25 липня  в Золотоноші запрацювала  перша патронатна сім’я. 40-річні жителі міста подружжя Ірина Миколаївна та Олександр Сергійович Попови через службу в справах дітей, молоді і спорту  виконавчого комітету Золотоніської міської ради взяли на виховання чотирьох дітей місцевої багатодітної сім’ї, що потрапила в складні життєві обставини. Діти, як кажуть, одне одного менше: мізинчику Дімі 1 рік і 1 місяць, Анечці—5 років, Вітусі—9, а найстаршому Вадиму у вересні сповниться 10. Є у них мама, молода і здорова, є й тато, навіть два, є й дах над головою—частина виділеного будинку на Струнківці. Але за горілкою немає сил і часу тримати той дім в порядку і належним чином дбати про сім’ю. Батькам не раз про це зауважували й нагадували, вони робили короткі спроби виправитися, а потім знову поверталися до згубної звички. У спиртному та байдужості топили не лише своє життя, а й занапащували дитячу долю. Після одного з останніх візитів до їхнього дому в представників  служб ввірвався терпець: дітей в таких умовах бездоглядності залишати ризиковано, тому на засіданні комісії  вирішувалося, як бути. Рішення було майже одностайним: позбавляти батьківських прав. Але ж таке рішення має ухвалити суд, а  це – тривалий час. А дітей вже зараз потрібно забезпечити належними умовами догляду й виховання. Тут якраз і знадобилася патронатна сім’я, яку готували для таких ситуацій.
- Патронат як виховний заклад давно апробований і практикується  в різних країнах світу. Патронатна сім’я - як альтернатива інтернату, це як  притулок, про її переваги вже багато сказано,--розповідає начальник міської служби в справах дітей, молоді і спорту Ніна Іванівна Засенко, з ініціативи якої рік тому й була створена перша в області патронатна сім’я Мельників у селі Ковтуни Золотоніського району. - В межах одного міста робота патронатної сім’ї навіть зручніша, не треба робити ніяких переміщень. Для сім’ї, з якої видалили дітей, дали  3 місяці строку для того, щоб схаменутися, як останній шанс. А максимальний термін - до півроку. Обов’язкова умова для патронатної сім’ї - щоб були свої вже дорослі діти.
   У Попових двоє своїх повнолітніх дітей, син і донька є студентами, навчаються у вишах. Ірина Миколаївна працювала помічником вихователя в дитсадку, Олександр Сергійович працює монтажником високовольтних електроліній. Обоє виросли в дружних благополучних сім’ях, мають свій дім з 5-и кімнат на вулиці Ковби. Відтепер вона—патронатний вихователь, а він-помічник вихователя.
- Я ще з дитинства, з юності не була байдужа до життєвих історій, в яких ущемлялися інтереси дітей, переймалася такими історіями з телепередач, та й з навколишнього життя також, - розповідає Ірина. - Хотілось таким дітям допомогти не тільки співчутливим словом, а якоюсь конкретною дією, щоб вплинути на їх подальшу долю. І чоловік, і діти мене підтримали в цьому прагненні.
  На курси патронатних сімей вони поїхали до Києва навіть раніше, ніж в Черкасах сформувався список і набралося бажаючих, і успішно їх пройшли. А ще в своїй групі вони не почувалися новачками, бо перед курсами побували в патронатній сім’ї Мельників у Ковтунах та придивилися, що вона собою являє на практиці, а не тільки в теорії. А в тих вже був певний досвід: вже брали з однієї сім’ї (а це обов’язкова умова) і двоє, і троє, і навіть шестеро дітей. Бачили, як до тьоті Лариси й Василя Івановича горнуться ці діти, ладні називати їх мамою й татом, але змушені називати на ім’я - по- батькові чи просто тьотею й дядьком. Такі правила,  що зобов’язують привикати до дітей, але не прикіпати. Для біологічної сім’ї не забороняється (а це обов’язкова умова)підтримувати зв’язок з дітьми у патронатній, заодно й навчаючись нормально утримувати свій дім і родину на основі наочного, позитивного зразка. Це як тестування на батьківство:чужі тьотя і дядя так піклуються про ваших дітей, а вам, батьки, так не слабо? Що заважає: лінощі, звички? Доведіть самі собі і своїм дітям, що ви гідні називатися батьками . Підійде тільки така постановка питання, щоб діти повернулися в сім’ю, де не згірш як у тьоті й дяді.
  Поповим дітей передали  після огляду й в присутності лікаря, який засвідчив, що діти не зовсім здорові. Отже, їхній виховательці не спатиметься й вночі. А вдень ця четвірка на гостюванні вже в перші дні  була під враженням від ванної у хаті, двох’ярусного ліжка, квітника у дворі й пісочниці. А ще їх, помитих і прибраних, тьотя водила на раніше небачений батут.

Завдання Нової Конституції, тобто нового суспільного договору між народом і владою, – виробити шлях у краще майбутнє України.
Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко вважає, що сьогоднішня Конституція 1996 року відіграла позитивну роль – закріпила суверенітет держави. Проте, кожен Президент України підлаштовував її під себе. Тому в Україні треба ухвалити таку Конституцію, у якій  президент не матиме абсолютної влади.
Саме зараз, на переконання Юлії Тимошенко, настав час, коли в українського народу є право та можливість перезавантажити владу. Тому сьогодні треба зібрати весь інтелект нації і виробити чіткий покроковий план дій, як виводити країну з важкого стану.
Лідер партії «Батьківщина» вважає, що новий суспільний договір має бути створено разом із громадянським суспільством і ухвалено на всенародному референдумі, який оголосить своїм указом новий Президент України.
Юлія Тимошенко в прямому ефірі "Свободи Слова" запросила всіх політичних лідерів і представників громадянського суспільства до спільної роботи над проектом нової Конституції.

Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України або іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що зареєстровані та проживають у житлових приміщеннях.
У зв’язку з введенням нових правил повторно Заяву і Декларацію  потрібно буде подавати двічі на рік, у травні та жовтні :    • Орендарям житла;
• Тим сім’ям, яким субсидію було призначено не на всіх зареєстрованих, а на фактично проживаючих в помешканні осіб;
• Тим сім’ям, де є непрацюючі люди працездатного віку, в яких або відсутні доходи, або вони менші мінімальної заробітної плати;
• Тим сім’ям, в яких відбулися зміни у складі сім’ї протягом останнього року;
• Тим сім’ям, які станом на 01.05. та 01.10. матимуть понад двомісячну заборгованість за житлово-комунальні послуги і не погасять її відповідно  до червня та листопада .
За новими правилами субсидія не призначається, якщо: - площа квартири перевищує 120 кв. метрів або будинку – 200 кв. м, крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей;
- член домогосподарства або  член сім’ї особи із складу домогосподарства перебував за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії
 Житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, у випадках якщо:
-  у власності сім’ї є автомобіль, якому менше п’яти років з дати випуску, крім мопеда та авто, наданого органом соціального захисту населення;
- будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень;
- у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
 Звертаємо увагу, що згідно пункту 18 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 № 848 громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані щомісяця сплачувати обов’язкову частку платежу.
Людмила Савченко, начальник відділу грошових виплат і компенсацій

Влітку, коли закінчується навчання у школах і відлунають випускні вечори, відбуваються зустрічі колишніх випускників, котрі давно закінчили школу. І незалежно від того, чи це ювілейна дата, чи не зовсім кругла, подія це дуже хвилююча. Бо повертає вже дорослих людей у їхню юність, в дитинство, до їхніх витоків і джерел. До незабутнього.
Нещодавно , 7 липня така зустріч відбулася і для 10-Б, випускників 1978-го року випуску Золотоніської міської школи №4, котрі зустрілися через 40 років після закінчення школи.
Зійшлися на зустріч на порозі своєї школи, тоді вона містилася в центрі міста по вулиці Садовий проїзд, де тепер будинок дитячої і юнацької творчості. Піднялися на другий поверх, зайшли до класу, в якому раніше був зоологічний кабінет. Тут відбулася перекличка за класним журналом. Із 30 випускників за списком на зустріч прибув 21. Клас поринув у спогади разом зі своїм класним керівником Зінаїдою Григорівною Куриленко, вчителькою біології. Вони в неї були першим класом, який набрала 23-річна вчителька, котра й досі працює в Золотоніській гімназії імені С.Д. Скляренка, стала Заслуженим вчителем України, нагороджена орденом Княгині Ольги. Скільки квітів красується на подвір’ї гімназії, виплеканих руками їхньої вчительки і теперішніх її вихованців! Їй теж вони вручили квіти - орхідеї. Також в гімназії досі веде групи продовженого дня їхня вчителька фізкультури Зінаїда Андріївна Спиціна. А пам’ять своєї першої вчительки Скляр Олени Іванівни, котрої не стало торік, та вибулих зі строю однокласників вони вшанували хвилиною мовчання. А також свого однокласника військового льотчика Василя Макаренка, який трагічно загинув.
- Збиратися на зустрічі ми почали через 15 років після закінчення школи, - розповідає Галина Декальчук, головний кухар Золотоніської гімназії. - Після того, як життя встигло помотати мене з сім’єю по світу, я вже працювала в столовій четвертої школи і випадково в підвалі знайшла фотографію нашого випуску. Ось тоді ми списалися й зустрілися. Я спекла великого торта,на якому як на іменини встановили свічки, сфотографувалися на фоні знайденого фото. З тих пір зустрічаємося через кожні 5 років. І Галина Петрівна є незмінним організатором цих зустрічей.
 Розповідають, що їхній клас був особливим, талановитим. Восьмеро випускників закінчили школу із золотою медаллю. Багато в кого доля склалась за правилом: де родився- там і пригодився. Бо багато однокласників працюють у рідному місті й районі та зустрічаються в щоденному житті і товаришують. Лікарем-отоларингологом в Золотоніській лікарні працює Ніна Марченко, стоматологом - Наташа Лисенко, лікарем-наркологом Юра Жигайло, медиками Тетяна Костриця і Тетяна Воскобійник. До речі, Тетяна Воскобійник, старша медсестра неврологічного відділення разом з однокласником, механіком Віктором Сисаєм стали подружньою парою. Близнята Світлана і Люба Калашники стали педагогами, одна працює в Золотоноші, а друга в Херсоні. Працює в Черкасах у школі Юра Романенко. З далеких країв прибув підполковник Сергій Чурута. З близьких - інженер –лісничий Золотоніського лісгоспу Анатолій Богданов, економіст Ліда Зінченко і агроном Ольга Євтушевська, котрі стали приватними підприємцями. Таксує у місті Володя Олексенко, має справу з технікою Андрій Каптановський.Відомий у місті кондитер Володимир Мірошник. Працює у місті юристом Таня Пипка. А Валерій Кирдода - далеко, дипломатом у Бельгії, котрий обіцяв приїхати, як тільки випаде нагода.
Після зустрічі в стінах колишньої школи вони продовжили спілкуватися в «Маєтку». Говорили про життя, про пізнані істини. Разом співали, жартували і розважалися. Прощалися до наступних зустрічей. Як між рідними людьми, котрі також дуже часто зустрічаються. Наприклад, у столову тьоті Галі Декальчук ходять внучки Тані Костриці і Олі Біди, бо дівчатка навчаються в гімназії. За партою місце займають і зайняли внуки. Життя продовжується. Про це говорили на своїй зустрічі випускники 10-Б 1978 року випуску.