Оголошення

Кажуть, обіцяного три роки ждуть. Після минулих торішніх виборів 25 жовтня 2015 року до місцевих рад та на посади сільських голів пройшло вже три місяці. А так як ця каденція обіцяє бути дещо скороченою, кажуть—два роки,то декому світить не вкластися з виконанням обіцянок у відведений строк.Особливо там, де до їх виконання ще зовсім не приступали. Йдеться про село Софіївку Золотоніського району—таку стурбованість висловила група жителів села, котра завітала в редакцію та розповіла про їхнє життя-буття.
Так сталося , що сільським головою Софіївки із трьох кандидатур обрали Руслана Станіславовича Семенюту , 40-річного приватного підприємця із Золотоноші 1975 року народження.Він набрав на 23 голоси більше, ніж попередній голова Олександр Капленко, котрий головував у селі впродовж трьох скликань. Руслан у 2012 році придбав у селі житловий будинок з господарськими спорудами по вулиці Радянська,54, й не дивлячись на те, що в документах значилась умова—без зміни цільового призначення, заходився будувати комплекс з обслуговування транзитного транспорту і пасажирів. Без дозволів і погоджень, за що його штрафувала інспекція й осмикувала сільрада. Вже в 2014 році всупереч закону він зробив заміну житлового будинку на нежитлові будівлі, --тепер це комплекс «Солоха».У березні 2015 року він звернувся до сільської ради , вимагаючи узаконити детальний план забудови.Сільрада такої згоди не дала, бо все-таки це житлова забудова, а тут і мийка, і сауна, а центральної каналізації немає.Після відмови—подав у суд на сільську раду і 15 квітня 2015 р. суд на першому ж засіданні за відсутності відповідача частково задовольнив його позов, визнавши дії сільради протиправними.Але 26 травня Київський апеляційний адміністративний суд скасував це рішення, детально аргументувавши, чому відмовлено в затвердженні детального плану забудови території. А то вже його клопіт, що збирався це робити заднім числом.
Чом не іронія долі—чоловік ще влітку з сільрадою судився, а вже восени був обраний сільським головою.Обіцяв сільчанам золоті гори і ніде правди діти, були такі, хто купився на ті обіцянки.
Треба завважити, що розташована на трасі невелика Софіївка—не якась там глибинка. Село на автотрасі живе із ринку, забезпечуючи робочими місцями своїх і жителів навіть сусідніх сіл. До того ж той ринок встигли облаштувати й окультурити «попередніки».. Як і відновити дитсадок, котрий до його попередника 8 років не працював,а вже більше десятка років діє. Та найбільш оптимізує те, що з дотаційної в попередні роки сільської ради Софіївська стала чи не найбагатшою в районі , отримавши 2 мільйони гривень в доходну частину.Такі великі гроші не з неба впали на Софіївку, а завдяки попередньому корпусу сільських депутатів. Вони дали дозвіл на спорудження при селі сучасних АЗС (звідти й прийшов акцизний збір), тільки при умові спорудження стоянки для 20 вантажних автомобілів. Настояли, що умови таки були виконані. Отже, є у села кошти, треба хазяйських рук та тямущої голови, щоб ними розпорядитися. З «барського плеча» новий сільський голова віддав на район 768 тисяч.Хоча для своїх не такий щедрий: просили 8 земельних ділянок для АТО-вців (це 27 тисяч за орендовану землю до місцевого бюджету), то дозволу не отримали.
Сільчани розповідають, що нині в селі відчуття війни з неугодними. У своїй передвиборній програмі Руслан обіцяв за свої «кровні» як чоловік небідний придбати автомобіль для ФАПу.Аякже, казав пан—кожух дам…Завідуюча ФАПом досі ходить пішки (працює вона із 1978 року, її стараннями останні 7 років ФАП був кращим в районі), та ще й попала до голови в немилість. І не вона одна. А й завідуюча клубом та художній керівник, які мусили звільнитись.Про будинок культури, в якому претендент обіцяв ту саму культуру підняти на високий рівень, за інформацією сільрадівського сайту,сталася диверсія на святкування старого «нового» року 14 січня. Тільки РЕС цю вигадку спростував—до старої проводки «затійники» підключили сильної потужності апаратуру.Вже набралося й чимало інших обид—І спилювання та продаж на цвинтарі та в центрі села дерев, і автостоянка біля «Солохи» теж без будь—яких дозволів.
Але сільчан сколихнула третя по рахунку сесія 7-го скликання призначена на 29 січня 2016 р., яка не відбулася.Чому? Бо на неї прийшли люди, котрих не запрошували.В тому числі й з П/П «Комунальник-2008». Це в той час, коли в порядку денному під №5 стояло питання «Про укладення договорів оренди в тому числі й з ПП «Комунальник—2008».По закону, сесії мають відбуватися прозоро та гласно, присутнім може бути будь-хто з громади.
Ще в порядку денному значилось таке масштабне питання як внесення змін до бюджетного та податкового законодавства (чи не з Верховною Радою, бува, себе переплутали?). Про нарахування преміальної оплати сільському голові за 1-ий квартал 2016 року.
А ще –про надання дозволу Диренко Ганні Олексіївні на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0,25 га у власність для будівництва і обслуговування по вул. Радянська,56.Жінці 75 років і вона недієздатна. Але ділянка по сусідству із кафе «Солоха», отже, планує розширюватись. Знову випливло питання про комплекс обслуговування транзитних автомобілів, за узаконення якого Руслан Семенюта торік судився із сільською радою.В районній газеті «Вісник Золотоніщини» від 4 лютого вмістили оголошення з повідомленням Софіївської сільської ради про те, що 27.01.2016 р. про це «Відбулося громадське слухання», котрого як стверджують сільчани, насправді не було.Отже, їхній голова прийшов робити СВОЮ справу й змітатиме з дороги всякого, хто йому заважатиме. Гірке прозріння?Не довелось обіцяного три роки чекати.
В.Андрійченко.