Демографія позначається на наповнюваності класів

У Золотоноші до першого класу подано 308 заяв при плані 322. СШ№1 має 60 заяв, СШІТ№2 - 49, ЗОШ№3 - 46, гімназія ім. Скляренка - 82, ЗОШ№ 5 - 30, ЗОШ №6 - 41. Прогнозована наповнюваність учнів у перших класах 27,5. У санаторній школі-інтернат  планується відкрити один перший клас , в якому навчатиметься 22 учні згідно з відповідними висновками лікувальних установ.
  У 10 класі виявили бажання навчатися  180 учнів, що становить 89% від плану набору і 78% від загальної кількості випускників. Є сподівання, що з початком нового навчального року кількість цих учнів збільшиться.
2018 рік—початок реформи в освітній галузі. На «Нову українську школу» місту виділено  субвенцію з обласного бюджету  в сумі 550тис.541 грн. та співфінансування  з місцевого бюджету 235 тис.946 грн.

  • 0

Надія працює для дітей і для пенсіонерів

 Із 2-го липня у Золотоніському центрі соціальної допомоги  працює двотижневий літній табір  «Надія» для дітей з обмеженими можливостями, в якому відпочивають 27 діток. Крім міських жителів, у супроводі батьків відпочивають та оздоровлюються  ще троє діток із Зорівської об’єднаної громади і двоє—з села Піщане. Доставляє у табір і відвозить додому їх соціальне таксі.
Для дітей працює логопед, масажист, функціонує гончарна майстерня, викладач БДЮТу дає майстер-класи з декоративно-прикладної творчості.
  Табір працюватиме до 15 липня. За два тижні перебування в таборі заплановано 5 виїздів на Дніпро, три екскурсії та одна поїздка в аква-парк.
Із 2-го липня міський центр соціальної допомоги  запровадив нову послугу—групу денного догляду для осіб  похилого віку (реабілітація набутих з віком захворювань). Право її відвідувати мають  особи пенсійного віку  та пенсіонери з групою інвалідності , які частково або повністю втратили працездатність. До їхніх послуг—маніпуляційна сестра, медсестра з масажу,лікар-терапевт. Харчування надається безплатно цій категорії осіб. Для пенсіонерів, що мають дітей працездатного віку, розробляється платна послуга за харчування за соціальною нормою.

  • 0

Неточності в газових квитанціях має вивести на чисту воду депутатська комісія

Відбулася чергова 30-а сесія Золотоніської районної ради сьомого скликання, на порядок денний якої було винесено 34 питання, з яких перших троє  розглядалися протягом двох годин, через що зібрання  обіцяло бути найбільш тривалим за всю каденцію. Однак напруга з розглядом інших питань послабилася, що й дало змогу розглянути всі питання порядку денного до першої години дня. Вів сесію голова районної ради Валерій Саранча, в роботі сесії брав участь голова райдержадміністрації Олександр Лісовий та депутати обласної ради Віктор Гончаренко і Олександр Лошков.
 Третє питання було включено до порядку денного з ініціативи депутата Людмили Литвиненко у вигляді депутатського запиту й стосувалося неточності в квитанціях газового господарства. Великі претензії мали бути висловлені на адресу начальника Валерія Безбородова, шквал критики який вислухав на свою адресу на попередній сесії й на це засідання сам не прийшов, а прислав молодого головного інженера. Вийшло, що з великої хмари, та малий дощ. Громовідвід спрацював, головний інженер просто пояснював правила розрахунків, наголошував, що обов’язок передавати показники лежить на споживачеві.
Однак за масові приписки, штучні борги газовій службі таки доведеться відповісти. Для вивчення питання на сесії створили слідчу комісію, котру очолила Людмила Литвиненко, а до складу комісії ввійшли представники всіх 5 депутатських фракцій, по одному з кожної.
   У спокійній обстановці депутати внесли зміни й доповнення до деяких районних програм, затвердили зміни до районного бюджету та розписали отримання субвенцій.Проголосували за виділення земельних ділянок АТОвцям Вадиму Бараннику, Миколі Казновецькому, Вадиму Дядюшенку, Ігорю Єфремову, Олександру Коломійцю, Миколі Мірошниченку, Дмитру Герасименку та іншим у кількох сільських радах району. Погодили виділення земельної ділянки  фірмі «Біоінвестгруп» під  сонячну електростанцію в Бубнівській Слобідці, тощо.
  Сесія як розпочалася емоційною розмовою із розгляду питань порядку денного, так і закінчилася на такому ж рівні розглядом депутатського запиту Олени Олейникової до Лівобережного  міжрайонного управління водних ресурсів. Працівники цього господарства, не попередивши селян, зняли засувки на річці Супій, через що вода підтопила й знесла скошене сіно  селян із Щабельників та Нової Греблі, завдавши їм збитків, адже тільки за косіння сіна господарі платили косарям по тисячі гривень. Вислуховувати критику на свою адресу довелося керівнику управління водного господарства Володимиру Антоновичу Вовку, який пообіцяв вжити заходів та відшкодувати селянам збитки.

  • 0

Експеримент з ремонтом доріг чи гра в тендери, яка затягнулася

  Першим розглядали питання про стан ремонту доріг. Доповідала начальник відділу економічного розвитку й торгівлі райдержадміністрації Анна Латиш. У 2018 році проходить реформування  системи управління дорожнім господарством.Всі дороги місцевого значення передано облдержадміністраціям, що мало б прискорити ремонти, але цього не відбувається. Розповідала детально й скрупульозно, через що її дехто з присутніх у залі перебивав репліками про те, що цю теорію вони знають як «Отченаш», тому хотіли б почути, коли все-таки в районі розпочнеться ремонт доріг, адже вже промайнуло половина літа, тому є побоювання, що ремонтники  до зими не встигнуть освоїти виділені на ремонт кошти.
  Для авторитетності доповідь Анни Латиш доповнював ще й голова РДА Олександр Лісовий, зауваживши, що Золотоніський район—перший і єдиний в області, кому на ремонт доріг виділили найбільше коштів - 40 мільйонів з державного бюджету при тому, що на всю область для ремонту доріг виділено 391 мільйон гривень. Це при тому, що з районного бюджету на ремонт доріг виділяють 30% вартості ремонтів - 12 мільйонів гривень. Ремонти мають охопити 11 доріг  протяжністю 123 кілометри, завчасно розроблено проектне рішення  на кожну дорогу. Перший тендер оголошено 11.05, а 30.05 підрядник з Чернігова «Бахмачбудсервіс» - новачок у проведенні дорожно-ремонтних робіт на Черкащині виграв тендер , його представники вже виїздили оглядати ділянки доріг, це в с.Новодмитрівка від переїзду до розвилки по вул. Шевченка, ст. Пальміра - Чорнобай через Синьооківку, від траси Н-08 до Чорнобаю через Маліївку. Ще по 5-и дорогах  Гельмязів-Плешкані, Н-08 - Гладківщина, Гладківщина - Бубнівська Слобідка, Благодатне—Вороненці,Н-08-ст. Пальміра через Крупське  очікується підписання договорів. Три дороги Кедина Гора—Золотоноша, Коврай - Коврай-2-Хутори Коврайські, Золотоноша-Вознесенське—Драбів виставлені на євро тендер через дороговартісність ремонтних робіт на них, а процедура відкриття цього  тендеру відбудеться аж 30 липня, коли, як кажуть, Святий Ілля у воду щось зробить, тобто коли літо на осінь поверне. ЧОМУ ТАК ДОВГО ВОВТУЗЯТЬСЯ З ТИМИ ТЕНДЕРАМИ, будь вони хоч тричі прозорими, ЧОМУ ТАК ДОВГО ЗАСИДІЛИСЯ НА СТАРТІ Й КОЛИ ВРЕШТІ-РЕШТ РОЗПОЧНЕТЬСЯ РЕМОНТ ДОРІГ - ці питання ставили руба присутні в залі й чекали на них конкретної відповіді.Олександр Анатолійович завіряв, що його напередодні запевнив голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко в сприянні і спрощенні процедури тендерів для району, завдяки чому ремонтні роботи мають розпочатися вже на початку липня. На цю сесію запрошували й самого Юрія Олеговича , але з області ніхто з високо - посадовців не прибув. Тільки заступник начальника департаменту інфраструктури Ігор Демиденко, який з трибуни так нічого конкретного й не сповістив, як не старалися його розговорити, хіба що закликав  докладати спільних зусиль, зважати на складність створення структури  й призначення її керівника.
Отож на сесії прийняли рішення максимально сконцентруватися на виконанні ремонтних робіт, забезпечити якомога більшу кількість підрядників, співпрацю із сільськими громадами та їх участь у контролі за якістю проведених робіт. А основне - коли ж нарешті розпочнеться ремонт доріг?—це питання поки що залишилось риторичним. Рекорд з початком ремонтних робіт - 2018 вже поставлено. Бо ще такого жодного року не бувало, щоб пів-літа пройшло, а з ремонтами на дорогах, як гласить народне прислів’я, і кіт не валявся.

  • 0

Слово до читачів

Залишайтеся з «Лівобережною»!
  Газета «Лівобережна» виходить із жовтня 2000-го року. Зараз ви тримаєте в руках 900-ий номер газети. Для приватної газети, яка понад 17 років тримається на плаву, це чималий строк, можна сказати, що видання досягло дорослого віку. Тримає рекламно-інформаційний напрямок. Починала газета із декількох чорно-білих сторінок, а сьогодні - повністю кольорова, з глянцевою обкладинкою. Нині переживає хоч і не найкращі часи, але й не найгірші. Ми вкладаємо чимало зусиль і коштів у розповсюдження і доставку газети. У місті Золотоноша газета продається більш як у 100 точках. Також стараємося охопити всі села Золотоніського та Чорнобаївського і Драбівського районів. Заключені договори з державним підприємством «Укрпошта», хоч вартість доставки постійно зростає. Також на 30% зросла вартість друку газети в друкарні. А ще вартість паливно-мастильних матеріалів, зарплатний фонд, який тривалий час не підвищувався. Та й вартість газети із листопада 2015 року залишається незмінною і становить 5,50 гривні.
Але ми не нарікаємо. На рекламу не збільшували ціни. Зберегли всі рубрики. Хоч кількість сторінок дещо зменшилася, але читач отримує 36 повноцінних  кольорових сторінок газети при тому, що вартість видання майже три роки тримається на одному рівні, не підвищуючись. До речі, газета стала тоншою ще  й через те, що потоншав папір.
Вихід 900-ого номера - це як проміжний ювілей під час руху до виходу 1000-тисячного номера. Як привід подякувати читачам «Лівобережної». Дуже вдячні  своїм передплатникам, покупцям, які постійно купують газету;  вдячні нашим рекламодавцям і тим, хто подає оголошення;  вдячні нашим розповсюджувачам — приватним підприємцям. Дякуємо за вашу  підтримку газети «Лівобережна». Сподіваємося на подальшу співпрацю, розуміння й сприяння. Шлемо Вам всім найкращі поздоровлення й побажання! Залишайтеся з «Лівобережною»! Прийом оголошень – в магазині «Лівобережна» біля торгового центру в Золотоноші.

  • 0

В аварію потрапив автомобіль швидкої допомоги, загинула медсестра

Днями в місті Черкаси сталася дорожно-транспортна аварія  за участю автомобіля швидкої допомоги з Чорнобаю. Водій спеціалізованого автомобіля «Служба 103» не справився з керуванням і зіткнувся з іншим легковим автомобілем. Під час аварії загинула молодша медична сестра Чорнобаївської станції швидкої допомоги жінка 1954 року народження. Того дня цим автомобілем на Смілу відправляли одну пацієнтку і «швидка» вже поверталася назад. Прикметно, що того дня в цю поїздку мав їхати й інший автомобіль, і інший водій, а його супроводжувати мали інші особи. Триває розслідування причин дорожно-транспортної пригоди.

  • 0

Чесно робити свою роботу - основне правило успіху сімейного лікаря Тетяни Мозгової

В руслі медичної реформи  триває укладання договорів із сімейними лікарями первинної ланки. Для дільничного терапевта, сімейного лікаря норма - укласти 1800 договорів з пацієнтами, для педіатра - 800 договорів. Це свого роду тест на довіру, негласна атестація пацієнтами професійної придатності лікаря. У Золотоніському міському центрі первинної медсандопомоги  однією з перших набрала необхідну норму навантаження Тетяна Анатоліївна Мозгова—сімейний лікар третьої міської амбулаторії, розташованої в приміщені дитячої лікарні. До неї продовжують  приходити охочі укласти декларацію. Під її кабінетом завжди людно і приймає вона до останнього пацієнта.
Сама уродженка і жителька нашого міста лікарем працює вже 25 років.
- Лікарем мріяла бути ще з дитсадка, змалечку, -пригадує вона, хоч мама уявляла її, найменшу доньку, як і старших двох дочок, або мовником-лінгвістом, або журналістом.
  Тетяну Анатоліївну зайве запитувати, чи не шкодує вона про свій вибір. Зовсім ні, вибираючи професію, вона вибрала й долю.Та сама доля її й перевіряла у правильності вибору. Після закінчення школи вступила до Київського медичного училища №2, після закінчення якого два роки працювала операційною сестрою. Потім дві спроби вступу до Запорізького медінституту, а вже потім у 1988-у вдалий  вступ до Чернівецького університету - з тих пір якраз набігла «кругла», ювілейна дата як з часу вступу, так і закінчення, відпрацьованих лікарем років. Через свій скромний характер  лікар не налаштована розповідати про себе в професії, за неї це краще зроблять її пацієнти. Розкажуть про свого чуйного, компетентного лікаря, котрий постійно підвищує свою професійну кваліфікацію. Лікаря, котрому можна довіряти і довіритися.
  Свого часу з нею на чергування ходив і єдиний син Павло, навчався лікарським навичкам і премудростям. Він навіть вступив на держзамовлення медичного вишу, проте оплачувати навчання з лікарської зарплати виявилось не по силах. Довелося за контрактом піти на військову службу, де його й застав буремний 2014-ий рік. За рік служби в АТО він багатьом своїм товаришам врятував життя. Медик без диплома, проте з маминими навичками й наукою. Син і надалі  вибрав професію військового.
  Щодо Тетяни Анатоліївни, то вона з колегами зараз теж перебувають як на роздоріжжі, перед вибором в зв’язку з проведенням медичної реформи.
- Не так вона мала робитись, але нашої думки не питали, до неї не прислухались, а тепер ношу звалили на наші плечі. Це при тому, що катастрофічно не вистачає сімейних лікарів, - каже Тетяна Анатоліївна. - Дехто з колег, зневірившись, виїздять працювати за кордон.
- І ви теж хотіли б махнути?
- Такого навіть не припускала. Тут мій дім, родинне гніздо, могили батьків, моя земля і повітря, яким дихаю. Я б без цього не змогла. Треба чесно робити свою роботу кожному на своєму місці. Тоді б у державі не було безладу.
Вона ще раз повторила як діагноз і як рецепт: «Просто треба чесно робити свою роботу кожному на своєму місці». Таке правило успіху від шанованого сімейного лікаря Тетяни Мозгової.   

  • 0

Життя без болю

Біда до Оксани  прийшла несподівано у вигляді  страшного для молодої дівчини лікарського діагнозу.
Прості радощі звичайного життя: сім’я, діти, робота – були затьмарені жахливими болями. Неможливість пересуватися, сумніви лікарів щодо її одужання – все це описати неможливо. Проте лишалась одна надія - дороговартісна операція, яка коштує понад сто тисяч гривень.
«Я  розуміла, що таких грошей  ніколи не зможу зібрати. Почала шукати допомоги, просила в знайомих, родичів, та в кого зараз є такі гроші? – пише  Оксана Кива з села Благодатне Золотоніського району.
Зрештою мені порадили потрапити на прийом до нашого депутата Вадима  Гайовича , і я з останньою надією приїхала до Черкас. Після багатьох місяців зневіри я була вражена його щирістю і простотою в спілкуванні. Пам'ятаю , як не витримала і розплакалася, а він мене обійняв,  і сказав, що все буде гаразд. Хоча він і не обіцяв нічого.
Через якийсь час мені зателефонували його помічники і сказали, щоб я готувалась до операції.
Коли все закінчилось, Вадим Юрійович допоміг мені прискорити оформлення інвалідності, адже це в нашій державі дійсно проблематично через велику кількість бюрократичних процедур.  За це йому особлива подяка, адже тоді я працювати ще не могла, а жити за щось треба було.
Я це пишу не для того, щоб подякувати Вадиму Юрійовичу, знаю що він цього не любить. Каже, що це його обов'язок. Я хочу подякувати всім людям, які його обрали депутатом Черкаської обласної ради. Бо зазвичай лише при слові «депутат»  віє якимось негативом. Але після свого випадку і знайомства з Вадимом Юрійовичем я зрозуміла, що є й інше значення цього слова – чуйна і порядна людина, а головне з добрим серцем і готовністю допомагати людям, справжній заступник своїх земляків.
Та й знайомі , односельчани , кажуть, що він ніколи не відмовляє своїм виборцям, і завжди намагається допомагати.  Розумію, що його можливості теж не безмежні , але все ж – велике Вам спасибі.
Також хочу висловити величезну і глибоку вдячність моєму лікарю, Вадиму Вікторовичу Шевченку,  ортопеду - травматологу, завідувачу ортопедо -травматологічним відділенням Черкаської обласної лікарні. Його золоті руки протягом багатьох років  допомагають  хворим при травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату – вони в буквальному сенсі стають на ноги.
Ці люди , про яких я написала, подарували мені нове життя без болю»
…Сьогодні Оксана проходить курс лікування  та реабілітації. А ще продовжує займатися своїм улюбленим заняттям – вишиває бісером ікони. Одну з них – образ Архистратига  Михаїла - архангела, вишила спеціально для свого депутата. В християнській традиції цей святий покровительствує лицарям, завжди воює на стороні добра та захищає від хвороб.                 Василь Дробний

  • 0

Синів назвали іменем загиблого на фронті батька

Моє дитинство  пройшло в селі Кривоносівка коло діда Данила  і бабусі Марії Моторних. З ніжністю згадую  глиняну солом’яну хату  біленьку з маленькими віконцями  на чотири шибки, споришеве подвір’я, по якому ходила босоніж. Гадаю, якби усі люди  частіше згадували батьків і дитинство—було б менше зла на світі, легше б жилося.
   До дідусевої хати збиралися діти і внуки. Мовчали і слухали розповіді про важкі часи, в тому числі й про 1941-ий рік. Тоді в Кривоносівці на війну проводжали матері—синів, дружини—чоловіків. Тож і моя тітка Ганна проводжала  свого чоловіка  Курятника Олександра Петровича. А в колисці спав 3-місячний Альоша, ще зовсім малим був і старшенький Іванко. З ними прощався молодий і красивий татусь , котрий не встиг натішитись своїми синами і мав іти на війну.
Прийшов  Олександр попрощатися  й попросив махорки у діда Данила. Попросив благословення та просив доглянути за синами, якщо не повернеться. Ішли кривоносівці центральною вулицею,чути було плач жіночий і дитячий, оглядали останній раз біленькі хати і рясні садочки, поля й усі ті простори, як найдорожчі скарби. Прямували за них битися, життям обстоювати свою землю, без якої людині не можна прожити, як серцю без крові.
Цим молодим солдатам, як яблуневий цвіт, було наказано  перегородити шлях ворогу під Дніпром. Боліло серце у дружини Галини  за свого чоловіка єдиного й неповторного Сашка. Разом з багатьма своїми однополчанами його скосила кулеметна черга під Дніпром, там він поклав свою голову. Притулившись спиною до груші-дички, беззвучно плакав за зятем дід Данило, йому було жаль Сашка, як сина, що не повернувся до своїх синів.
   Сьогодні в Золотоноші в пам’ять про діда проживає син Сашко старшого сина Івана, а в Києві—сина меншого сина Альоші  теж звати Сашко. Вони пам’ятають свого діда , який захищав свою землю і поліг за неї грудьми, віддавши життя. Сини Олександра Курятника  носять таке ж ім’я, готові продовжувати естафету і боронити свою землю.
Галина Дмитрівна Галушка, племінниця Курятника Олександра Петровича.

  • 0

На 34-ій сесії розглянули 44 питання

29 травня, в минулий вівторок відбулася чергова сесія Золотоніської міської ради, на яку прибуло 24 депутати, а також запрошені представники структурних підрозділів міської ради, представники громадськості, місцевої преси. Депутати спершу закрили попередню 33-ю сесію, що проходила в кілька етапів, а потім  проголосували за проведення наступної чергової 34-ої та затвердили її порядок денний із 44-х питань. Вів сесію міський голова Віталій Войцехівський.
  Із перших десяти питань доповідав голова бюджетної комісії Ігор Нелін. Зокрема, про виконання програми соціально-економічного розвитку міста за перший квартал 2018 року, котра успішно виконується; про внесення змін до бюджету, про внесення змін до програми енергоефективності щодо сплати відсотків; про обмеження реалізації спиртних напоїв у нічний час та про затвердження  правил торгівлі в Золотоноші, виходячи з розпорядження кабінету міністрів. Про укладання договору пайової участі  у розвиток міської інфраструктури  ТОВ «Укрсервістелеком-Інвест», котрий надає інтернет-послуги. Зважаючи на те, що всі школи і дошкільні заклади міста, міський будинок культури користуються безкоштовним інтернетом, депутати проголосували за сплату 2% пайової участі, тобто за мінімальною ставкою, тоді як максимальна пропонувалась 9%.
Наостанку голова бюджетної комісії прозвітувався про її роботу, відмітивши, що комісія працює дружно, дискутує, іноді переходить навіть на особистості, подякував всім п’ятьом членам комісії за активну роботу, дисциплінованість і організованість.
Про внесення змін до попереднього рішення сесії про первинний центр медико-санітарної допомоги та про структуру й штатну чисельність міського центру соціальної допомоги доповідав голова комісії з питань охорони здоров’я і навколишнього середовища Віктор Жорновий, а про затвердження штатного розпису комунальної установи  «Інклюзивно-ресурсний центр» доповідала Валентина Боченкова, голова комісії з питань освіти, культури, молодіжної політики.
Починаючи із 16-го питання розглядалися поблочно, більшу їх частину доповідав Володимир Мірошніченко, заступник голови комісії з питань будівництва, землеустрою, житлово-комунального господарства. Сесія надала дозвіл КП «Міський водоканал» на розміщення сортувальної лінії твердих побутових відходів на території сміттєзвалища, на передачу в оренду частини нерухомого майна по вул. Шевченка, 156, про затвердження звіту та надання дозволу на продаж нежитлового приміщення  по вул. Жашківська, 3А, Черкаська, 9А, Баха, 29. Депутати погодили питання про припинення користування городнім кооперативом «Туя» земельної ділянки площею 9 гектарів на Струнківському полі. Ділянку площею 6 гектарів по вулиці Мічуріна включили на право оренди на земельних торгах. Щодо прохання ПП «Агроспецпроект» про зниження податкової ставки на оренду земельної ділянки до 3%, то в цьому відмовили, мотивуючи, що попередньо сесія прийняла рішення про встановлення ставки 5%, на чому й зупинилися. Взагалі, на цій сесії майже з усіх без винятку питань голосування було одностайним,  рішення приймалися більшістю голосів. Дискусії виникли хіба що в Різному. Депутат Оксана Міхновська звернулась з проханням до колег, якщо в когось з них залишились невикористаними депутатські кошти, то виділити 20 тисяч гривень для придбання карусельок і ремонту дитячого майданчика у дворі будинку №235 по вулиці Шевченка. Про це є лист-прохання батьків, а також дітей. Депутати ж поставили питання по-іншому: а чи не пробували жителі самі майданчик відремонтувати або скластися на новий? Депутати Наталя Зеленська, Валерій Норенко запрошували переймати досвід у жильців будинку №30 по вулиці Обухова, де творчо підійшли до облаштування дитячого майданчика.
В Різному депутат Ігор Нелін підняв питання про тривалість шкільних лінійок, поцікавившись у начальника відділу освіти Ольги Строкань, скільки дітей і в яких школах втратили свідомість. Ольга Миколаївна авторитетно заявила, що ніхто з учнів не втрачав свідомості в жодній школі, було тільки в школі №5 двом дітям недобре. Депутати погодились, що тривалість лінійок - то вже компетенція міністерств освіти, охорони здоров'я.
Той же депутат Нелін підняв питання випускних вечорів: випускний у дитсадку, після закінчення 4-го класу, 9-го, 11-го, чи це не забагато? Вечори закінчуються гуляннями в закладах громадського харчування. Виникла дискусія. Цих заходів школа не організовує, але й заборонити не може, коли є на це бажання батьків. Обговорення питання поширилося  на проблему продажу алкогольних напоїв у вечірній час. Депутат Олексій Слюсар розповів про вечірні тусовки молоді біля магазину АТБ, він навіть був свідком того, як довелось втручатися поліції. «Раніше був ходовим такий вираз: «Ходімо на ВІВУ», а тапер - на АТБ» - підтримав його депутат  Сергій Мозговий.
Керівник служби у справах дітей Ніна Засенко сказала, що щотижня проводяться вечірні рейди, останнім часом вони майже без «улову». Таке твердження підтримав і депутат Ігор Ракітін: «В рейді були до 1-ої години ночі, але нікого не затримали». Заступник міського голови Світлана Суддя , котра теж брала участь в таких рейдах, закликала міцних депутатів –чоловіків теж долучатися до цієї справи, допомагати. А депутат Віктор Душка в цьому питанні закликав бачити не наслідки, а причину - нічну торгівлю спиртним. Заради спільної мети - щоб був порядок і спокій в місті депутати пропонували свої підходи і способи.
Підвів підсумки сесійного засідання міський голова Віталій Войцехівський. А також повідомив про приємні останні й очікувані новини. Серед них - що відбувся останній дзвінок по школах, Віталій Олександрович був присутній на лінійці в школі інформаційних технологій №2, де вона тривала 35 хвилин, пройшла динамічно й захоплююче. Що вже повністю відремонтували вулицю Нагірна, а на відрізку вулиці Шевченка від новодмитрівського переїзду і до військової частини провели ямковий ремонт. Цього ж дня, у вівторок представники міста поїхали в Бровари отримувати два нові автомобілі та фрезу, тому найближчим часом ремонт міських доріг має значно активізуватись. В середині червня після ремонту відкривається міська мед-амбулаторія по вулиці Благовіщенській.

  • 0
Subscribe to this RSS feed

-2°C

Золотоноша

Cloudy

Humidity: 98%

Wind: 8.05 km/h

  • 14 Dec 2018 0°C -2°C
  • 15 Dec 2018 0°C -5°C