В аварію потрапив автомобіль швидкої допомоги, загинула медсестра

Днями в місті Черкаси сталася дорожно-транспортна аварія  за участю автомобіля швидкої допомоги з Чорнобаю. Водій спеціалізованого автомобіля «Служба 103» не справився з керуванням і зіткнувся з іншим легковим автомобілем. Під час аварії загинула молодша медична сестра Чорнобаївської станції швидкої допомоги жінка 1954 року народження. Того дня цим автомобілем на Смілу відправляли одну пацієнтку і «швидка» вже поверталася назад. Прикметно, що того дня в цю поїздку мав їхати й інший автомобіль, і інший водій, а його супроводжувати мали інші особи. Триває розслідування причин дорожно-транспортної пригоди.

  • 0

Чесно робити свою роботу - основне правило успіху сімейного лікаря Тетяни Мозгової

В руслі медичної реформи  триває укладання договорів із сімейними лікарями первинної ланки. Для дільничного терапевта, сімейного лікаря норма - укласти 1800 договорів з пацієнтами, для педіатра - 800 договорів. Це свого роду тест на довіру, негласна атестація пацієнтами професійної придатності лікаря. У Золотоніському міському центрі первинної медсандопомоги  однією з перших набрала необхідну норму навантаження Тетяна Анатоліївна Мозгова—сімейний лікар третьої міської амбулаторії, розташованої в приміщені дитячої лікарні. До неї продовжують  приходити охочі укласти декларацію. Під її кабінетом завжди людно і приймає вона до останнього пацієнта.
Сама уродженка і жителька нашого міста лікарем працює вже 25 років.
- Лікарем мріяла бути ще з дитсадка, змалечку, -пригадує вона, хоч мама уявляла її, найменшу доньку, як і старших двох дочок, або мовником-лінгвістом, або журналістом.
  Тетяну Анатоліївну зайве запитувати, чи не шкодує вона про свій вибір. Зовсім ні, вибираючи професію, вона вибрала й долю.Та сама доля її й перевіряла у правильності вибору. Після закінчення школи вступила до Київського медичного училища №2, після закінчення якого два роки працювала операційною сестрою. Потім дві спроби вступу до Запорізького медінституту, а вже потім у 1988-у вдалий  вступ до Чернівецького університету - з тих пір якраз набігла «кругла», ювілейна дата як з часу вступу, так і закінчення, відпрацьованих лікарем років. Через свій скромний характер  лікар не налаштована розповідати про себе в професії, за неї це краще зроблять її пацієнти. Розкажуть про свого чуйного, компетентного лікаря, котрий постійно підвищує свою професійну кваліфікацію. Лікаря, котрому можна довіряти і довіритися.
  Свого часу з нею на чергування ходив і єдиний син Павло, навчався лікарським навичкам і премудростям. Він навіть вступив на держзамовлення медичного вишу, проте оплачувати навчання з лікарської зарплати виявилось не по силах. Довелося за контрактом піти на військову службу, де його й застав буремний 2014-ий рік. За рік служби в АТО він багатьом своїм товаришам врятував життя. Медик без диплома, проте з маминими навичками й наукою. Син і надалі  вибрав професію військового.
  Щодо Тетяни Анатоліївни, то вона з колегами зараз теж перебувають як на роздоріжжі, перед вибором в зв’язку з проведенням медичної реформи.
- Не так вона мала робитись, але нашої думки не питали, до неї не прислухались, а тепер ношу звалили на наші плечі. Це при тому, що катастрофічно не вистачає сімейних лікарів, - каже Тетяна Анатоліївна. - Дехто з колег, зневірившись, виїздять працювати за кордон.
- І ви теж хотіли б махнути?
- Такого навіть не припускала. Тут мій дім, родинне гніздо, могили батьків, моя земля і повітря, яким дихаю. Я б без цього не змогла. Треба чесно робити свою роботу кожному на своєму місці. Тоді б у державі не було безладу.
Вона ще раз повторила як діагноз і як рецепт: «Просто треба чесно робити свою роботу кожному на своєму місці». Таке правило успіху від шанованого сімейного лікаря Тетяни Мозгової.   

  • 0

Життя без болю

Біда до Оксани  прийшла несподівано у вигляді  страшного для молодої дівчини лікарського діагнозу.
Прості радощі звичайного життя: сім’я, діти, робота – були затьмарені жахливими болями. Неможливість пересуватися, сумніви лікарів щодо її одужання – все це описати неможливо. Проте лишалась одна надія - дороговартісна операція, яка коштує понад сто тисяч гривень.
«Я  розуміла, що таких грошей  ніколи не зможу зібрати. Почала шукати допомоги, просила в знайомих, родичів, та в кого зараз є такі гроші? – пише  Оксана Кива з села Благодатне Золотоніського району.
Зрештою мені порадили потрапити на прийом до нашого депутата Вадима  Гайовича , і я з останньою надією приїхала до Черкас. Після багатьох місяців зневіри я була вражена його щирістю і простотою в спілкуванні. Пам'ятаю , як не витримала і розплакалася, а він мене обійняв,  і сказав, що все буде гаразд. Хоча він і не обіцяв нічого.
Через якийсь час мені зателефонували його помічники і сказали, щоб я готувалась до операції.
Коли все закінчилось, Вадим Юрійович допоміг мені прискорити оформлення інвалідності, адже це в нашій державі дійсно проблематично через велику кількість бюрократичних процедур.  За це йому особлива подяка, адже тоді я працювати ще не могла, а жити за щось треба було.
Я це пишу не для того, щоб подякувати Вадиму Юрійовичу, знаю що він цього не любить. Каже, що це його обов'язок. Я хочу подякувати всім людям, які його обрали депутатом Черкаської обласної ради. Бо зазвичай лише при слові «депутат»  віє якимось негативом. Але після свого випадку і знайомства з Вадимом Юрійовичем я зрозуміла, що є й інше значення цього слова – чуйна і порядна людина, а головне з добрим серцем і готовністю допомагати людям, справжній заступник своїх земляків.
Та й знайомі , односельчани , кажуть, що він ніколи не відмовляє своїм виборцям, і завжди намагається допомагати.  Розумію, що його можливості теж не безмежні , але все ж – велике Вам спасибі.
Також хочу висловити величезну і глибоку вдячність моєму лікарю, Вадиму Вікторовичу Шевченку,  ортопеду - травматологу, завідувачу ортопедо -травматологічним відділенням Черкаської обласної лікарні. Його золоті руки протягом багатьох років  допомагають  хворим при травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату – вони в буквальному сенсі стають на ноги.
Ці люди , про яких я написала, подарували мені нове життя без болю»
…Сьогодні Оксана проходить курс лікування  та реабілітації. А ще продовжує займатися своїм улюбленим заняттям – вишиває бісером ікони. Одну з них – образ Архистратига  Михаїла - архангела, вишила спеціально для свого депутата. В християнській традиції цей святий покровительствує лицарям, завжди воює на стороні добра та захищає від хвороб.                 Василь Дробний

  • 0

Синів назвали іменем загиблого на фронті батька

Моє дитинство  пройшло в селі Кривоносівка коло діда Данила  і бабусі Марії Моторних. З ніжністю згадую  глиняну солом’яну хату  біленьку з маленькими віконцями  на чотири шибки, споришеве подвір’я, по якому ходила босоніж. Гадаю, якби усі люди  частіше згадували батьків і дитинство—було б менше зла на світі, легше б жилося.
   До дідусевої хати збиралися діти і внуки. Мовчали і слухали розповіді про важкі часи, в тому числі й про 1941-ий рік. Тоді в Кривоносівці на війну проводжали матері—синів, дружини—чоловіків. Тож і моя тітка Ганна проводжала  свого чоловіка  Курятника Олександра Петровича. А в колисці спав 3-місячний Альоша, ще зовсім малим був і старшенький Іванко. З ними прощався молодий і красивий татусь , котрий не встиг натішитись своїми синами і мав іти на війну.
Прийшов  Олександр попрощатися  й попросив махорки у діда Данила. Попросив благословення та просив доглянути за синами, якщо не повернеться. Ішли кривоносівці центральною вулицею,чути було плач жіночий і дитячий, оглядали останній раз біленькі хати і рясні садочки, поля й усі ті простори, як найдорожчі скарби. Прямували за них битися, життям обстоювати свою землю, без якої людині не можна прожити, як серцю без крові.
Цим молодим солдатам, як яблуневий цвіт, було наказано  перегородити шлях ворогу під Дніпром. Боліло серце у дружини Галини  за свого чоловіка єдиного й неповторного Сашка. Разом з багатьма своїми однополчанами його скосила кулеметна черга під Дніпром, там він поклав свою голову. Притулившись спиною до груші-дички, беззвучно плакав за зятем дід Данило, йому було жаль Сашка, як сина, що не повернувся до своїх синів.
   Сьогодні в Золотоноші в пам’ять про діда проживає син Сашко старшого сина Івана, а в Києві—сина меншого сина Альоші  теж звати Сашко. Вони пам’ятають свого діда , який захищав свою землю і поліг за неї грудьми, віддавши життя. Сини Олександра Курятника  носять таке ж ім’я, готові продовжувати естафету і боронити свою землю.
Галина Дмитрівна Галушка, племінниця Курятника Олександра Петровича.

  • 0

На 34-ій сесії розглянули 44 питання

29 травня, в минулий вівторок відбулася чергова сесія Золотоніської міської ради, на яку прибуло 24 депутати, а також запрошені представники структурних підрозділів міської ради, представники громадськості, місцевої преси. Депутати спершу закрили попередню 33-ю сесію, що проходила в кілька етапів, а потім  проголосували за проведення наступної чергової 34-ої та затвердили її порядок денний із 44-х питань. Вів сесію міський голова Віталій Войцехівський.
  Із перших десяти питань доповідав голова бюджетної комісії Ігор Нелін. Зокрема, про виконання програми соціально-економічного розвитку міста за перший квартал 2018 року, котра успішно виконується; про внесення змін до бюджету, про внесення змін до програми енергоефективності щодо сплати відсотків; про обмеження реалізації спиртних напоїв у нічний час та про затвердження  правил торгівлі в Золотоноші, виходячи з розпорядження кабінету міністрів. Про укладання договору пайової участі  у розвиток міської інфраструктури  ТОВ «Укрсервістелеком-Інвест», котрий надає інтернет-послуги. Зважаючи на те, що всі школи і дошкільні заклади міста, міський будинок культури користуються безкоштовним інтернетом, депутати проголосували за сплату 2% пайової участі, тобто за мінімальною ставкою, тоді як максимальна пропонувалась 9%.
Наостанку голова бюджетної комісії прозвітувався про її роботу, відмітивши, що комісія працює дружно, дискутує, іноді переходить навіть на особистості, подякував всім п’ятьом членам комісії за активну роботу, дисциплінованість і організованість.
Про внесення змін до попереднього рішення сесії про первинний центр медико-санітарної допомоги та про структуру й штатну чисельність міського центру соціальної допомоги доповідав голова комісії з питань охорони здоров’я і навколишнього середовища Віктор Жорновий, а про затвердження штатного розпису комунальної установи  «Інклюзивно-ресурсний центр» доповідала Валентина Боченкова, голова комісії з питань освіти, культури, молодіжної політики.
Починаючи із 16-го питання розглядалися поблочно, більшу їх частину доповідав Володимир Мірошніченко, заступник голови комісії з питань будівництва, землеустрою, житлово-комунального господарства. Сесія надала дозвіл КП «Міський водоканал» на розміщення сортувальної лінії твердих побутових відходів на території сміттєзвалища, на передачу в оренду частини нерухомого майна по вул. Шевченка, 156, про затвердження звіту та надання дозволу на продаж нежитлового приміщення  по вул. Жашківська, 3А, Черкаська, 9А, Баха, 29. Депутати погодили питання про припинення користування городнім кооперативом «Туя» земельної ділянки площею 9 гектарів на Струнківському полі. Ділянку площею 6 гектарів по вулиці Мічуріна включили на право оренди на земельних торгах. Щодо прохання ПП «Агроспецпроект» про зниження податкової ставки на оренду земельної ділянки до 3%, то в цьому відмовили, мотивуючи, що попередньо сесія прийняла рішення про встановлення ставки 5%, на чому й зупинилися. Взагалі, на цій сесії майже з усіх без винятку питань голосування було одностайним,  рішення приймалися більшістю голосів. Дискусії виникли хіба що в Різному. Депутат Оксана Міхновська звернулась з проханням до колег, якщо в когось з них залишились невикористаними депутатські кошти, то виділити 20 тисяч гривень для придбання карусельок і ремонту дитячого майданчика у дворі будинку №235 по вулиці Шевченка. Про це є лист-прохання батьків, а також дітей. Депутати ж поставили питання по-іншому: а чи не пробували жителі самі майданчик відремонтувати або скластися на новий? Депутати Наталя Зеленська, Валерій Норенко запрошували переймати досвід у жильців будинку №30 по вулиці Обухова, де творчо підійшли до облаштування дитячого майданчика.
В Різному депутат Ігор Нелін підняв питання про тривалість шкільних лінійок, поцікавившись у начальника відділу освіти Ольги Строкань, скільки дітей і в яких школах втратили свідомість. Ольга Миколаївна авторитетно заявила, що ніхто з учнів не втрачав свідомості в жодній школі, було тільки в школі №5 двом дітям недобре. Депутати погодились, що тривалість лінійок - то вже компетенція міністерств освіти, охорони здоров'я.
Той же депутат Нелін підняв питання випускних вечорів: випускний у дитсадку, після закінчення 4-го класу, 9-го, 11-го, чи це не забагато? Вечори закінчуються гуляннями в закладах громадського харчування. Виникла дискусія. Цих заходів школа не організовує, але й заборонити не може, коли є на це бажання батьків. Обговорення питання поширилося  на проблему продажу алкогольних напоїв у вечірній час. Депутат Олексій Слюсар розповів про вечірні тусовки молоді біля магазину АТБ, він навіть був свідком того, як довелось втручатися поліції. «Раніше був ходовим такий вираз: «Ходімо на ВІВУ», а тапер - на АТБ» - підтримав його депутат  Сергій Мозговий.
Керівник служби у справах дітей Ніна Засенко сказала, що щотижня проводяться вечірні рейди, останнім часом вони майже без «улову». Таке твердження підтримав і депутат Ігор Ракітін: «В рейді були до 1-ої години ночі, але нікого не затримали». Заступник міського голови Світлана Суддя , котра теж брала участь в таких рейдах, закликала міцних депутатів –чоловіків теж долучатися до цієї справи, допомагати. А депутат Віктор Душка в цьому питанні закликав бачити не наслідки, а причину - нічну торгівлю спиртним. Заради спільної мети - щоб був порядок і спокій в місті депутати пропонували свої підходи і способи.
Підвів підсумки сесійного засідання міський голова Віталій Войцехівський. А також повідомив про приємні останні й очікувані новини. Серед них - що відбувся останній дзвінок по школах, Віталій Олександрович був присутній на лінійці в школі інформаційних технологій №2, де вона тривала 35 хвилин, пройшла динамічно й захоплююче. Що вже повністю відремонтували вулицю Нагірна, а на відрізку вулиці Шевченка від новодмитрівського переїзду і до військової частини провели ямковий ремонт. Цього ж дня, у вівторок представники міста поїхали в Бровари отримувати два нові автомобілі та фрезу, тому найближчим часом ремонт міських доріг має значно активізуватись. В середині червня після ремонту відкривається міська мед-амбулаторія по вулиці Благовіщенській.

  • 0

Пожежа в гральному закладі зі збитками і потерпілими. В Золотоноші ладні цей бізнес винести за межі міста

Жителів Золотоноші сколихнула трагічна подія, що сталася 11 травня минулої п’ятниці вдосвіта в центрі міста на вулиці Шевченка,167.Цю ділянку із двоповерховими будинками старовинної забудови ще називають Хрещатиком. Вночі вона гарно підсвічувалась неоновими вогнями. А того досвітку невідомі у вітрину грального закладу з написом «Національна лотерея» кинули коктейль Молотова і пожежа спалахнула миттєво. Про неї о 4.08 службу 101 повідомили  і касирка цього закладу Світлана Дмитрівна Гончаренко, і продавці працюючих поряд точок. На місце пригоди пожежний караул із пожежної частини прибув через дві хвилини. Гасили вогонь три їхні автомобілі, один—із «Златодару» та ще прибув КАМаз із Черкас. Всередину приміщення пожежні заходили в апаратах на стисненому повітрі і коли вдалося збити вогонь, виявили тут загиблого відвідувача Миколу Пилипенка, 1985 року народження, ще один відвідувач Роман Петриченко 1980 р.н. отримав 90% опіків тіла і його відправили в реанімацію опікового центру Черкас, а охоронець Олександр Безпальчий дістав 40% опіків і його доставили на лікування в травматологічне відділення Золотоніської районної лікарні. Касир від медичної допомоги відмовилася. В гральному закладі вигоріло все дотла—пустка в суцільній сажі порожніх дверей та трьох великих вікон досі наводять страх на перехожих. Вогонь з першого поверху перекинувся на другий, де розташована музична школа  й значно її пошкодив. Згоріла покрівля, а дерев’яне перекриття тліло й важко піддавалося гасінню. Тому підлогу в актовій залі довелося зірвати й залити,валиться стеля, потерпіло також два класи. Підняті по тривозі працівники музичної школи збіглися рятувати свою школу. Переносили інструменти в те крило, куди не дістав вогонь. Вже о 5.15 пожежу було ліквідовано, але вона завдала великих збитків і втрат.
   А 14 травня в понеділок вранці зібралась позачергова й екстрена сесія  Золотоніської міської ради щодо цієї надзвичайної пригоди. До цього часу вікна й перекриття музичної школи напнули поліетиленовою плівкою від недільного дощу. А на прохання лікарів і матері обгорілого хлопця, який в лікарні балансує на межі життя і смерті, міськрада у неділю знайшла плазму крові й терміново доставила. 15 травня хлопець помер в лікарні.
  На цю сесію як ніколи раніше зійшлося багато людей: крім депутатів (Їх було 29 із 34-х), працівники структурних підрозділів і служб, керівники відділу поліції й служби надзвичайних ситуацій Олександр Охріменко і Олександр Пилипенко, працівник служби безпеки Роман Мальцев, а також громадські активісти, чи не в повному складі колектив музичної школи. Так багато було зацікавлених і небайдужих, що всім було тісно в актовому залі міської ради, тому перебралися в просторіший зал розташованого поряд будинку школяра. Вів сесію міський голова Віталій Войцехівський.
   Першим про ситуацію доповідав начальник міськвідділу поліції Олександр Охріменко. Повідомив, що це однозначно був підпал. Зафіксованих камерою двох чоловіків в масках тепер ідентифікують. Відзначив, що хвороба з гральними закладами-- загальнодержавного масштабу. У Золотоноші в 2016 році  працювало 14 гральних закладів. На травень 2018-го було закрито 5 закладів. Якщо в області порушено з приводу цього 27 кримінальних справ, то в Золотоноші - 13 кримінальних проваджень, проведено 35 обшуків і оглядів, вилучено 506 системних блоків. Скаржився, що тільки системні блоки вилучають, як вони тут же повертаються, як це було буквально днями, коли 8 блоків вилучили й наступного дня вони вже стояли знову. Було й таке, коли суд зобов’язав за 5-а рішеннями повернути системні блоки, що було й зроблено. Хоч ліцензії  на гральні заклади не видають, але видані раніше за вказівкою Кабміну вважаються дійсними. Заборонені гральні заклади зачасту діють під виглядом законних. Як і в цьому випадку—за документами тут розміщувалась Національна лотерея, а працював чи не цілодобово гральний заклад. Причому,без жодних засобів пожежної охорони. І пожежа ця спалахнула не раптом. Обурювалися родичі тих, хто програвався в таких закладах. А близько місяця тому, як повідомив Олександр Васильович, під цією ж «національною лотереєю» вночі поставили банку із запаленим вогнем, навіть двері димом закоптило. Тоді про цю пригоду поліцію повідомила касирка  й викликала поліцейський наряд. Але і власники будівлі, і орендарі зробили вигляд, що нічого не сталося. Можливо, то було останнє попередження, тепер же запалало без попередження.
Обговорення роботи гральних закладів та підкамуфльованого під них бізнесу проходило гаряче. Що цей бізнес криміналізований, нічого в казну міста не приносить—говорив міський голова та закликав направити звернення керівникам держави, правоохоронних органів з проханням його заборонити. Віталій Олександрович відзначив, що ці заклади працюють виключно в орендованих приміщеннях, а на зібрання ніхто з орендарів так і не прийшов. Присутні обурювались, що власники приміщень заради наживи здають приміщення в оренду, не думаючи про ризики і для свого майна, і для міста. Дозвіл на початок роботи закладів відмінений, залишилось лише погодження режиму роботи: його із 10 закладів погодили 2, як формальність.
Священик Андрій із Новодмитрівки навіть пропонував такі заклади винести за межі міста, наприклад, у пустуючі приміщення агрошколи, але на пропозицію не пристали.
- В мене теж хотіли орендувати приміщення під гральний бізнес, але від таких прибутків відмовився, - свою позицію висловив депутат Володимир Мірошніченко.
Крім емоцій, було ще багато пропозицій від депутатів Ігоря Неліна, Володимира Короленка, Віктора Душки, Сергія Бруса, активістів Володимира Шостака, Віктора Новика та інших щодо того, як протистояти гральним автоматам. Нема можливості прийняти такого рішення на місці, то розривати договори оренди через форс-мажорні обставини, порушення правил пожежної безпеки, врешті, через відсутність інтернету.
  Перед присутніми виступила запнута траурною хустиною жінка, мама Миколи Пилипенка:
- Свого часу я зосталась вдовою з двома малими дітьми, коли помер мій чоловік –міліціонер Микола Пилипенко у віці 33 роки, його маленький Коля не пам’ятав, тепер таким же 33-річним поховала сина Миколу. З того грального клубу двоє принесли й давали гроші—я їх не взяла, бо то пекучі сльози. Хай відповідають по закону. Хочу, щоб сина запам’ятав схожий на нього внук Матвій, якому 7 місяців.
Через гральну залежність юний батько в ту ніч був не з дружиною й маленьким Матвійком, а в «національній лотереї».
Із власників, яким належать приміщення, здані в оренду для «лотерейного бізнесу» (зокрема, йдеться про будівлю на вул. Черкаська, 1, де раніше було дитяче кафе) перед присутніми виступив заступник голови районного споживчого товариства Юрій Шамчук. Сказав, що коли буде рішення міської ради про заборону, тоді таким орендарям вони свої приміщення не здаватимуть.
Присутні дуже хотіли почути потерпілу власницю Тетяну Копил, але не почули. Як і орендарів, які на сесію не прийшли. Як повідомив міський голова, міська рада позиватиметься до суду і на власників, і на орендарів за завдані збитки. Буде проведено перевірки гральних закладів, як і ломбардів, яких у місті вже цілий десяток.
На першочергові ремонтні роботи музичної школи ця сесія міської ради виділила 90 тисяч гривень. Наступна збереться 29 травня й тоді вирішить питання з перекриттям даху та виділить для цього кошти. Директор музичної школи Ігор Путинець дякував своїм співробітникам, що рятували інструменти (рояль вцілів, і фортепіано,що коштують понад 100 тиcяч гривень,а баян - 35 тис.). Ще не так давно , 4 роки тому вони раділи, що коштом міського бюджету відремонтували дах музичної школи. Тепер це лихо, після якого теж сподіваються , що музична школа продовжуватиме роботу в цьому ж приміщенні. Поки що діти та вчителі закінчують навчальний рік в міському будинку культури.
  Після сесії місто збирає підписи для листа у Київ з проханням заборонити подібні гральні заклади. Зі свого боку громада налаштована дати відсіч сучасному «Лас-Вегасу».

  • 0

Увага, зміни у порядку надання житлових субсидій!

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329 внесено змін до Постанови Кабміну
Відтак, нова програма житлових субсидій, яка починає діяти з 1 травня 2018 року, є перш за все соціально справедливою та більш адресною.
Якщо раніше субсидію перепризначали на новий період раз на рік у травні і окремо розраховували її розмір на літній і зимовий період, то тепер  це відбуватиметься двічі на рік – у травні і жовтні.
Субсидію не призначатимуть, якщо:
- площа квартири перевищує 120 кв. метрів або будинку – 200 кв. м, крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей;
-  у власності сім’ї є автомобіль, якому менше п’яти років з дати випуску, крім мопеда та авто, наданого органом соціального захисту населення;
- будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень;
- структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) на день звернення за призначенням житлової субсидії.
- у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
У зв’язку з введенням нових правил повторно Заяву і Декларацію  потрібно буде подати:
Орендарям житла; сім’ям, яким субсидію було призначено не на всіх зареєстрованих, а на фактично проживаючих в помешканні осіб; сім’ям, де є непрацюючі люди працездатного віку, в яких або відсутні доходи, або вони менші мінімальної заробітної плати; тим сім’ям, в який відбулися зміни у складі сім’ї протягом останнього року; сім’ям, які станом на травень 2018 року матимуть понад двомісячну заборгованість за житлово-комунальні послуги і не погасять її до червня 2018-го.
Відтепер декларувати необхідно буде доходи всіх членів сім’ї (чоловіка, дружини та неповнолітніх дітей), навіть тих, які зареєстровані за іншими адресами. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.
 Також з 01 травня поточного року змінено соціальні норми житла (для оплати користування житлом, централізованого та індивідуального опалення) - у разі використання природного газу для індивідуального опалення – 4,5 куб.м. (раніше 5,0) природного газу на 1 кв.м. опалювальної площі на місяць в опалювальний період; - у разі використання електричної енергії для індивідуального опалення - 30 кВт·г на 1 кв. метр (раніше 51)  опалюваної площі на місяць в опалювальний період.
Людмила Савченко, начальник відділу грошових виплат і компенсацій

  • 0

Учасників бойових дій відвідали дома й вручили премії та подарунки

9-го травня відзначають День Перемоги. У Золотоноші до Меморіального парку вже традиційно вирушає святкова колона, на чолі якої - прапороносці та учасники Другої світової війни. Ряди їх дуже поріділи. Але в колоні йтимуть їхні діти , внуки і правнуки, в кому живе пам’ять про великий бойовий і ратний подвиг заради миру, на благо Батьківщини. До Вічного  Вогню кладуть квіти, хвилиною мовчання поминають полеглих.
  А напередодні цієї дати, 73-х роковин з часу Перемоги над фашистською Німеччиною в Золотоноші очільники міської ветеранської організації провідали вдома кожного учасника бойових дій і вручили їм грошові премії та подарунки. Таких ветеранів - учасників бойових дій в Золотоноші зараз 22.Їм вже під 90 або й за 90. Найстаршому Івану Антоновичу Єфремову, учаснику Корсунь-Шевченківської битви, 93 роки. Михайлу Андрійовичу Кобцю - 92.  Сьогодні їх усіх ми називаємо поіменно. За подвиг на війні, за життєвий подвиг дожити до наших днів і бути живими свідками тих часів і подій. Отже, і рада ветеранів, і наша газета вітають учасників бойових дій і зичать їм здоров’я, благополуччя та шани: Івану Антоновичу Єфремову, Михайлу Андрійовичу Кобцю, Івану Федоровичу Іванцю, Ользі Яківній Бельтюковій, Віктору Павловичу Кучеренку і Віктору Івановичу Сивобороду (обидва свого часу працювали міськими головами Золотоноші),Івану Степановичу Сизьку, Тамарі Степанівній Александровій, Антоніні  Михайлівні Пузєєвій, Раїсі Федорівній Соїній, Миколі Васильовичу Федосєєву, Миколі Павловичу Федьку, Олені Михайлівній Придворній, Анастасії Василівній Боризовій, Анастасії Гнатівні Косар, Трохиму Тимофійовичу Бурдію, Михайлу Порфировичу Кикотю, Віктору Павловичу Кучеренку, Геннадію Єгоровичу Лошкову, Василю Йосиповичу Невмиваці, Ганні Федорівні Дмитрієвій, Миколі Васильовичу Джурі.

  • 0

Учасників бойових дій відвідали дома й вручили премії та подарунки

9-го травня відзначають День Перемоги. У Золотоноші до Меморіального парку вже традиційно вирушає святкова колона, на чолі якої - прапороносці та учасники Другої світової війни. Ряди їх дуже поріділи. Але в колоні йтимуть їхні діти , внуки і правнуки, в кому живе пам’ять про великий бойовий і ратний подвиг заради миру, на благо Батьківщини. До Вічного  Вогню кладуть квіти, хвилиною мовчання поминають полеглих.
  А напередодні цієї дати, 73-х роковин з часу Перемоги над фашистською Німеччиною в Золотоноші очільники міської ветеранської організації провідали вдома кожного учасника бойових дій і вручили їм грошові премії та подарунки. Таких ветеранів - учасників бойових дій в Золотоноші зараз 22.Їм вже під 90 або й за 90. Найстаршому Івану Антоновичу Єфремову, учаснику Корсунь-Шевченківської битви, 93 роки. Михайлу Андрійовичу Кобцю - 92.  Сьогодні їх усіх ми називаємо поіменно. За подвиг на війні, за життєвий подвиг дожити до наших днів і бути живими свідками тих часів і подій. Отже, і рада ветеранів, і наша газета вітають учасників бойових дій і зичать їм здоров’я, благополуччя та шани: Івану Антоновичу Єфремову, Михайлу Андрійовичу Кобцю, Івану Федоровичу Іванцю, Ользі Яківній Бельтюковій, Віктору Павловичу Кучеренку і Віктору Івановичу Сивобороду (обидва свого часу працювали міськими головами Золотоноші),Івану Степановичу Сизьку, Тамарі Степанівній Александровій, Антоніні  Михайлівні Пузєєвій, Раїсі Федорівній Соїній, Миколі Васильовичу Федосєєву, Миколі Павловичу Федьку, Олені Михайлівній Придворній, Анастасії Василівній Боризовій, Анастасії Гнатівні Косар, Трохиму Тимофійовичу Бурдію, Михайлу Порфировичу Кикотю, Віктору Павловичу Кучеренку, Геннадію Єгоровичу Лошкову, Василю Йосиповичу Невмиваці, Ганні Федорівні Дмитрієвій, Миколі Васильовичу Джурі.

  • 0

Субсидія «всихає» чи зменшується кількість щасливчиків, що її отримуватимуть

  Із 1-го травня сталися великі зміни щодо отримання субсидій. Причому, не на користь отримувачів, для яких умови отримання посуворішали. На субсидію може претендувати власник квартири площею до 120 квадратних метри і власник будинку площею до 200 квадратних метрів. До уваги береться й час придбання та випуску машини—не зможе мати субсидію, якщо  машині 5 років з дати випуску. Якщо хтось із членів сім’ї не працює, має стати на облік у центрі зайнятості; чи доходи менші мінімальної зарплати і не сплачується єдиний соціальний внесок, тоді береться до уваги потрійна мінімальна зарплата. Також розрізняють непрацюючу і непрацездатну категорії. На одну особу по нормі належить площа квартири розміром 48,87 квадратного метра, ще є право додати 30%, тобто 14,4 квадратних метри. Ці та інші особливості стосуються кожного в різній мірі. А от зменшення норм використання природного газу і електроенергії—всіх загалом і в рівній мірі. Наприклад,раніше норма використання була 7 кубів, потім зменшили до 5,5 до 5,0 кубометра, а тепер до 4,5 метра кубічного природного газу.
 Як розповіла Ніна Гавриш, заступник начальника Золотоніського міського управління соціального захисту, в їхньому профільному міністерстві для працівників департаментів 16-18 травня організують семінар з роз’ясненням всіх особливостей та нововведень.Потім від 20 травня всі роз’яснення отримають також працівники на місцях.Тоді про це пообіцяла детально  розповісти і в газеті. А зараз потенційні субсидіанти  можуть знайти цю інформацію в інтернеті й самостійно з усім розібратися. Наголосила, що нині постійно потрібно надавати їхній службі інформацію про проживаючих і зареєстрованих, тобто про зміни чи ситуацію без змін. Наголосила також на тому, що управління тепер призначає виплату готівки тим, хто зекономив використання газу чи електроенергії. Такі можуть звертатися в цю службу й розраховувати на монетизацію.

  • 0
Subscribe to this RSS feed

20°C

Золотоноша

Mostly Cloudy

Humidity: 45%

Wind: 6.44 km/h

  • 15 Oct 2018 20°C 2°C
  • 16 Oct 2018 20°C 6°C