була присутня на прощанні. Потреба відстоювати справедливість покликала його на Майдан, за подіями на якому не міг спостерігати збоку, а потім - добровольцем у зону АТО, де відстоював незалежність України в складі батальйону «Айдар». Як про здібного й відповідального бійця про нього згадував побратим загиблого Олександр Сірош: «Коли Назар до нас приїхав, за місяць навчився абсолютно всьому, що потрібно було вміти бійцеві».
 Із квартири в двоповерховому будинку труну із загиблим на центральну площу села несли на руках побратими-атовці, де відбулася церемонія прощання. Не можна було стримати сліз від акордів мелодії прощання, від виголошених промов. На злеті обірвалось молоде життя у весняний час, коли відроджується природа, осиротіли батьки, наречена. Відспівування покійного провели представники духовенства разом зі святотцем Олександром Косенком. Спільним рішенням обласної ради і облдержадміністрації Назар Крупка нагороджений посмертно відзнакою «За заслуги перед Черкащиною», яку вручив родині загиблого перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Коваль, висловлюючи співчуття через втрату їхнього сина і брата.
Море живих квітів - червоних,рожевих, білих гвоздик принесли люди на прощання з Назаром і цими живими квітами встелили доріжку від площі й на сільське кладовище. Ніби живими краплями крові і сліз. Прозвучав салют. На цьому прощанні Назар об’єднав таку силу людей від села і району – до області й Києва - про це люди говорили вже між собою після прощання із загиблим героєм. Об’єднуймося заради справедливості у нашій країні, щоб жертва найвищою ціною - молодим життям не була марною. Це буде кращою пам’яттю про Назара Крупку.

  • 0

Коротко про головне

Керівником міського ринку в Золотоноші призначено Тараса Володимировича Супруна.
На вулицях Семенівська, Толстого, Новобахівська ТОВ «380В» підключило вуличне освітлення.
На обліку в центрі зайнятості 530 безробітних із міста. Останнім часом збільшується резерв вакансій. В тому числі й за рахунок надання громадських робіт «Міськводоканалом».
Ветеранський клуб «Золота осінь» відсвяткував жіноче свято в залі ветеринарного технікуму , студенти якого влаштували для винуватців торжества гарний концерт.
16 березня на базі Золотоніської гімназії відбудеться шаховий турнір. А 20 березня - волейбольний супер-кубок пам’яті Анатолія Адаменка.

  • 0
Subscribe to this RSS feed

15°C

Золотоноша

Clear

Humidity: 85%

Wind: 11.27 km/h

  • 21 Aug 2018 30°C 14°C
  • 22 Aug 2018 24°C 15°C