Назар Крупка віддав життя за справедливість

Зловісна звістка про те, що при мінометному обстрілі між Авдіївкою і Зайцевим загинув боєць батальйону «Айдар» із Черкащини Назар Крупка, надійшла 11 березня в п’ятницю надвечір. Не хотілось вірити, залишалась ще якась краплина надії на те, що це якась безглузда помилка. Адже ще тиждень тому наприкінці лютого Назар був дома у відпустці, після року служби добровольцем у зоні АТО збирався демобілізуватись, ділився планами з рідними і друзями, пролікуватися в госпіталі, а потім і одружитися. А в минулу неділю 13 березня пізнім вечором вже смерком він повернувся із зони бойових дій на свою малу батьківщину назавжди в супроводі своїх бойових побратимів - у світлі ліхтарів та свічок на центральній площі імені Героїв Майдану Золотоноша зустрічала ще одного героя, котрий віддав своє життя за незалежність Батьківщини. У понеділок опівдні 14 березня Назара Крупку проводжали в останню дорогу в його рідному селі Коробівці. Прийшло попрощатися море людей, такого велелюддя Коробівка ще не бачила. Прибули керівники з області і району, депутати, друзі, однодумці, односельці.
 Відкрила мітинг секретар сільської ради і його однокласниця Тамара Сахно. Згадувала, яким цілеспрямованим, привітним, здібним, доброзичливим був Назар Крупка. Один із трьох синів роботящої і дружної родини, середній із братів, якому 15 травня мало б сповнитись 36 років. Здобув фах юриста і був налаштований відстоювати справедливість. Працював адвокатом, був позаштатним помічником народного депутата України Ірини Геращенко при попередньому скликанні, котра також була присутня на прощанні. Потреба відстоювати справедливість покликала його на Майдан, за подіями на якому не міг спостерігати збоку, а потім - добровольцем у зону АТО, де відстоював незалежність України в складі батальйону «Айдар». Як про здібного й відповідального бійця про нього згадував побратим загиблого Олександр Сірош: «Коли Назар до нас приїхав, за місяць навчився абсолютно всьому, що потрібно було вміти бійцеві».
 Із квартири в двоповерховому будинку труну із загиблим на центральну площу села несли на руках побратими-атовці, де відбулася церемонія прощання. Не можна було стримати сліз від акордів мелодії прощання, від виголошених промов. На злеті обірвалось молоде життя у весняний час, коли відроджується природа, осиротіли батьки, наречена. Відспівування покійного провели представники духовенства разом зі святотцем Олександром Косенком. Спільним рішенням обласної ради і облдержадміністрації Назар Крупка нагороджений посмертно відзнакою «За заслуги перед Черкащиною», яку вручив родині загиблого перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Коваль, висловлюючи співчуття через втрату їхнього сина і брата.
Море живих квітів - червоних,рожевих, білих гвоздик принесли люди на прощання з Назаром і цими живими квітами встелили доріжку від площі й на сільське кладовище. Ніби живими краплями крові і сліз. Прозвучав салют. На цьому прощанні Назар об’єднав таку силу людей від села і району – до області й Києва - про це люди говорили вже між собою після прощання із загиблим героєм. Об’єднуймося заради справедливості у нашій країні, щоб жертва найвищою ціною - молодим життям не була марною. Це буде кращою пам’яттю про Назара Крупку.