Ми всі повинні бути разом, об’єднані Богом

Кажуть, щоб мати добрі стосунки з оточуючими,  не слід обговорювати  чотири теми – політику, релігію, спорт і секс.  Зрозуміло, що всі ми різні і у кожної людини свої вподобання, пристрасті і віросповідання. Можливо і я не чіпала б цю тему , якби не цей випадок.
На слуху громадськості, духовної і не тільки – подія, яка сталася 11 березня цього року у Подільському. Саме там відбулося зібрання. На ньому (за словами селян) священик УПЦ КП Олександр звинуватив священика УПЦ Любомира (Русняк), настоятеля парафії св. рівноапостольних Кирила і Мефодія села Подільське у служінні Росії, небажанні допомагати воїнам АТО(бо він належить до Московського патріархату ) та закликав вірян ходити на свої Богослужіння.
Я б не хотіла виступати в ролі третейського судді у такій делікатній справі, тому спробую не брати  до уваги політичне підґрунтя, яке на превеликий жаль вбачається у цій суперечці і  пропоную  поглянути на цю проблему, спираючись тільки на Церковні Закони.
Насамперед основа догматичного вчення про Церкву відкривається в IX члені Символа Віри: “Вірую у Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву”.
Що означає Єдина ? Христос  заснував на землі лише одну Церкву «І не може бути поряд ніякої іншої церкви, тому що не може бути двох істин, двох Царствій Божих». Потрібно пам`ятати і те, що у Бога немає розділення на нації, вік, стать і т.д.тобто Церква єдина в тому, що об`єднує в собі істинно віруючих християн. І останнє - Церква єдина  не лише в земному масштабі, вона об`єднує в собі Небесне і Земне.Про що це говорить ? Про те, що єдність Вселенської Церкви протікає не в територіальній площині, а в духовній.
На початку 90-х років новостворена релігійна організація- Київський Патріархат оголосив себе незалежним від РПЦ, а разом з тим і від усієї Святої Соборної і Апостольської Церкви, порушивши цим самим критерій ЄДНОСТІ. І як наслідок – втрата Святості.
Що стосується поняття СОБОРНОСТІ і АПОСТОЛЬСТВА, то  в Київського Патріархату вони взагалі втрачають свій зміст, бо «Соборність» в перекладі означає «вселенське всеохоплення». Говорити ж про вселенське положення не можна, бо існування і дії Київського Патріархату не визнані жодною Помісною Церквою і не мають ніякої чинності . Благодать же АПОСТОЛЬСЬКОГО служіння втрачається одразу ж за втратою Єдності, в якій вона зберігається.
Що це значить? Те, що священик до того часу священик, доки його життя обмежене рамками Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви. Залишаючи ці рамки, він водночас залишає і благодать священства. Втрата благодаті забирає у нього право здійснювати священодійства, тому всі «таїнства», як-то хрещення, чи вінчання, чи причастя – це лише зовнішнє дійство, яке не надає людині божественної енергії, благодаті.
Так говорить релігієзнавство.
«Я сам уродженець Закарпаття, де із материнським молоком виховується любов до України, а тому звинувачення в сприянні сепаратизму на свою адресу з вуст Олександра сприймаю як повне безглуздя – говорить батюшка Любомир. УПЦ зареєстрована в державних органах як «Українська православна Церква «без приставки «Московського Патріархату» і визнана усім православним світом. Ані копійки грошей від УПЦ у Москву не йде ! Більше того, на початку 1990-х  років патріарх Московський Алексій II написав листа тодішньому українському уряду, в якому була прописана ясна і недвозначна відмова РПЦ  на церковне майно на території України. Той хто регулярно відвідує наші Богослужіння знає, що на кожному звучить молитва «за Богом храниму Україну нашу…». Молячись за померлих православних християн, завжди згадуємо «українських воїнів на полі брані полеглих».  Ми молимося за український багатостраждальний народ і припадаючи на коліна, просимо Бога миру для нього. Комусь здається, що він більший патріот за інших і вивішує прапор на Храмі, а у когось цей прапор у серці з народження. Хтось починає путати релігію з політикою, а  хтось чесно і віддано служить Богу.»
Знаю особисто і багато спілкуюсь із священиками. Так склалось, що ніколи не питала, з якого вони Патріархату . Для мене важливі їх вчинки і моральні якості .Щиро поважаю настоятеля Свято-Успенського собору протоієрея Ярослава Іванусу. Сьогодні вони теж  дбають про  воїнів АТО -передають їм ікони Божої Матері та Миколи Чудотворця,  а їх дружини – смачну випічку. Вважаю, що спекулювати на патріотичних і національних почуттях народу-то великий гріх. Особливо у цей непростий для країни час
Ми всі повинні бути разом, об’єднані Богом!
Валентина Маковей, жителька села Подільське