Щороку 30 вересня Україна відзначає День Усиновлення – свято добра, віри, надії, любові.
Батьківство – це велике щастя і одночасно велика відповідальність. Наша країна поповнюється людьми, які небайдужі до чужої долі. Серед них і люди, які зігрівають дітей, що залишились без батьківського піклування, у своїх родинах, даючи їм надію на щасливе дитинство, краще майбутнє. Це батьки-усиновителі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни та піклувальники.
Приємно, що в Золотоноші зростає кількість дітей, які виховуються в родинах. З 68 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування 65 дітей охоплені сімейними формами виховання, що становить 96 %. Такий результат на 3,5% перевищує середньообласний показник (92,1%). 49 дітей влаштовані під опіку, піклування, 11 – в прийомні сім’ї, 5 в дитячий будинок сімейного типу. В цьому році із 6-ти посиротілих дітей, одну дитину усиновлено жителями Золотоноші. Інші влаштовані під опіку родичів, одну з яких з подальшим усиновленням. Справа про усиновлення вже знаходиться в суді.
На території міста проживає 44 родини опікунів, піклувальників, в яких виховується 57 дітей. Функціонує 9 прийомних сімей, в які влаштовано 14 дітей та 1 дитячий будинок сімейного типу з десятьма дітьми-вихованцями. У 2016 році у місті створено нову прийомну сім’ю, у яку влаштовано одну дитину. У діючу прийомну сім’ю довлаштовано одну посиротілу дитину.
Пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, залишається усиновлення. У місті проживає 32 сім’ї, які виховують 39 усиновлених дітей. Одна сім’я виховує 5 усиновлених дітей, одна – трьох та дві сім’ї виховують по двоє усиновлених дітей.
У квітні 2016 року вперше в області прийомними батьками усиновлено повнолітню (18-річну) особу з числа дітей, позбавлених батьківського піклування.
На обліку кандидатів в усиновлювачі перебуває 3 подружні пари та одна одинока жінка. З початку року одна сім’я  поповнила свою родину, усиновивши дитину, яку рідна мати залишила у пологовому будинку.
Хотілося б, щоб всі діти, які залишаються без батьківської опіки, не знали, що таке інтернатні заклади, а знаходили свою нову сім’ю.
Саме з щирого бажання українських громадян та відповідальності за прийняте рішення щодо прийняття у родину посиротілої дитини, будуються засади майбутнього суспільства.
Щиро дякую усім батькам, у чиїх сім’ях виховуються посиротілі діти! Шановні Золотонісці! Бажаю кожному з вас віри та сили для здійснення Ваших мрій, міцного здоров’я, добробуту та злагоди.
Нехай щастя та успіх, любов та взаєморозуміння завжди супроводжують ваші родини, адже без родини немає щастя для людини!
Ірина Ізгагіна, завідувач сектору по роботі з дітьми-сиротами, дітьми. позбавленими батьківського піклування та дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах служби у справах дітей, молоді та спорту виконкому Золотоніської міської ради
На фото: будинок сімейного типу Дрожків - мама Любов Миколаївна і тато Юрій Олександрович та десятеро їхніх дітей: Богдан, два Сашки, Василина, Миколка, Альона, Софійка, Андрій, Яна, Артем

20 вересня близько 23-ої години вже темної ночі  в невеличкому селі Сеньківці, що належить до Драбівецької сільської ради Золотоніського району, трапився зухвалий випадок розбою. Двоє невідомих чоловіків у масках нахабно вдерлися в будинок місцевих 60-річних пенсіонерів. Дома були чоловік з дружиною. Незвані незнайомі гості спершу присікалися до господаря, погрожуючи фізичною розправою й електрошокером та вимагали гроші. Не тільки нахвалялися побити і вбити, а й рукоприкладствували, завдавши тілесних ушкоджень. Господиню тільки лякали, але не били. Розбійники знайшли в хаті 16 тисяч гривень, забрали ці гроші та плазмовий телевізор LG, дві новеньких мобілки NOKIA, подаровані подружжю на ювілей. Роздобувши неабияку здобич, пришельці в масках подалися геть із обкраденої хати. Частина грошей в господарів залишилась від проданої корови, а частина - то зібрані кошти для їхньої старенької бабусі на випадок смерті. Пограбовані господарі самі налякались до смерті.
 Тепер розбійників розшукує поліція. За фактом відкрито кримінальне провадження за ч.3 ст.187 - розбій. Подібні резонансні злочини перебувають на контролі в міністерстві внутрішніх справ.

25 вересня близько 3-ої години ночі в селі Домантовому по вулиці Небесної Сотні непрацюючий житель села Коробівки П., 1987 року народження на грунті раптово виниклих неприязних відносин спричинив непроникаюче ножове поранення в область поясниці своєму ровесникові Б., теж 1987 р.н., теж непрацюючому жителю Домантового.Потерпілого доправили до районної лікарні, де йому надали медичну допомогу.Вирішується питання про порушення кримінального провадження за ст.122 ч.1 - нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Газета «Лівобережна» у №26 від 7 липня 2016 року в матеріалі під заголовком «Драбівська поліція із залізничниками розслідують випадок смерті пасажира поїзда» розповідала про випадок, який стався 9 червня цього року. Йшлося в ньому про пасажира поїзда №148 Київ - Одеса, який знепритомнів у вагоні. На станції Драбове чоловіка забрала швидка допомога до лікарні, але медикам його врятувати не вдалося. Нещодавно до редакції надійшов лист від його дружини з Києва, який ми публікуємо.
  «Ваша газета написала невелику статтю про Купрійчука Юрія, пасажира поїзда №148, який помер. Хочу вам повідомити обставини його загибелі. Мій чоловік їхав провідати хвору бабусю в село Білоусівка Драбівського району. За цим маршрутом щомісяця їздив останні десять років. Купив квиток у касі. Сів на потяг. Виїхав із Києва до станції Драбове-Барятинське. В купе з ним їхав чоловік, який виявився бандитом. Він підсипав Юрі в напої психотропний препарат, який викликав зупинку дихання , і мій чоловік впав у кому. Він його обікрав (зняв золотий ланцюжок з хрестиком, забрав усі кошти із гаманця, дорогий смартфон).Коли потяг прибув на станцію, він повідомив провідникам, що пасажир заснув і не прокидається. Вони винесли його в тамбур. Друзі мого чоловіка забрали його на перон і потім начальник станції викликала швидку допомогу.Поїзд поїхав далі, а токсичний препарат вбивав мого чоловіка. Йому потрібна була реанімація , але до лікарні його не довезли. Він помер. Його серце зупинилося на 33-ому році. Він був молодий, здоровий, порядний чоловік. «Укрзалізниця» провела своє службове розслідування смерті пасажира. Тепер я хочу розповісти про справжні обставини загибелі мого чоловіка й застерегти від небезпеки інших людей. Чому через три місяці після того,як стався цей випадок? Бо стільки часу тривала експертиза, результати якої підтвердили, що смерть настала від отруєння психотропним препаратом. Злодії і вбивці не дрімають, на цьому місці , в такій ситуації може бути хтось інший. Не будьте довірливими! - за цю істину заплачено дорогою ціною - ціною людського життя».
 Газета висловлює співчуття пані Тамарі, яка втратила чоловіка в молодому віці й стала вдовою, а їхня малолітня дитина - сиротою. Повторюємо застереження пані Тамари: будьте уважні й обережні! За фактом смерті пасажира відкрито кримінальне провадження, досудове розслідування проводить Драбівський відділ поліції. За даними паспорта встановлено прізвище пасажира, який їхав по сусідству з Юрієм. Але він на свободі, підозру йому не оголошено. Чим закінчиться слідство - ми повідомимо нашим читачам. Але людського життя не повернути.