Сюжети з натури - 2

«Лосіни» для лоха
Холодний дощовий день. А хочеться чогось теплого. Хоча б замість літніх нейлонових колгот тепліші «лосіни». На них натикаюсь, прямуючи через міський ринок. Молода продавчиня, за роками моя ровесниця продає їх за ціною 300 гривень. Ще й трохи уступає, дає 20 гривень здачі з трьох купюр по сотні. «Лосіни» беру, бо надворі холодно й тепліше не стане, бо до зими йдеться. Та через кілька торгових яток бачу такі самі й на мою думку навіть кращі «лосіни» за 170 гривень. Це ж треба зробити таку націнку на погоді - тут же повертаю цю покупку, натомість вирішивши взяти значно дешевшу. Продавчиня забирає її неохоче, натомість повертає мені складені вдвоє сотки , а я їй повертаю двадцятку. Купуючи дешевші «лосіни», тут же виявляю, що соток дві, а не три, як мало бути. Як тут не зробити висновок про те, що «лосіни» від слова лох, тобто споріднені поняття. Але за недоданою купюрою не повертаюсь. Щоб до її навару з обману не додати ще й мій зіпсований настрій. Колись моя бабуся казала: бере вовк - то й вовка візьмуть.