Найбільше щастя для дитини - своя родина

Щороку 30 вересня Україна відзначає День Усиновлення – свято добра, віри, надії, любові.
Батьківство – це велике щастя і одночасно велика відповідальність. Наша країна поповнюється людьми, які небайдужі до чужої долі. Серед них і люди, які зігрівають дітей, що залишились без батьківського піклування, у своїх родинах, даючи їм надію на щасливе дитинство, краще майбутнє. Це батьки-усиновителі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни та піклувальники.
Приємно, що в Золотоноші зростає кількість дітей, які виховуються в родинах. З 68 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування 65 дітей охоплені сімейними формами виховання, що становить 96 %. Такий результат на 3,5% перевищує середньообласний показник (92,1%). 49 дітей влаштовані під опіку, піклування, 11 – в прийомні сім’ї, 5 в дитячий будинок сімейного типу. В цьому році із 6-ти посиротілих дітей, одну дитину усиновлено жителями Золотоноші. Інші влаштовані під опіку родичів, одну з яких з подальшим усиновленням. Справа про усиновлення вже знаходиться в суді.
На території міста проживає 44 родини опікунів, піклувальників, в яких виховується 57 дітей. Функціонує 9 прийомних сімей, в які влаштовано 14 дітей та 1 дитячий будинок сімейного типу з десятьма дітьми-вихованцями. У 2016 році у місті створено нову прийомну сім’ю, у яку влаштовано одну дитину. У діючу прийомну сім’ю довлаштовано одну посиротілу дитину.
Пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, залишається усиновлення. У місті проживає 32 сім’ї, які виховують 39 усиновлених дітей. Одна сім’я виховує 5 усиновлених дітей, одна – трьох та дві сім’ї виховують по двоє усиновлених дітей.
У квітні 2016 року вперше в області прийомними батьками усиновлено повнолітню (18-річну) особу з числа дітей, позбавлених батьківського піклування.
На обліку кандидатів в усиновлювачі перебуває 3 подружні пари та одна одинока жінка. З початку року одна сім’я  поповнила свою родину, усиновивши дитину, яку рідна мати залишила у пологовому будинку.
Хотілося б, щоб всі діти, які залишаються без батьківської опіки, не знали, що таке інтернатні заклади, а знаходили свою нову сім’ю.
Саме з щирого бажання українських громадян та відповідальності за прийняте рішення щодо прийняття у родину посиротілої дитини, будуються засади майбутнього суспільства.
Щиро дякую усім батькам, у чиїх сім’ях виховуються посиротілі діти! Шановні Золотонісці! Бажаю кожному з вас віри та сили для здійснення Ваших мрій, міцного здоров’я, добробуту та злагоди.
Нехай щастя та успіх, любов та взаєморозуміння завжди супроводжують ваші родини, адже без родини немає щастя для людини!
Ірина Ізгагіна, завідувач сектору по роботі з дітьми-сиротами, дітьми. позбавленими батьківського піклування та дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах служби у справах дітей, молоді та спорту виконкому Золотоніської міської ради
На фото: будинок сімейного типу Дрожків - мама Любов Миколаївна і тато Юрій Олександрович та десятеро їхніх дітей: Богдан, два Сашки, Василина, Миколка, Альона, Софійка, Андрій, Яна, Артем