Кому приглянувся ставок під Хвилівкою

«Між Золотоніською райдержадміністрацією та ТОВ «М.С. Золотоніська механізація» 10.10.2006 року був підписаний договір оренди земельної ділянки площею 0,8 гектара для рибогосподарських потреб товариства. Земельна ділянка розташована в адміністративних межах Деньгівської сільської ради за межами населеного пункту села Хвилево-Сорочин. Договір строком на 10 років, термін оренди спливає на початку жовтня 2016-го року. Зацікавлене в перезаключенні договору Товариство звернулось до Золотоніської РДА як до орендодавця за довідкою, чи дотримувались ми існуючих умов договору. З листів-відповідей стало зрозуміло, що орендодавцем є «ініціативна група» жителів села Хвилево-Сорочин, які себе так поводять, ніби вони є власниками даної земельної ділянки. Жодного разу Золотоніська РДА та сільська рада не запрошували нас стосовно цього питання.
Протягом десяти років оренди товариство дотримувалось всіх умов договору: орендну плату сплачували вчасно та наперед, жодних порушень стосовно земельного, екологічного та інших законодавств не було, про що свідчать перевірки відповідних служб. ТОВ «Золотоніська механізація» допомагала  сільській раді згідно з соціальною угодою в утриманні грунтових доріг та в ліквідації й упорядкуванні стихійних сміттєзвалищ у Хвилево-Сорочині. Стосовно риболовлі, то адміністрація товариства постійно дозволяла безкоштовно ловити рибу жителям села, хоч вони неодноразово порушували правила знаходження біля водойми (знаходження в нетверезому стані, залишення після себе сміття, про що є фото-докази). «Ініціативна група жителів» перешкоджала діяльності товариства: були пошкодження майна, нецензурні лайки й погрози побиття. Голова села на це не реагувала й підтримує претензії селян. Після виготовлення товариством паспорта водного об’єкта були розроблені правила спортивного та любительського рибальства для жителів Хвилево-Сорочина й погоджені з головою сільської ради Л.Б.Головань та Золотоніською РДА, згідно з якими виділено місце для безкоштовної риболовлі. Товариство викопало ставок, зарибнило його, а тепер, коли підходить строк переукладання договору, створюють для цього перешкоди, ніби хочуть «відтиснути», що схоже з рейдерським захопленням об’єкта». Листа такого змісту з проханням захистити права працівників та пенсіонерів товариства, яких набереться до сотні чоловік, у вересні направили голові облдержадміністрації Ю.Ткаченку та начальнику департаменту агропромислового розвитку І.Колодці.
А ще в квітні на ім’я голови Золотоніської РДА й районної ради, начальникам управління Держгеокадастру та Держземагентства надійшов лист із Хвилево-Сорочина, під яким 172 підписи - більш як половини жителів села. «Звертаємось до вас з проханням допомогти у вирішенні важливого для нашого села питання. У 2016 році закінчується дія договору оренди земельної ділянки, на якій викопаний ставок, що знаходиться за межами села. Крім того, що з ставка роками та тоннами вивозився пісок, користі від оренди ділянки селянам немає ніякої. Обіцянки допомагати в благоустрої села чи дозволити рибалити хоча б певний день безкоштовно - не виконані. У проханні місцевих жителів взяти незначну кількість піску для господарських потреб відмовлялось. Не було приведено в належний стан під’їзд та виїзд до ставка, що не дає можливості у випадку пожежі взяти воду з водойми навіть пожежному автомобілю. У зв’язку з тим, що ТОВ «Золотоніська механізація» постійно збагачувалось за рахунок оренди земельної ділянки, а жителі села від цього не мали ніякої користі, між товариством та жителями села виникають постійні конфлікти. А тому ми вимагаємо не продовжувати договір оренди земельної ділянки і не залишати наше питання без розгляду. Та й взагалі жителі села заперечують проти надання в оренду даної земельної ділянки (ставка). Інакше ми змушені будемо шукати інших шляхів вирішення існуючої проблеми. У разі невиконання нашої вимоги ми змушені будемо звертатись в міністерство екології України».
 У Золотоніській районній раді та райдержадміністрації стверджують, що не можуть бути третейським суддею в цій ситуації, де кожна із сторін – на протилежних позиціях. Бо за десять років змінились законодавчі умови й райдержадміністрація тепер - не орендодавець. Хоча звернення хвилівчан вони зареєстрували і в нього вникали, проте спрацювали всього лиш як ретлянслятор ситуації, направивши лист в головне управління Держгеокадастру. А звідти прийшла відповідь, що із 01.07.2013 р. набрав чинності Закон України «Про аквакультуру», прикінцевими положеннями якого внесено зміни до ст. 51 Водного кодексу України, яку викладено у новій редакції (нею передбачено, що водні об’єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою). Орендарі хвилівського ставка оформили паспорт на 0,5 гектара водного плеса, отже, в такому випадку ними займається департамент агропромислового розвитку та профільна комісія облдержадміністрації. На співбесіді у заступника голови ОДА В.Коваля побували вже делегації з обох сторін. Тепер звідти чекають остаточного вердикту та ще перевірки екологічної інспекції.
 Ставок розміром у пів-гектара - малий, а клопотів із ним виявилось багато. Знаючі розповідають, що він подекуди глибиною 12 метрів, проте їх спростовує начальник «Золотоніської механізації» Олександр Забудський - в найглибших місцях 4,20 метра, робили спеціально дослідження дна, тому використовувати для купання  не зовсім безпечно. У переносному значенні - на цьому ставку є свої підводні течії та рифи. З чим погодилися й керівники району В.П.Саранча та О.А.Лісовий. Олександр Анатолійович, зокрема, зазначив, що і в Хвилево-Сорочиному, і в Деньгах є підходящі замулені й запущені місцини, де можна було б спорудити пристойний ставок для громади, якщо вона хоче мати свій ставок. Для Деньгівської сільради, найбагатшої в районі по надходженнях до її бюджету, це було б цілком посильно.
 Питання із хвилівським ставком опинилося в глухому куті. У великому списку підписантів листа з вимогою не продовжувати строків оренди натрапила на прізвище знайомого депутата й поцікавилась його думкою неофіційно, «не для преси». Він стверджував, що ніякого листа не підписував і що ставок йому за межами села «ні знобить, ні гріє». Що наштовхувало на думку, що якась частина підписантів і є ініціативною групою, більшою мірою зацікавленою долею ставка.
 Голова села Лариса Головань дещо згладила категоричність позиції сільчан, визнавши, що були часи, коли «Золотоніська механізація» селу допомагала по-спонсорськи: підсипала обочини, допомагала боротись із смітниками, та й для безкоштовної риболовлі місце відвела, хоч кращі дістались для платної. Та й не хто інший, як вони цей ставок викопали, використовують для відпочинку своїх людей.
- Але я проти громади не піду, я підтримую їхню думку не віддавати ділянку в оренду нікому, - каже Лариса Борисівна. - 1500 гривень орендної плати на рік - невеликі гроші. Але ділянка за межами села - то нас можуть і не почути. Але хвилівчани - люди настирливі й енергійні, не заспокояться, поки свого не досягнуть. А щодо бажань мати ставок у Деньгах - то це треба почистити річку Самозванку, що теж за межами села. Якби влада відновила нам це право, інакше це буде розцінено як нецільове використання коштів.
 Як бачимо, обидві сторони стоять на своєму, як кажуть, по різні сторони барикад. Село - забрати ставок, «Золотоніська механізація» - зберегти його за собою, інакше, кажуть, їхній колектив не зрозуміє, чому його віддали. Налаштовані навіть з цим позиватися до суду. Хоча сторони могли б бути і в одній упряжці, якби прислухалися одні до одних, пішли на поступки та стали одні одним у пригоді. «Золотоніська механізація» - та організація, що займається спорудженням ставків, мостів. Багато різних об’єктів спорудила, поки майже три десятиліття її очолював й не дав розвалитись Михайло Забудський; тепер справу батька продовжує син Олександр Забудський. Якщо комусь муляє очі пісок (його не раз відпускали на засадах благодійності, зокрема, й  під час затяжної сніжної поза позаторішньої зими, коли для посипання доріг на прохання районної влади звідси вивезли 2 тисячі кубометрів піску), то так само муляли очі пару гектарів чагарників на околиці міста, де під горою базується  ця будівельна організація. Будівельники розкорчували чагарники й посадили там гектар саду й гектар сосни, котрі тепер здаля ваблять зір.
Валентина Андрійченко