Заколисаний білими снігами  спить сад. Обабіч  дороги  по-солдатськи застигли вишикувані   в строю голі  крони дерев , що розбігаються  діагоналями за вікном автомобіля, коли ми їдемо в «Золотоніські сади», приватне підприємство в Гладківщині, що займається вирощуванням яблук. Переступаємо поріг  фруктосховища—й поринаємо в п’янкий аромат яблук, ніби в іншу пору року, із зими—назад у щедру осінь.  Яблука червонобокі, світло-зелені  й лимонно-жовті, крупні та пружні, до котрих так і тягне торкнутись  рукою  та дихати на повні груди запашним стиглим ароматом. Мимохіть виникають враження, що це яблука з райського саду.
Директор сільгосптовариства «Золотоніські сади» Андрій Володимирович Рубльов  розповідає, що сад їхній сучасний, на шпалерах, перша посадка 2006 року, остання—2012-го.Вирощують 7 сортів яблук: галла, голден-делішес, джонаголд, айдаред, глостер, бреберн, ранет  Симиренка. На збирання кожного сорту припадає 5-7 днів, тому на період яблучних жнив  залучають до 100 сезонних працівників, бо збирають яблука тільки вручну, ніжно і з душею. Сортують, миють,сушать і калібрують за величиною, якістю і навіть кольором. Зберігають у новому сховищі  за голландським устаткуванням і технологіями , 5 рядів контейнерів вверх під стелю,по 140 тонн в камері. Як свіжі яблука зберігаються  до 9 місяців без консервантів та  хімічних речовин , тільки завдяки створенню  та дотриманню відповідного температурного режиму.
-Але яблука дихають, споживають кисень і виділяють вуглекислий газ,тобто виділяють певну кількість тепла, яку з камер виводять компресорами, які теж при роботі виділяють певну кількість тепла.При масштабах зберігання фруктів у сховищі—це досить великі затрати тепла,котре раніше випускали назовні,гріли  повітря. У нинішньому сезоні  встановили два рекуператори, тобто відбирачі  цього надлишкового тепла, яке спрямовуємо на повторне використання.
   Андрій  Володимирович веде нас на таке підвищення під стелею, схоже на капітанський мостик і пояснює принцип роботи рекуператорів.Два рекуператори з теплообмінниками їм встановили фахівці із фірми  «Холод—Інженіринг», в цю енергозберігаючу  технологію вкладено  близько 200 тисяч гривень інвестицій і директор переконаний, що вона себе окупить.На цім мостику труби із «впійманим» теплом гарячі наскільки, що руку довго не втримаєш. От цим теплом вони  й обігрівають  приміщення (цех сортування займає площу 1100 квадратних метрів), в перспективі навіть планують відключати котел, який працює на дровах і який не завжди встигав обігрівати приміщення.. Отже, економитимуться кошти на придбання дров та вугілля.Ось така новинка з використанням тепла, яким дихають яблука. Крім економії, ще великий плюс і для екології. Дві рекуператорні  установки  і дві станції охолодження  значно зменшать кількість використання дров.
   --На часі якраз сезон відправки  яблук у торгівлю, надходять замовлення із супер—маркетів  столиці «Ошан», «Метро»,»Моллі»,»Сільпо»,»Біла», тому в сезон інтенсивної відправки  фруктів  працюють дві, а то й три зміни, людям потрібно забезпечити  належні умови роботи, --доповнює директора його заступник Ануш Тельманівна Бароян.—Першим почали відправляти на продаж  раннє осіннє яблуко галла, червоне, а закінчимо пізнім зеленим ранетом Симиренка аж в травні.   З  ділової нотки знову заносить на ліричну, дивлячись на добірні яблука.І не лише мене, людину зі сторони, а й місцевих працівників.
-Приїздіть до нас навесні, коли рожево-білим цвістиме сад, а під кроною—жовтим кульбаба, цієї краси не передати словами,--до такої лірики схиляє  робітниця Наталя Федорівна Цупренко,—раніше працювала на залізниці, потрапила під скорочення й через центр зайнятості потрапила  в «Золотоніські сади», де з самого заснування трудиться ось вже 10 років  і як видно, в сади закохана.
  Сад дає  роботу людям села, підтримує  соціальну сферу громади, в належному стані дороги.Отже, сад не спить, а щоб він родив, то й людям треба не спати.Отож нині йде інвентаризація дерев, а в кінці грудня вже розпочнеться й обрізка .А там і весна. Крім яблук, у «Золотоніських садах» планують навесні посадити ще гектарів зо три полуниць, бо зібрані  на висадженій гектарній ділянці торік їхні  ягоди  в Черкасах розбирали нарозхват.
Валентина Андрійченко

На минулому тижні (7 грудня) зворушлива подія з врученням паспортів по-родинному  у вигляді ID-картки відбулася в Золотоніському районному секторі Міграційної служби. Із початку листопада  в Україні почала діяти Постанова № 745 Кабміну від 26.10.2015 р., якою передбачено видачу паспортів нового зразка - у вигляді ID-картки громадянам України, яким сповнилось 14 років. У Золотоніському відділі міграційної  служби якраз є сучасне обладнання для виготовлення нових паспортів - карток. Так співпало, що  першою на лівобережжі  та напевне, що й загалом в Черкаській області такий паспорт нового зразка отримала Юлія Євгеніївна Озірська, дев’ятикласниця Золотоніської міської  школи №1 з рук начальника Золотоніського підрозділу Міграційної служби Євгенія Володимировича Озірського, тобто, з татових рук, що було особливо зворушливо й приємно. Отримувала паспорт Юля не одна, а разом зі своїм однокласником Володимиром Сергійовичем  Кравченком. Юлі 14 років сповнилось у вересні, а Володі - у жовтні, вони  навіть сидять за однією партою, хоча захоплюються різними предметами, дівчина - хімією, а хлопець - алгеброю. При врученні паспорта також була присутня мама Володі - Людмила  Володимирівна Ткаченко, котра працює в паспортному секторі обласного управління міграційної служби, а родом вона з села  Вереміївки Чорнобаївського району. Сім’я Озірських мешкає в селі Вільхи під Золотоношею, де обоє дітей навчаються. Отримавши нові паспорти, обоє молодих людей мерщій подалися до школи на уроки  та заодно поділитися новиною з друзями.
При досягненні 14-річного віку  видають паспорт нового зразка  терміном на 4 роки - до досягнення 18-річного віку, а після 18-и - на 10 років. У цьому паспорті-картці  також вже вказується ідентифікаційний код, що дуже зручно, але не вказується місце реєстрації—ця та інша інформація  міститься у витязі-додатку до паспорта. Як розповів Євгеній Володимирович, звичайний термін виготовлення - за 20 робочих днів, терміново - за 10 робочих днів. Паспорт у вигляді книжечки вже не виготовляється.
Валентина Андрійченко.

   Ідею  з рекуператорами в «Золотоніських садах» запозичили в своїх сусідів  зі СТОВ «Воля», що в Бубнівській  Слобідці, яке  крім вирощування зернових та технічних культур, займається ще й городництвом.Вирощує картоплю, моркву, столовий буряк, цибулю, часник.Не дідівськими методами, а за передовими технологіями, до того ж на поливі. Серед поля—велике  сучасне діюче овочесховище. У ньому—як у мурашнику: працюють дві  сортувально-фасувальні лінії, сюди—туди снують електрокари, доставляючи овочі як на лінію, так і на відвантаження в торгівлю.У сховищі  11 камер зберігання овочів місткістю близько 700 тонн.Мойка, сушка, зберігання, комп’ютерне управління. У камерах  підтримується режим холоду, а витиснуте зайве тепло повторно використовується для нагрівання приміщення, в якому комфортна температура для  роботи людей—16-17 градусів.Завдяки відповідному температурному режиму та вологості  овочі  із камери все-одно, що з грядки. Тутешні працюючі, котрим  можна брати безкоштовно 50 кг столового буряка і 100 кг картоплі, беруть своє частинами, надаючи перевагу зберіганню в сховищі, ніж в домашньому підвалі.Із задоволенням звідси замовляють і беруть в торгівлю овочі  такі торгові фірми як «Сільпо», АТБ, «Ошан»,»Моллі». При мені вантажилась картоплею велика фура на Миколаїв.
   Діюче  овочесховище  ще добудовуватимуть, отож  і там встановлюватимуть рекуператори як вже випробуваний спосіб адсорбенції тепла і використання його по другому колу.Директор підприємства Володимир Іванович Пономаренко  був заклопотаний якимись господарськими справами, то моїм гідом на цьому об’єкті був  завідуючий складом  Тарон Назоєвич Григорян, зовсім молодий хлопець.Та й взагалі  тут чимало працює молоді  і з Бубнівської Слобідки, із Сушок, з Прохорівки. На «швейній машинці»,де фасують і зашивають овочі в сітки, працює чимало дівчат, на електрокарах—хлопців. Із них аж троє були в АТО: водій Віктор Титаренко, оператор фасувальної лінії Іван Супрун, охоронець Микола Шестаков.Тепер, коли овочесховище мені здалося мурашником, кажуть, що це звичний темп роботи, тобто штиль, коли працює обидві лінії в дві зміни .А коли сезон збирання овочів чи садіння—тоді  добавляється ще 2 бригади по 12 чоловік, а загалом працює 4. Цілий рік овочесховище постійно працює у дві зміни.Працюючих  підвозить робочий автобус. Люди тут працюють цілими сім’ями.Задоволені, що є постійна робота. Є в селі пилорама, на якій замовляють виготовлення ящиків, підтримуючи місцевих підприємців.  Всім дітям готують новорічні подарунки, допомагають школі, а також селу загалом, наприклад, взимку прочищати дороги , беруть участь в усіх сільських заходах.
А ще мій гід розповів, що гості з-за кордону визнають режим зберігання у них овочів навіть кращим, ніж в Голландії. А це вже європейський рівень.
Валентина Андрійченко

У рамках проекту  R500 протестантські церкви України готуються до програми «Україна та Європа святкують Різдво разом!». 

У Біблії  дата народження Христа відсутня.  У 431 р. на Ефеському соборі було прийняте рішення  святкувати Різдво Христове в переддень початку Нового року, 25 грудня, у наступний день зимового сонцестояння, коли світло перемагає темряву і день долає ніч.