Оновлений 12:29:44 18.04.2019

Рекламне оголошення

Ви можете розмістити оголошення в цьому місці за 25 грн.

Головний редактор

Головний редактор

Рецепт від Івана Голобородька для «слуг народу»

  6-го квітня, напередодні Благовіщення, свій 80-річний ювілей відзначив  Заслужений юрист України, заступник прокурора Черкаської області в 1990—2000 роках, нинішній голова міського клубу «Ветеран» і просто шанована й авторитетна людина Іван Григорович Голобородько. «Слуга народу», як напівжартома називає його дехто із друзів з огляду на те, що він є тезкою й однофамільцем головного героя однойменного фільму «Слуга народу». Без жодних лапок і умовностей його й справді можна назвати слугою народу, а вірніше - народним захисником з огляду на посаду й заслужену репутацію. Отож і поважний ювілей, й ім’я Івана Голобородька, що в теперішні виборчі часи на Президентський пост чи не в кожного українця на вустах, й послужили приводом для цієї нашої розмови з Іваном Григоровичем Голобородьком. Йому наша газета щиро бажає при доброму здоров’ї до 100 літ прожити, ніяких бід не  знати, від родини й добрих людей шану мати.
- Іване Григоровичу, Ви родом із Драбівського району. Свого часу були прокурором Драбівського району, а потім по службових щаблях піднялися до заступника прокурора області й протягом 10 років займали цей пост. Що справило вплив на ваш вибір професії, життєвої дороги?
- Родом я з села Коломиці, там жили з батьком та мамою. Я пішов по батькових стопах, пішов його стежкою. Батько працював у органах держбезпеки. Коли почалася війна, то його залишили для роботи в підпіллі. У 1943-ому році німці забиралися геть, то все підпілля накрили, заарештували, звезли в Шрамківку й вкинули у 20-метровий колодязь та зверху розстріляли з автоматів. Мені було тоді 4 роки, як батька не стало. Його ледь пам’ятаю: приїздив на конях, чутно було по цокоту підків на копитах. Я був один у мами і вона у мене одна, працювала на фермі, підсобляв їй, разом тягали верейки сіна для її групи корів.
  До восьмого класу із Коломиць я став ходити в Свічківку до середньої школи. Там на першому дзвонику 31 серпня 1955 року зустрів своє кохання - дівчину Ліду з карими очима й чорною косою. Ми були однокласниками й дружили аж до випускного. Потім - служба в армії, на морфлоті, де я побував і у водолазній школі в Севастополі, і служив на Балтиці. У 1960 році демобілізувався й влаштувався працювати в райком комсомолу.Відрядження по селах, де доводилось і ночувати, їздили на велосипедах. Ліда встигла закінчити школу бухгалтерів і технікум зв’язку та працювала бухгалтером Союздруку. Вона й поставила питання руба: або будемо щось вирішувати, або катай собі інструкторш на велосипеді. Ми одружилися, разом в любові та злагоді прожили 58 років. Виховали двох доньок, одружили  й внуків та правнуків діждали. Забрали до себе й маму з Коломиць і вона з нами прожила ще 10 років і на 91-ому пішла у засвіти. А Ліди не стало рік тому, 15 грудня і це найбільша моя втрата.
  Своє сімейне життя ми починали у Золотоноші, де я влаштувався працювати на ремонтно-механічний завод. Так як черга на квартиру була довгою, то взяли ділянку під забудову й стали будуватися. Жили на квартирі, а в 1964-ому мали вже свою кухню й спальню, потім ще хату добудували.
  Якось між іншим довідалися, що в суд потрібен судвиконавець. Дружина переконала мене спробувати, бо я мріяв працювати в правоохоронних органах. Суддею тоді була Ольга Яківна Бельтюкова. Її я називав своєю другою мамою, вважаю унікальним спеціа-лістом, зіркою правосуддя без жодних перебільшень особливо в нинішнє сьогодення. Її не стало недавно, на 94-ому році життя, ось тільки  сороковини пам’яті відмітили. Вона навчала діяти по закону й по совісті. Не тільки вчила, а й сама так чинила. Не тільки во-на, а й прокурор Андрій Прокопович Кирик. Це великі вчителі в науці справедливості, перед якими я схиляюсь.
   Це за рекомендацією Ольги Яківни я вступив до Одеського університету імені Мечнікова на юридичний факультет, який закінчив у 1973 році. Попрацював слідчим і в міліції, а із 1976 року - в прокуратурі. У 1979-ому мене призначили прокурором Драбівського району з посадовим окладом 132 карбованці. Відбув 2 службові терміни, бо нормою вважався один п’ятирічний термін, а два - це вже як виняток, як запобігання розви-тку корупції.
У 1989 році з обласної прокуратури приїхав у район прокурор і запитав, у якому районі плануєте працювати? –Куди направлять, без вибору, - я відповів. Тоді мені й повідоми-ли, що забирають в обласний апарат, де довелось 10 років працювати заступником прокурора Анатолія Антоновича Коцюрби (він живий, але дуже слабує), набиратися но-вого досвіду. Як на мою думку, то тепер від прокуратури залишилася одна назва. Людям нема куди звернутися за допомогою. Верховна Рада забрала загальний нагляд, а також слідство, яке прокуратура вела професійно. Кожен період в історії чимось відзначався. Але подібного з нинішнім, з дачами, віллами, маєтностями й багатствами, напевне, ще не було, як немає кому спитати, звідки це все взялося.
- Про яку із справ можете згадати без роздумувань, у якій довелося проявити свою принциповість, можливо навіть ризикуючи?
- Була така  справа у Білоусівці, де вбили одиноку вчительку. Нерозкрита, висяк. Підозра впала на злісного аліментника, що приїздив у село дизелем із Золотоноші, його й пропонували заарештувати за вбивство. Але в мене залишалися сумніви, попросив додаткового розслідування, яке й принесло результати. Вбивцею виявився місцевий житель, що заздалегідь спланував вбивство. Це підтвердило додаткове розслідування.
- Хтось з ваших дітей чи внуків пішов вашою стежкою, обрав професію юриста?
- Внук Влад, син молодшої доньки Людмили. Він закінчив Одеську юридичну академію, захистився і в березні отримав диплом. Мені хотілось би, щоб у правознавстві він сказав своє слово. Але це так, приватно, а найбільше хотілось би, щоб наші люди в своїй країні мали захист. Щоб головне кредо правознавців діяти по закону і совісті працювало насправді. Хотілось би до цього дожити. Сподіваюсь, бо 13-річний правнук Денис називає мене просто Ваня, як рівню, так само кличе й 5-річна правнучка Кіра.
- Ви - голова клубу «Ветеран», чи не обтяжує вас громадська робота?
- Ніскільки. Ми люди одного покоління, давно знаємось, готові чим можемо один одному допомогти. Раніше цю посаду обіймав Юхим Давидович Грановський, Заслужений будівельник. Збираємось двічі на рік, здаємо внески. Спілкуємось. В разі потреби підс-тавляємо один одному плече. Як родичі чи може навіть більше.
- У вас таке промовисте прізвище, актуальне у нинішній виборчій кампанії, коли головного героя фільму «Слуга народу» Івана Горобородька ототожнюють чи порівнюють з кандидатом у Президенти Володимиром Зеленським. Як ви ставитесь до того, коли вас називають «слугою народу»? До речі, за кого голосували в першому турі виборів?
- Так жартує дехто з моїх близьких, а також друзів здалеку. Як от щойно зателефонував колега з Вінницької обласної прокуратури Геннадій Вівдич і саме так замість на ім’я по батькові звернувся. Я підтримую цей жартівливий тон. Та й по всьому. А голосував я і в 2014 році, і ось нещодавно 31 березня за Юлію Тимо-шенко, бо вважаю її зрілим політиком. Найперше в нашій країні економіку потрібно розвивати і цим рятувати народ. Це найперше й найголовніше завдання «слуг народу».

Серед розробників доктрини - і засновник «Лівобережної» Роман Головін

Ця Нова Соціальна Доктрина не привнесена кимось ззовні, а вистраждана нашим суспільством, новими умовами життя й розвитку. Незалежно від симпатій чи антипатій  ми маємо обрати курс нашої країни. У нього лише один критерій - небайдужість. Юлія Володимирівна наголосила, що на підтримку доктрини зібралася як ніколи велика аудиторія І вона викликала на сцену творців нового економічного курсу, людей молодих і перспективних. Серед них можете впізнати і засновника газети «Лівобережна» Романа Головіна. Новий економічний курс буде дороговказом на найближчі 10 років і зробить Україну регіональним європейським лідером.
Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко закликала  всю Україну: приєднуйтеся до обговорення! Вивчайте, аналізуйте, пропонуйте - цей заклик поширює і «Лівобережна», щоб вже у близькому майбутньому зробити наше життя кращим.
Ця програма мені близька по духу як редактору, як підприємцю, як мамі і як жінці, тому закликаю разом її підтримувати і впроваджувати.
Наталія Пономарьова

Правила сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями

Звертаємо увагу фізичних осіб- підприємців,  що з 2017 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010, внесено зміни  щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску фізичними особами - підприємцями, та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність .
Базою нарахування ЄСВ для фізичних осіб - підприємців на загальній системі і осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність є сума доходу, отриманого від їх діяльності, яка оподатковується  ПДФО. При цьому, сума єдиного внеску не може бути менше розміру мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску).   ЄВ встановлюється у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464) :
з 01 січня 2017 року - 704 грн. (3 200 х 22%) ,
з 01 січня 2018 року -819,06 грн. ( 3723х22%)
Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі -ЄВ), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
З 01.01.2017 звільняються від сплати єдиного внеску за себе ФОП на спрощеній і на загальній системах оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464). Зазначена норма не застосовується до осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
За інформацією Державної фіскальної служби та Пенсійного фонду України

Грійтеся тільки біля справних печей

20.11.18р. близько 16:40 години в селі Лящівка Чорнобаївського району в господарстві місцевого жителя 1959 року народження виникла пожежа в житловому будинку, (розміром 7х8 м., стіни цегляні, покрівля шиферна). Вогнем пошкоджено перекриття на площі 1 м.кв. Причина пожежі – порушення правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення. Пожежу локалізовано до прибуття аварійно рятуваного підрозділу.
Рятувальники звертаються до населення із застереженням щодо дотримання правил пожежної безпеки при обігріві власного житла. Печі, котельні та інші опалювальні прилади мають бути старанно перевірені й відремонтовані. Усі несправності мають обов’язково бути усунені до початку використання печей та груб.
У разі якщо ви стали свідком надзвичайної події не зволікайте одразу звертайтесь до служби порятунку за телефоном «101».
Дослухайтесь наших порад і нехай біда оминає ваші оселі!

В одну ніч - дві пожежі
За останній тиждень в Золотоніському районі сталося 8 пожеж. Із них лише одна через коротке замикання електропроводки, а решта 7 - через порушення правил користування пічним опаленням. Зокрема, 24 листопада, минулої суботи в темну пору доби сталося аж дві пожежі в селах Вознесенське і Благодатне, куди гасити вогонь виїздили рятувальники із Золотоніської пожежної частини №8. Завдано значних збитків господарям, адже знищено покрівлю та перекриття будинків, пошкоджено домашні речі, тільки прямі збитки становлять більш як 20 тисяч гривень у кожному з випадків. У одному - не був відремонтований лежак на горищі, в іншому - біля топки валялось сміття та різні легкозаймисті домашні речі. Але завдяки допомозі рятувальників вдалося врятувати житло потерпілих. На щастя, під час пожежі ніхто не постраждав.
26 листопада о 5 ранку на хуторі Згар, на території приватного домоволодіння на вулиці Хліборобній, виникла пожежа у надвірній споруді.
На місце події, за викликом, прибули рятувальники чергового караулу Золотоніської пожежно-рятувальної частини, силами яких пожежу о 7:30 було локалізувано, а о 7:45 повністю ліквідовано.
У результаті пожежі вогнем знищено покрівлю та перекриття на загальній площі 45 метрів квадратних.
За попередніми даними причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації печей.
У вівторок вранці 27 листопада рятувальники виїздили в хутір Згарі, де з дороги злетів Мерседес-Спринтер. Водій не втримав кермо на слизькій дорозі, через що автомобіль вскочив у канаву і перевернувся догори колесами. Рятувальники спецтехнікою його підняли й поставили назад на четверо коліс. Обійшлося без травмованих і загиблих, тільки переляком водія і пасажира. Що зайвий раз вчить не поспішати на слизькій дорозі.
Цього ж дня 27.11 о 10-ій годині ранку на пульт диспетчерської служби 101 надійшло повідомлення з невідкладної служби медичної допомоги 103, яка прибула для надання допомоги  жительці будинку №5 по вулиці Незалежності. Тут жінка 1938 року народження зламала ногу і не могла відкрити дверей, тому знадобилася ще й допомога рятувальників.
Як нам повідомила інспектор служби 101 Альона Коваль, єдиною приємною подією минулого тижня  став їхній візит до найменших школярів міської школи №3 - до першокласників. Їм пожежні розповідали про правила протипожежної безпеки, як поводитись на воді, не легковажити з вогнем, без дозволу батьків чи старших не включати прилади в розетку. Найменші школярі були вдячними слухачами.

Subscribe to this RSS feed

-1°C

Золотоноша

Mostly Cloudy

Humidity: 87%

Wind: 19.31 km/h

  • 04 Jan 2019 0°C -7°C
  • 05 Jan 2019 -1°C -7°C