Рекламне оголошення

Ви можете розмістити оголошення в цьому місці за 25 грн.

Головний редактор

Головний редактор

Зміни у порядку надання житлових субсидій з травня 2018 року!

Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України або іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що зареєстровані та проживають у житлових приміщеннях.
У зв’язку з введенням нових правил повторно Заяву і Декларацію  потрібно буде подавати двічі на рік, у травні та жовтні :    • Орендарям житла;
• Тим сім’ям, яким субсидію було призначено не на всіх зареєстрованих, а на фактично проживаючих в помешканні осіб;
• Тим сім’ям, де є непрацюючі люди працездатного віку, в яких або відсутні доходи, або вони менші мінімальної заробітної плати;
• Тим сім’ям, в яких відбулися зміни у складі сім’ї протягом останнього року;
• Тим сім’ям, які станом на 01.05. та 01.10. матимуть понад двомісячну заборгованість за житлово-комунальні послуги і не погасять її відповідно  до червня та листопада .
За новими правилами субсидія не призначається, якщо: - площа квартири перевищує 120 кв. метрів або будинку – 200 кв. м, крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей;
- член домогосподарства або  член сім’ї особи із складу домогосподарства перебував за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії
 Житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, у випадках якщо:
-  у власності сім’ї є автомобіль, якому менше п’яти років з дати випуску, крім мопеда та авто, наданого органом соціального захисту населення;
- будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень;
- у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
 Звертаємо увагу, що згідно пункту 18 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 № 848 громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані щомісяця сплачувати обов’язкову частку платежу.
Людмила Савченко, начальник відділу грошових виплат і компенсацій

Зустріч із юністю через 40 років після закінчення школи

Влітку, коли закінчується навчання у школах і відлунають випускні вечори, відбуваються зустрічі колишніх випускників, котрі давно закінчили школу. І незалежно від того, чи це ювілейна дата, чи не зовсім кругла, подія це дуже хвилююча. Бо повертає вже дорослих людей у їхню юність, в дитинство, до їхніх витоків і джерел. До незабутнього.
Нещодавно , 7 липня така зустріч відбулася і для 10-Б, випускників 1978-го року випуску Золотоніської міської школи №4, котрі зустрілися через 40 років після закінчення школи.
Зійшлися на зустріч на порозі своєї школи, тоді вона містилася в центрі міста по вулиці Садовий проїзд, де тепер будинок дитячої і юнацької творчості. Піднялися на другий поверх, зайшли до класу, в якому раніше був зоологічний кабінет. Тут відбулася перекличка за класним журналом. Із 30 випускників за списком на зустріч прибув 21. Клас поринув у спогади разом зі своїм класним керівником Зінаїдою Григорівною Куриленко, вчителькою біології. Вони в неї були першим класом, який набрала 23-річна вчителька, котра й досі працює в Золотоніській гімназії імені С.Д. Скляренка, стала Заслуженим вчителем України, нагороджена орденом Княгині Ольги. Скільки квітів красується на подвір’ї гімназії, виплеканих руками їхньої вчительки і теперішніх її вихованців! Їй теж вони вручили квіти - орхідеї. Також в гімназії досі веде групи продовженого дня їхня вчителька фізкультури Зінаїда Андріївна Спиціна. А пам’ять своєї першої вчительки Скляр Олени Іванівни, котрої не стало торік, та вибулих зі строю однокласників вони вшанували хвилиною мовчання. А також свого однокласника військового льотчика Василя Макаренка, який трагічно загинув.
- Збиратися на зустрічі ми почали через 15 років після закінчення школи, - розповідає Галина Декальчук, головний кухар Золотоніської гімназії. - Після того, як життя встигло помотати мене з сім’єю по світу, я вже працювала в столовій четвертої школи і випадково в підвалі знайшла фотографію нашого випуску. Ось тоді ми списалися й зустрілися. Я спекла великого торта,на якому як на іменини встановили свічки, сфотографувалися на фоні знайденого фото. З тих пір зустрічаємося через кожні 5 років. І Галина Петрівна є незмінним організатором цих зустрічей.
 Розповідають, що їхній клас був особливим, талановитим. Восьмеро випускників закінчили школу із золотою медаллю. Багато в кого доля склалась за правилом: де родився- там і пригодився. Бо багато однокласників працюють у рідному місті й районі та зустрічаються в щоденному житті і товаришують. Лікарем-отоларингологом в Золотоніській лікарні працює Ніна Марченко, стоматологом - Наташа Лисенко, лікарем-наркологом Юра Жигайло, медиками Тетяна Костриця і Тетяна Воскобійник. До речі, Тетяна Воскобійник, старша медсестра неврологічного відділення разом з однокласником, механіком Віктором Сисаєм стали подружньою парою. Близнята Світлана і Люба Калашники стали педагогами, одна працює в Золотоноші, а друга в Херсоні. Працює в Черкасах у школі Юра Романенко. З далеких країв прибув підполковник Сергій Чурута. З близьких - інженер –лісничий Золотоніського лісгоспу Анатолій Богданов, економіст Ліда Зінченко і агроном Ольга Євтушевська, котрі стали приватними підприємцями. Таксує у місті Володя Олексенко, має справу з технікою Андрій Каптановський.Відомий у місті кондитер Володимир Мірошник. Працює у місті юристом Таня Пипка. А Валерій Кирдода - далеко, дипломатом у Бельгії, котрий обіцяв приїхати, як тільки випаде нагода.
Після зустрічі в стінах колишньої школи вони продовжили спілкуватися в «Маєтку». Говорили про життя, про пізнані істини. Разом співали, жартували і розважалися. Прощалися до наступних зустрічей. Як між рідними людьми, котрі також дуже часто зустрічаються. Наприклад, у столову тьоті Галі Декальчук ходять внучки Тані Костриці і Олі Біди, бо дівчатка навчаються в гімназії. За партою місце займають і зайняли внуки. Життя продовжується. Про це говорили на своїй зустрічі випускники 10-Б 1978 року випуску.

Дизель молодості нашої

Ганна вже пенсіонерка. Їй ледь за 60. Але навіть попри те, що кілька років добавили до пенсійного віку, їй не хочеться й самій собі признатися, що вже промайнув той полустанок, за яким пенсія. Ще планувалося попрацювати, мати якісь значимі досягнення в роботі. Тому вона продовжує ходити на роботу: два дні на тиждень, щоб не набриднути співробітникам і самій не втомитися. Два дні виділяє для дому й городу. А ще один, окрім вихідних суботи й неділі, заброньованих для внуків, то день для себе для виходу в люди. Бо десь прочитала, що чим більше залишатимешся вдома, тим більше ставатимеш схожим на бомжа. Похід в люди - це вірніше поїздка дизелем зі свого невеличкого містечка в місто обласне. Пенсіонерам проїзд безплатний. Ніяких перепон на дамбі, не доводиться як у маршрутці чекати, в яку сторону проїзд відкритий. При цьому обов’язково спохопишся, що міст вже ремонтують більше року, разів з десять оголошували про строки його відкриття, аж з тим стомилися. А дизель із вицвіло-блакитними вагонами чухкає строго за графіком. Його пасажири - переважно старші люди з кравчучками, торбинками, поклажками, букетами польових квітів і кропно-хрінними в’язанками для соління.
 Навіть попри легкий літній дощик на пероні багатолюдно, ніхто й не думає поїздку відкладати. Ця підтоптана десантура, працюючи ліктями, руками і язиком, бере потяг штурмом, встигаючи за 2 хвилини стоянки опинитися у вагоні. Там тісно, всідаються на лавах щільно, а вже за Садами, Хвилівкою, а тим більше за Благодатним у вагоні здебільшого стоячі. У дизелі часто бувають несподівані зустрічі.
 Як того дня на Ганниних очах. Худенька, струнка, як фотомодель жінка, надриваючись тягнула нав’ючену кравчучку однією рукою, а другою притримувала корзинку з огірками - їй це все допомагав затягти і порозпихати в купе сивий статний чоловік, встигаючи обсипати її компліментами. Як виявилось, і ця жінка, і та навпроти неї огрядніша з круглими як яблука щоками, і та чорнява інтелігентна, що сиділа поряд з Ганною та сивий чоловік були з одного села на Драбівщині і зустрілись неждано - негадано. Одні їхали здому, інші - додому. Струнка в проміжках між захопленою розмовою з подругою намагалась додзвонитися синові, щоб її зустрів, бо з таким багажем їй не справитись. Той, як і кожного разу, матір відчитував, дорікаючи навіщо було стільки набирати. Але вона не могла залишити наче сиротами вишні в батьківськім саду необірваними. Її повнотіліша подруга їхала здому до міста, тому без такого великого багажу. Повнувате обличчя виглядало моложавим, а фігура по-спортивному енергійною. Бо в неї друга молодість. Двох доньок виростила, а тепер при ній троє внуків: старшому Павлові скоро 15 і його після 9 класів прилаштовує у коледж; середня Маринка йде до 5 класу, а найменший Роман після підготовчої групи в дитсадку піде в школу до першого класу.Ніби між іншим жінка сказала, що їй кілька років довелося обходити лежачу свекруху, а тепер занедужав чоловік.
 Обидві розпитували ще про трьох інших своїх подруг, бо в юності вони товаришували вп’ятьох - ще Тетяна, Надія і Віра. Особливо про Тетяну, повз хату якої вони поспішають на полустанок. У Тетяни теж було троє дітей. Коли вона третього хлопчика народила, то чоловік навіть у роддом не навідався, а пішов до другої жінки, у якої не було дітей і потім вони їх не мали. А від своїх дітей батько відвернувся, дарма що вони виросли гарними людьми. Той найменший дуже шанованим чоловіком став, він же й матір доглянув, коли Тетяна захворіла. А Віра подалася за кордон на заробітки і вже звідти своїх дітей на ноги поставила.
Скільки людей - скільки доль. У кожного в цьому вагоні свій роман чи повість, що ось-ось доходить до епілогу. Своя філософія і життєві мудрості. Почувши кілька життєвих сюжетів, інтелігентна жінка, як виявилось дружина і мама військового-офіцера, в двох словах на друге вухо переповіла Ганній свою історію, переконуючи висновком: не треба жити разом з дітьми чи внуками, тільки окремо, тоді рідніші будете.
 Чоловік з сивиною нікого не вчив жити. Тільки зауважив, що після навчання у вузі їх з дружиною за направленням забезпечили роботою і будинком-квартирою, на машину вони вже самі заробили, як і на щорічний відпочинок в Криму, дітей виростили й вивчили. Залишається молити Бога про здоров’я, бо на теперішню пенсію не налікуєшся. Своїм же внукам і правнукам  він бажає державних гарантій і з роботою, і з житлом; можна сказати-- повернення давно забутого старого. Сам же в поклажі, видно для внуків, везе зелену кукурудзу і червонобокі персики.
- Але дітям потрібні батьки! - вже ніби й не по темі, коли дизель торохтить через міст і з вікна темніє глибока вода, говорить повновида жінка й заливається ручаями сліз. Прорвало плачем. Виявилось, тато й мама заробляють тим, що привели дітей на світ божий, а виховує їх вона, бабуся. Нагодувати й одягти - це вона з усіх сил старається, а їх же треба в світ вивести, усіх трьох. В одну мить цей гурт людей в одному купе ніби осінило: та цій жінці пам’ятник прижиттєвий варто поставити.
- Ото Дніпро розлився! - піджартував над її хвилинною слабкістю сивочолий і вона разом з усіма заусміхалася крізь сльози.
  У Черкасах з дизеля висипає багатолюддя на перон й через вокзал прямує на зупинку міського транспорту. Знову десант поважного віку бере штурмом тролейбус, бо проїзд в ньому безплатний. При цьому можна завважити, що пенсіонери обласного центру у виграшнішому становищі, ніж з невеличких містечок чи сіл, де цей проїзд дозований. Наприклад, у Золотоноші в міському автобусі безплатний проїзд тільки в третю середу місяця (це як пощастить чи коли не забудеш?), а в Золотоніському та інших районах лівобережжя - раз на тиждень, але потрібно ще запастися талоном для пільгового проїзду.
 Однак дизель-поїзд пасажири вважають за благо, дарма що дещо нарікають на те, що в будні в нього запрягають по 4 вагони, а не по 6, як по вихідних.
 До речі, на вечірній рейс о 17.07 на нього ще більше пасажирів, ніж на полуденний. Тим більше, що о цій порі на черкаському пероні посадка аж на два дизель-потяги: Шевченко - Гребінка прямує на схід, а Черкаси – Христинівка - на захід. Знову тиснява, штовханина, вагони беруть приступом. По переповненому вагону шмигають продавці, пропонуючи чіпси, козинаки й мінеральну воду, а також повний набір молоко- продукції - сир, масло й молоко у флягах. Або співає під гітару дід-бородань так голосно, що здається ніби на повну котушку включили гучномовець. Але цей колорит Ганна сприймає з розумінням. Нетерпима лише до хамських повадок, коли вставляють навушники у вуха і очі - у смартфон і не бачать, коли поступитися матері з дитиною чи старикові. Або коли пруть танком. І від свого походу в люди на дизель-поїзді вона не відмовляється.

Створили Плешканівську об'єднану територіальну громаду

У вівторок 17 липня 2018 р. створили Плешканівську  об'єднану територіальну громаду, другу в Золотоніському районі.
Ця дата являється її офіційним днем народження. Народжувалось дитя цілий рік і, як висловилась голова села Плешкані Галина Іванівна Міхова,
є дитям омріяним і вистражданим, бо народжувалось у великих муках і спротиву.
Останню, остаточну крапку в створенні громади відіграли  збори в селі Коврай 17.07, на які масово зійшлися місцеві жителі і в присутності
представників сусідів одностайно висловились за входження до Плешканівської громади. Отже, тепер до неї ввійшло четверо сіл, приблизно
однакових за розміром і кількістю населення: Плешкані, Підставки, Коврай і Безпальче Драбівського району.
- Ініціатором створення виступили прості рядові селяни з Безпальчого, котрі й запропонували об'єднатися навколо міцного господарства. Цю ідею відразу ж підтримали в Підставках. Відпали села Жорнокльови й Левченки Драбівського району, а також відмовилися сусідні Каленики. А ми
відмовилися від пропозиції Гельмязова, котрий хоч раніше і був райцентром, без підтримки тепер занепав з соціальними питаннями. У нас же в  
усіх селах, де господарюють "Плешкані", всі вулиці освітлено, дороги прогортаються і ремонтуються, зроблено ремонти в клубах. Опорною буде 
школа в Ковраї імені Сковороди, щоб зберегти самобутній дух наших сіл. Ми всі згуртувалися навколо господарства - це з однієї сторони, а з другої -товаровиробник має бути захищений тією ж громадою, за цей рік колотнечі з створенням громади я дістала такий  неоціненний досвід, - розповіла Галина Міхова. (Головою села вона була обрана на останніх виборах, а до того багато років працювала секретарем сільради).
Валентина Андрійченко.

Subscribe to this RSS feed

20°C

Золотоноша

Mostly Cloudy

Humidity: 45%

Wind: 6.44 km/h

  • 15 Oct 2018 20°C 2°C
  • 16 Oct 2018 20°C 6°C