Перший  в області  будинок-інтернат   для літніх людей  під патронатом Православної церкви  минулої неділі, 30 квітня , освячено й відкрито в Драбові. Сталося це  в день Жон—Мироносиць  і заснований  будинок-інтернат  на честь черниці –мучениці Рафаїли Чигиринської, а проводив освячення Митрополит Черкаський і Канівський Софроній. Ідея  створення будинку—інтернату для літніх людей належить благочинному Драбівського округу, настоятелю храму Серафіма Саровського  отцю  Дмитрію Іванусі, яку він втілював у життя трохи більше року. Будинок—інтернат розмістили  в занедбаному приміщенні   колишньої школи, розташованому при в’їзді в Драбів неподалік від пам’ятника-танка. Тепер це доглянута й комфортна споруда, розрахована на проживання 23 осіб. З екологічно чистим і мало затратним опаленням, харчоблоком, кімнатами для проживання на 2-3 осіб, кімнатою для молитви й для відпочинку,  поряд  є земельна  ділянка для вирощування овочів і закладено сад.  Надалі будинок—інтернат  планують перетворити на хоспіс для літніх людей. Ним завідує  матушка Ольга Івануса, яка  протягом періоду облаштування закладу переймалася всіма його проблемами.
Присутні на відкритті закладу керівники району й селища  обіцяли й надалі всіляко сприяти та допомагати цьому закладу. А владика Софроній  керівникам сільгосппідприємств Сергію Саранюку, Валерію Плічку, Анатолію Куцю  вручив  церковні нагороди. А благочинного Драбівського округу отця Дмитра Іванусу нагородив другим ієрейським хрестом в честь 20-річчя   бездоганної  пастирської служби у цьому храмі.

 «На цьому місці 15 лютого 1920 року  «Чорні  Запорожці»   Петра Дяченка і Карліса Броже  під час Першого Зимового походу  розгромили  московсько—більшовицьких окупантів»--такі  скупі  слова написано на постаменті пам’ятника,щойно відкритого в Золотоноші 29 квітня, минулої суботи в Золотоноші  у сквері  Неверовського поряд зі Свято-Успенським собором. Приурочена ця подія  до  традиційного Холодноярського тижня, до 100-ої  річниці Української революції 1917—1921 років. Відкриттям пам’ятника Золотоноша увіковічнила  Чорних Запорожців—учасників  легендарного  останнього бою  Першого Зимового походу Армії УНР  15 лютого 1920 року  біля Свято—Успенського Собору , а також на кризі річки Золотоношка, де  тоді відбулась битва  кінного полку Чорних Запорожців із московсько-більшовицькими військами. Історія легендарного кінного  полку, створеного у лютому 1918 року  і їх незмінного командира Петра Дяченка тісно пов’язана із Золотоношею, цьому полку довелось пройти тернистий шлях, який описав полковник УНР та історик  Олександр  Доценко. Золотоноша - найсхідніше місто, куди дісталась армія УНР. Тоді кінний полк вранці увійшов до міста , визволив залізничну станцію, добрався до церкви, під мурами якої та на кризі річки Золотоношки й відбувся бій. Після нього  більшовики почали панічно тікати з Полтавщини—з Хорола, Гребінки і Лубен. А штаб червоної армії, що стояв у Кременчуці, змушений був евакуюватися до Полтави. Сторінки історії, що раніше  замовчувалася, мають відкритися через століття після тих подій.
  З нагоди відкриття пам’ятника у парку відбувся урочистий мітинг, на який прибуло багато гостей, в тому числі й два народні депутати України Андрій Іллєнко і Юрій Левченко, голова  Черкаської  обласної держадміністрації, керівники міста, місцеві жителі. Майоріли на вітрі знамена,в одностроях Чорних Запорожців вишикувалась місцева молодь, учасники добровольчих батальйонів, хто і в нинішні дні захищає незалежність Української держави. У скрутні часи в українцях  прокидається міцний дух і сила волі—відзначив у своїй промові керівник області Юрій Ткаченко,котрий вручив нагороди й відзнаки  багатьом присутнім. Зокрема, орден «За мужність» 111 ступеня  Лідії  Жгир, медалі  й відзнаки учасникам АТО Олександру Багрію, Олегу Хоменку, Олександру Петренку, Євгену Захарченку, Руслану Токарчуку, Володимиру Кімлику, Сергію Тараненку, Андрію Кириленку, Геннадію Костюку, Володимиру Лазоренку, Володимиру Лисенку, Олександру Маковецькому, Олександру Озьорнову, Сергію Шабалкіну, Олегу Швидюку, Максиму Шкурку, Руслану Яковенку, волонтерам Володимиру Швецю і Олександру Яровому.
У парку звучали патріотичні мелодії. Події далекого минулого переосмислювалися і ставали близькими. Відкриття цього пам’ятника у сквері   стало подією  для міста і його жителів. Готуючись до події, неабияк постаралися міські комунальники , навівши в цьому закутку міста зразковий порядок, в чому їм допомогла ще й весна.

Основні функції акушерки багатогранні і пов'язані з наданням першої акушерсько-гінекологічної допомоги. Це і підготовка інструментарію для проведення прийому лікаря-гінеколога, і допомога лікарю при огляді жінки, і взяття мазків на гістологічні, бактеріологічні види досліджень, а також виписки на проведення аналізів з консультацією фахівців, і проведення патронажу породіль та вагітних, і проведення диспансеризації хворих, ведення документації по їх диспансеризації, психологічна підготовка вагітної до пологів, при потребі ведення педіатричної роботи, а також усім відоме надання допомоги акушер-гінекологу у веденні пологів.
З посмішкою нас зустрічають і у Чорнобаївському пологовому відділені. Здається, що акушери не бувають байдужими і неусміхненими, бо щодня бачать диво.
Якщо Золотоноша ще тільки чекає ремонту то у цьому пологовому відділенні уже затишно та комфортно.
Спілкувалися із завідувачем відділення Тетяною Григорівною Ведмідь, вона відверто говорить, що незважаючи на те, що робота цікава та сповнена позитивних емоцій вона ще надзвичайно стресова, бо на лікарю лежить відповідальність за два життя. Легко зрозуміти, що увесь персонал працює для єдиної мети - здорова жінка та здорова дитина.
Відрізняється нелегка професія акушера тим, що  неможна спрогнозувати як будуть проходити пологи.
Акушери і лікарі повинні бути готовими абсолютно до усього і вміти прийняти правильне рішення за лічені хвилини, тоді як у інших професіях (навіть у медицині) є години та навіть дні для прийняття важливих рішень.
Задоволена завідувач відділенням роботою усього колективу. Розповідає, що на пологах важлива робота кожного із них, від лікаря і до санітарних працівників, які готують приміщення, де на  світ з’явиться малюк. Наголошує лікарка, що за робота кожного із працівників відповідальна, бо за нею стоїть здоров’я жінки та новонародженого. У колективі панує довіра та гармонія. Найважливішим аспектом роботи є професіоналізм кожного члену колективу, злагодженість, повага та довіра.
Тут теж радо запрошують на партнерські пологи, наголошуючи, що необов’язково повинен бути присутнім чоловік, це  повинна бути людина, яка підтримає  і зробить процес комфортнішим психологічно. «Головне, - наголошує Тетяна Григорівна, - щоб цього хотіла жінка, для партнерських пологів важливо тільки її бажання і флюорографія партнера. Наша робота спрямована на те, щоб мама і дитина йшли додому здорові та задоволені».
Орел Вікторія Вікторівна працює акушеркою уже сім років і жодного разу не пожалкувала про вибір цієї професії, крім того, що робота дуже відповідальна і з високим ризиком, вона сповнена найкращими емоціями. Вікторія розповідає, що пам’ятає усіх своїх пацієнток, бо кожна з них із своєю історією. Щодо партнерських пологів то думка акушерки єдина – це правильне сучасне бачення молодих людей, але підкреслює, що варто декілька разів подумати перш ніж на пологи брати із собою коханого: «Не усі готові сприйняти пологи, це стрес і для жінки, і для чоловіка. Інколи у чоловіків з’являється відраза, але частіше все ж вони підтримують дружину та більше шанують її, бо бачили у яких муках вона дарує життя їхній дитині. Чоловіки на пологах частіше поводять себе стримано, навіть заспокоюють дружину, дисциплінують її у дечому, - говорить акушерка». На пологи часто приходять мами, сестри, свекрухи та навіть подруги. Треба лише, щоб у людей була одна мікрофлора, у яку згодом привезуть новонародженого. Біля породіллі повинен бути той, кому вона найбільше довіряє і з ким вона буде спокійною. До кінця терміну перебування жінки у пологовому будинку партнер не змінюється. Пригадує романтичний випадок, який трапився на партнерських пологах: «Чоловік поводив себе чемно, пологи закінчилися вдало і новоспечений батько знайшов можливість покинути пологовий зал і дивом з’явитися у ньому з величезним букетом квітів тим самим розчулив не тільки дружину, а і увесь персонал».
Цього місяця Чорнобаївське пологове відділення зробило щасливішими 19 родин, на світ усі дітки з’явилися здоровими. Щомісяця ці цифри змінюються, в середньому на місяць народжується близько 30 дітей, інколи на добу народжується декілька діток.
Вдячні пацієнти іноді дають своїм діткам імена когось із персоналу, таким чином дякуючи за роботу.
Якби повернути час назад то ніщо у своєму житті ніхто з персоналу не змінював би, бо їхня професія надважлива, вони допомагають людям приходити у цей світ, переживають щодня позитивні емоції, їхні пацієнти завжди усміхнені і задоволені.
Вітаємо Золотоніський та Чорнобаївський пологові будинки зі святом та бажаємо ще більше позитивних емоцій, легких пологів та задоволених пацієнтів.

Поява на світ дитини - це найпрекрасніше, що може статися в житті будь-якої людини, особливо жінки. Обзаведення потомством є не тільки способом продовжити рід, але також дозволяє відчути свою значущість у нашому земному світі. Важливу роль у здійсненні процесу безпосередньо народження дитини відіграє людина, що володіє професією акушера. Зазвичай, ним є жінка, адже саме представниці прекрасної статі в повній мірі притаманні такі якості, як ніжність, доброта, розуміння і високий рівень відповідальності за чуже життя. Не дивно, що акушеркам присвячений свято - Міжнародний день акушерки, ними щорічно відзначається 5 травня. Акушерки допомагають жінкам ставати мамами, супроводжуючи їх з моменту надходження в пологовий будинок до урочистої виписки. Вони оформлюють документи, знаходяться поряд з майбутньою матір'ю до, після і безпосередньо під час пологів, надають породіллям необхідну медичну допомогу і моральну підтримку.
У Золотоноші зустрічають нас усім колективом . Усміхнений і красивий персонал з радістю розповідає про свою цікаву роботу. Та говорять, що усі прийшли сюди за покликанням, обирали професію собі самі та жодного дня не пожалкували про зроблений вибір.
Тут допомагають з'явитися на світ новому життю і роблять людей щасливішими. За місяць встигають прийняти до 30 пологів, приміром у квітні у Золотоноші народилося 28 діток. Акушерки говорять, що їхня робота найкраща, бо у ній багато позитиву і щастя, але зауважують і про те, що робота надзвичайно складана і відповідальна, треба вміти швидко приймати рішення, опановувати себе, вчасно позбуватися непотрібних емоцій, бути рішучими і стійкими до стресів -  цього вимагає робота. Колектив золотоніського пологового відділення чудовий, зізнаються самі, завжди підтримують один одного, підстраховують у потрібних ситуаціях. У відділені усі злагоджено працюють аби був найкращий результат, зізнаються, що батьки приходять до них народжувати і другу, і третю дитину, бо уже довіряють медикам. Протягом усієї розмови колектив наголошує, що вони одна команда, яка діє злагоджено, аби на світ з'являлися здорові дітки і батьки поверталися додому щасливими. Акушери намагаються зробити болісний процес для жінки максимально комфортним, навіть дозволяють вмикати музику на пологах, якщо це не шкодить дитині, а мамі вдається розслабитися. У Золотоноші практикують вертикальні пологи, тому що при вертикальних пологах ризик травмування малюка дуже низький: плід просувається повільно, сам розсовуючи собі родові шляхи. Жінка здатна регулювати процес, допомагаючи і собі, і дитині. Персонал намагається зробити процес пологів максимально комфортним і приємним. Вітаються тут і партнерські пологи, бо лікарі впевнені, що партнер допомагає дружині і процес стає менш болісним. Також партнерські пологи зміцнюють стосунки між подружжям, зближають і позитивно впливають на подальші турботи з догляду за дитиною. Партнерські пологи з чоловіком хороші тим, що в такій важкій ситуації, чоловік може виступити "сильним плечем" і в психологічному відношенні (чоловік зможе встановити контакт між жінкою і лікарями) і у фізичному плані. Іноді чоловіки пологи фотографують чи навіть фільмують, особливо перші хвилини життя дитини і її зустріч із мамою.
Одна з медсестр зізнається,  що нещодавно на світ у цьому пологовому будинку з’явився її онук: «Ні з ким з персоналу я попередньо не домовлялася, бо довіряю усім, так як вони є професіоналами у своїй справі, народження онука випало на чергування Сагайдак
Тетяни Григорівни і я дуже задоволена результатом». Тим часом Тетяна Григорівна розповідає, що працює лише другий рік і спочатку було нелегко звикнути до емоційного навантаження на роботі, але зараз отримує лише позитивні емоції від своєї роботи. Додає, що велику роль у цьому відіграє і колектив, який завжди готовий прийти на допомогу і підтримати молодого спеціаліста.
Далі розповідають, що хоч і народжується чужа дитина вони отримують заряд позитивної енергії на увесь день і цю радість не можна вкласти у слова. Іноді навіть розчулюються від переповнення позитивних емоцій. "Через неймовірну відповідальність лікар під час пологів на емоції не відволікається,  а радіє уже згодом, коли почує голос дитини", -  розповідає старша медсестра відділення Лілія Хирняк. Вдячні пацієнти іноді дають своїм діткам імені лікаря чи акушерки, також ім'ям персоналу називають дитинку, яку залишили у пологовому відділені, хоча останнім часом так роблять украй рідко. Акушерки зізнаються, що народжуваність останнім часом упала, можемо припустити, що одним із факторів став соціальний стан населення та нестабільність.
Також ми дізналися, що скоро пологове відділення чекає капітальний ремонт та нове обладнання, уже до Нового року ремонт, на який виділено близько 5 мільйонів, планують завершити. Більше року у Золотоноші жінки, які приходять народжувати безкоштовно отримують  пакети для пологів (якщо придбати його самому то його вартість складе приблизно 1000 гривень).