За ініціативою медичних працівників Золотоніської центральної районної лікарні та голови профкому Наталії Сердюк минулого четверга в клубі рай лікарні відбулися збори колективу, на які було запрошено представників обласної профспілки. Зокрема,голову обкому профспілки Валентину Кочубей, її заступника, Заслуженого лікаря України Миколу Клімова, правозахисного інспектора Олену Аулову, а також головного лікаря районного центру медико-санітарної допомоги Ларису Насальську, голову постійної депутатської комісії міської ради з питань охорони здоров’я Віктора Жернового. У колективі медиків схвильовані тим, як проходить реформування цієї служби, їх цікавить, чи не будуть урізані їхні права, адже попереджались про скорочення та звільнення при реформуванні. У роботі зборів активну участь взяла голова обкому профспілки В.Г.Кочубей. Валентина Григорівна перш за все пояснила, що вони не мають права призупинити медичну реформу, але зобов’язані відстоювати права працівників їхньої галузевої профспілки. Тому радила зі спірними питаннями звертатися до них, де в конкретних ситуаціях вони підказували б законний вихід. Також Валентина Григорівна підкреслила, що за певних обставин у людей будуть зменшені доплати за стаж, тому своїх людей вони налаштовані повідомляти про підводні камені при проведенні змін, бути до них готовими та знаходити оптимальні варіанти їх вирішення.
 Більше запитань, ніж відповідей стосовно програми реформування медицини в Золотоніському районі виникло у Миколи Григоровича Клімова, який навіть висловився про те, що тут спершу варто було б навести порядок, а вже тоді братися за пілотний проект.
 Практичні поради щодо конкретних ситуацій надавала правозахисний інспектор Олена Вікторівна Аулова, котра радила претендентам на звільнення не поспішати писати заяву за власним бажанням. Коли ініціативу проявляє роботодавець, він повинен і відповідати за свої дії,додержуючись послідовності і враховуючи законні права своїх працівників. Правнича теорія не завжди співпадає із практикою, тому правозахисник готова відстоювати права членів профспілки.
 Питання  від медиків посипались лавиною. Як особистого, так і виробничого плану. Зокрема, занадто емоційним був виступ педіатра Бориса Антиповича .На його думку, коли педіатри опікуватимуться дітьми від народження й до шестирічного віку, а далі дітьми займатиметься сімейний лікар, спричиниться хаос в педіатрії, буде завдано непоправного удару по дитинству. Медики кричали криком про таке питання, як приєднання тубдиспансеру до інфекційного відділення - в центрі медичного містечка, та ще й неподалік від харчоблоку, пологового відділення це просто недопустимо - наполягали вони.
 Можна перераховувати ще й інші важливі питання, порушені на цьому зібранні. Але це була розмова глухого з сліпим, або гра в одні ворота. Бо не було сторони, яка б це вислухала, могла б прояснити і прореагувати. На зібранні не було головного лікаря Золотоніської ЦРЛ С.В.Примака. Був присутній начмед С.М.Козлов, але Сергій Михайлович зі своїм посадовим статусом не міг внести ясність у порушувані питання, підкидаючи в спільний котел ще й свої.
 Та й взагалі складається враження, що керівництво ЦРЛ грає в піджмурки. Головний лікар уникає розмови начистоту з колективом. Ігнорує подібну розмову з депутатами на сесії міської ради. Таємницею за семи печатями залишається використання медичних коштів, про що годі допроситися, як і прояснити ситуацію зі штатним розписом. При тому, що лікарі й медсестри потрапляють під скорочення, штат адміністраторів і статистів залишається недоторканним. Врешті, відколи навколо медичної реформації колотяться в Золотоніській ЦРЛ, то головний лікар міг би прояснити, з чим її «їдять».Принаймні, просимо Сергія Васильовича зробити це для читачів «Лівобережної».
 Приклад того, як зробити це дохідливо й конкретно, на тому ж згадуваному спочатку зібранні «на профспілкові теми» подала колега Сергія Васильовича Примака - Лариса Олександрівна Насальська, керівник районного центру медико-санітарної допомоги, теж депутат районної ради. Вона розповіла, що рішенням районної ради центр був створений ще 25 грудня 2013 року, але оскільки його бойкотували й опиралися, то два роки існував він формально тільки на папері. Ще однією з причин зволікання була дільнична лікарня, існування якої не було в переліку МОЗ. Так що центр почав функціонувати у грудні 2015-го, коли нікуди було відкладати. У кінці 2015-го міська рада звернулась до районної з листом–проханням про створення спільного міськрайонного центру медико-санітарної допомоги, оскільки медична галузь існує на умовах співфінансування двох місцевих бюджетів. Так як в районі вже був створений такий центр, у місті створили міський.
Щодо районного центру, то Лариса Олександрівна повідомила, що він об’єднує 12 амбулаторій і 34 ФАПи району. Там нічого не знищують. У Гельмязівській амбулаторії збереглися усі робочі місця, діє поліклінічне, стаціонарне відділення, лабораторія, фізкабінет. Скорочено лише 4 посади санітарок, це не професійна праця. Скільки й справді перебуває хворих у стаціонарі - цього не моніторять, хоч на цьому є економія коштів. Вона повідомила,що є 10 ліжок (дитячих) денного стаціонару, збережено посаду лікаря, медсестри і 20 ліжкомісць для дорослих. А ще в районному центрі є 12 вакантних посад лікарів.

Зловісна звістка про те, що при мінометному обстрілі між Авдіївкою і Зайцевим загинув боєць батальйону «Айдар» із Черкащини Назар Крупка, надійшла 11 березня в п’ятницю надвечір. Не хотілось вірити, залишалась ще якась краплина надії на те, що це якась безглузда помилка. Адже ще тиждень тому наприкінці лютого Назар був дома у відпустці, після року служби добровольцем у зоні АТО збирався демобілізуватись, ділився планами з рідними і друзями, пролікуватися в госпіталі, а потім і одружитися. А в минулу неділю 13 березня пізнім вечором вже смерком він повернувся із зони бойових дій на свою малу батьківщину назавжди в супроводі своїх бойових побратимів - у світлі ліхтарів та свічок на центральній площі імені Героїв Майдану Золотоноша зустрічала ще одного героя, котрий віддав своє життя за незалежність Батьківщини. У понеділок опівдні 14 березня Назара Крупку проводжали в останню дорогу в його рідному селі Коробівці. Прийшло попрощатися море людей, такого велелюддя Коробівка ще не бачила. Прибули керівники з області і району, депутати, друзі, однодумці, односельці.
 Відкрила мітинг секретар сільської ради і його однокласниця Тамара Сахно. Згадувала, яким цілеспрямованим, привітним, здібним, доброзичливим був Назар Крупка. Один із трьох синів роботящої і дружної родини, середній із братів, якому 15 травня мало б сповнитись 36 років. Здобув фах юриста і був налаштований відстоювати справедливість. Працював адвокатом, був позаштатним помічником народного депутата України Ірини Геращенко при попередньому скликанні, котра також була присутня на прощанні. Потреба відстоювати справедливість покликала його на Майдан, за подіями на якому не міг спостерігати збоку, а потім - добровольцем у зону АТО, де відстоював незалежність України в складі батальйону «Айдар». Як про здібного й відповідального бійця про нього згадував побратим загиблого Олександр Сірош: «Коли Назар до нас приїхав, за місяць навчився абсолютно всьому, що потрібно було вміти бійцеві».
 Із квартири в двоповерховому будинку труну із загиблим на центральну площу села несли на руках побратими-атовці, де відбулася церемонія прощання. Не можна було стримати сліз від акордів мелодії прощання, від виголошених промов. На злеті обірвалось молоде життя у весняний час, коли відроджується природа, осиротіли батьки, наречена. Відспівування покійного провели представники духовенства разом зі святотцем Олександром Косенком. Спільним рішенням обласної ради і облдержадміністрації Назар Крупка нагороджений посмертно відзнакою «За заслуги перед Черкащиною», яку вручив родині загиблого перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Коваль, висловлюючи співчуття через втрату їхнього сина і брата.
Море живих квітів - червоних,рожевих, білих гвоздик принесли люди на прощання з Назаром і цими живими квітами встелили доріжку від площі й на сільське кладовище. Ніби живими краплями крові і сліз. Прозвучав салют. На цьому прощанні Назар об’єднав таку силу людей від села і району – до області й Києва - про це люди говорили вже між собою після прощання із загиблим героєм. Об’єднуймося заради справедливості у нашій країні, щоб жертва найвищою ціною - молодим життям не була марною. Це буде кращою пам’яттю про Назара Крупку.

Керівником міського ринку в Золотоноші призначено Тараса Володимировича Супруна.
На вулицях Семенівська, Толстого, Новобахівська ТОВ «380В» підключило вуличне освітлення.
На обліку в центрі зайнятості 530 безробітних із міста. Останнім часом збільшується резерв вакансій. В тому числі й за рахунок надання громадських робіт «Міськводоканалом».
Ветеранський клуб «Золота осінь» відсвяткував жіноче свято в залі ветеринарного технікуму , студенти якого влаштували для винуватців торжества гарний концерт.
16 березня на базі Золотоніської гімназії відбудеться шаховий турнір. А 20 березня - волейбольний супер-кубок пам’яті Анатолія Адаменка.

14 березня на обласному огляді-конкурсі аматорський театр із Золотоніського міського будинку культури зайняв перше місце. Також золотоніським артистам дісталось перше в області місце за виконання жіночої ролі. Гру золотоніських артистів також матимуть можливість оцінити жителі міста. 24 березня о 17.00 в міському будинку культури відбудеться виступ місцевого аматорського театру. У програмі –показ вистав «По модньому» та «Кум-мірошник, або сатана в бочці». Вхід вільний.
 А 25 березня о 17.00 відбудеться другий міський благодійний відбірковий тур «Ліга сміху». Вартість квитків –20 грн. Довідки за телефоном 5-33-29.