На водопадах під Буками

Зокрема, легким на підйом із Золотоніської районної ветеранської організації, очолюваної Тетяною Андріївною Любаненко. Торік вони їздили до Переяслав - Хмельницького, зокрема й у музей під відкритим небом. А цього разу Тетяна Андріївна організувала поїздку до Буцького каньйону, що в Маньківському районі. Там на Гірському Тікичі є незвичайна скеляста ущелина, де природа створила незвичайне диво - водопади. Там неподалік ще в 30-і роки споруджена і тепер нещодавно відновлена гідроелектростанція. А каньйон із водоспадами називають нашою українською «Швейцарією»- це диво природи ввійшло до семи див України і зокрема Черкащини. Туди й вирушили золотоніські екскурсанти на минулому тижні,28 липня, в четвер на святого Володимира. Найняли мікроавтобус у приватного перевізника - на поїздку туди й назад виклали по 230 гривень кожен. Компактна група з десяти подорожуючих о 6-ій ранку виїхала із Золотоноші, а о 9-ій була вже на місці у Буках. Дорогою ніхто не спав - роздивлялися навколишні краєвиди.
- Із 195 кілометрів дороги туди сама гірша дорога в Черкасах, а також гірші дороги в нашому районі проти тих, якими ми там їхали,-  ділиться враженнями Тетяна Андріївна. - Там на дорогах зовсім незначний рух, котрий пожвавлюється десь перед Білозір’ям. Приємно здивувала дорога у Водяниках, звідки родом колишній губернатор Олександр Черевко. Вже років 5 минуло з тих пір, коли він був при владі, а на прокладеній при ньому дорозі по селу та ще з півтора кілометра за селом досі немає жодної щербинки. Значить, можуть наші дорожники класти такі дороги, щоб їх не треба було щороку латати.
Від мандрівки в подорожуючих залишилися захоплені враження. Особливо багато приїжджих - дорослих із дітьми було в мілкому місці біля греблі. А наші вподобали водоспад віддалік від неї висотою метрів зо три і в стільки ж метрів завширшки. Находились по скалах, накупалися, позагоряли, із криниці брали воду , як живе срібло неповторну. Намилувались досхочу неповторним скелястим ландшафтом :під струменями води скелям було ніпочім палюче сонце.
- Якби була молодша, то в Буках купила б хату й прибрала її як лялечку, щоб можна було людей приймати,- каже Тетяна Андріївна, бо для створення комфорту для туристів тут непочатий край роботи. Нема де ні води купити, ні морозива, ні туалету. Така дивовижна краса і відсутність будь-яких зручностей.
  Цілком патріотична поїздка, для якої люди зі свого повсякдення викроїли час. Щоб ближче пізнати свою Батьківщину, а в тому дзеркалі - й себе побачити, зрозуміти, що треба зробити, щоб і в свій дім можна було гостей запросити.                                    Розмовляла В.Андрійченко